46. Геополітика як політологічна концепція, що вбачає в політиці держави

визначальну роль географічних чинників, за глобальних політичних змін,

які гостро постали на зламі XX—XXI ст., набуває нового значення і

змісту.

Останнє десятиріччя XX ст. ввійде в історію вельми суттєвими геополітичними змінами. Серед нових політичних реалій - творення Української незалежної держави з-поміж інших країн пострадянського простору.

Просторове розташування України, розміри її території, чисельність її населення, природні ресурси в поєднанні з її потенційними можливостями в науковій, економічній та інших сферах суспільного життя дають їй змогу і право мати статус великої європейської держави з відповідною геополггичною поведінкою та геостратегічною орієнтацією.

Для України, яка впродовж своєї історії перебувала в центрі геополітичних інтересів кількох наддержав, зовнішньополітичний вибір має не тільки внутрішню, а й міжнародну вагу Стратегічна мета нашої країни полягає в інтеграції до європейських та євроатлантичних структур. За умов збереження бага-товекторності зовнішньої політики України принциповий європейський вибір обумовлюється не сьогоденною кон'юнктурою, а національними інтересами.

Україна послідовно інтегрується до загальноєвропейської спільноти і розглядає поглиблення інтеграційних процесів на континенті як необхідну передумову створення системи глобальної безпеки, утвердження нового геополітичного простору, що відповідатиме вимогам наступного століття. Із прийняттям нашої країни до Ради Європи, ЦЄІ та співпраці з іншими європейськими об'єднаннями з'явилися принципово нові мож-ливості для застосування багатовікового досвіду демократичних держав Європи в практиці державного будівництва, сходження до цивілізаційного рівня розвитку.

47. Держава - це основний інститут політичної системи суспільства, що здійснює управління суспільством, охорону його політичної і соціальної структури на основі права за допомогою спеціального механізму (апарату).

48. ВЛАДА – вплив однієї частини суспільства (індивіда, групи,

організації тощо) на поведінку іншої у бажаному для себе напрямі.

СУБЄКТИ І ОБ’ЄКТИ ВЛАДИ – сторону з переважним впливом доцільно називати суб'єктом, а сторону, яка цього впливу зазнає, – об’єктом владного відношення.

Як вольове відношення влада існує в потенціальній і реальній формах. Потенціальною є влада, що не виявила себе. Вона не менш істотна, ніж реалізована влада.

Нав’язування одними людьми своєї волі іншим може здійснюватись із використанням різних засобів – примусу, права, авторитету тощо.

ВИДИ ВЛАДИ – залежно від засобів здійснення влади розрізняються різні її види – економічна, соціальна, політична, духовна, сімейна.

49. Законодавча влада - це делегована народом своїм представникам у парламенті (Верховній Раді, Державній Думі, Конгресі, Сеймі, Фолькетинзі, Альтинзі та ін.) державна влада, що має виключне право приймати закони. відповідно до ст. 75 Конституції України "єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України".

Не менш істотною функцією законодавчої влади є фінансова, яка реалізується в праві щорічно затверджувати бюджет країни.

Є засновницька функція, яка здійснюється через участь парламенту у формуванні вищих виконавчих і судових органів.

функції парламенту:

- представницьку,

- законодавчу,

- фінансову,

- засновницьку,

- контрольну.

Виконавча влада — влада, що має право безпосереднього управління державою. Носієм цієї влади в масштабах усієї країни є уряд. Назва уряду встановлюється Конституцією і законодавством. Частіше за все уряд має офіційну назву - Ради або Кабінети міністрів.

Разом із главою уряду до його складу входять заступник (віце-прем'єр), міністри, що очолюють окремі міністерства.

Таким чином, призначення органів виконавчої влади - управління, що охоплює:

— виконавчу діяльність - здійснення тих рішень, що прийняті органами законодавчої влади;

— розпорядчу діяльність - здійснення управління шляхом видання підзаконних актів і виконання організаційних дій.

Судова влада - незалежна влада, що охороняє право, виступає арбітром у спорі про право, відправляє правосуддя.

Судова влада здійснюється одноособово суддею (при розгляді незначних правопорушень) або судовою колегією у формі судової процедури. Межі дії судової влади обмежені нормами, що регламентують право на звернення до суду, а також принципами права.

Відповідно до Конституції України будь-яке втручання в діяльність судів і судових засідателів зі здійснення правосуддя є недопустимим і має наслідком передбачену законом відповідальність.

функції судової влади:

— охоронна (охорона прав);

— функція правосуддя (захист, відновлення прав);

— контрольно-наглядова (за іншими гілками влади).

50. Основна мета політичної реформи – збільшити підзвітність і відповідальність влади перед громадянами. Конституція, ухвалена 1996 року, надавала Президенту найбільше повноважень і найменше відповідальності порівняно з іншими органами влади. Тому розробники реформи мали на меті передусім змінити розподіл повноважень між урядом, парламентом і Президентом для досягнення більш демократичного балансу влади.

Основне завдання політичної реформи її ініціатори вбачали у збільшенні повноважень Верховної Ради та Кабінету Міністрів за рахунок повноважень Президента. За зразок слугувала модель так званої парламентської республіки, коли уряд формується парламентом, а Президент відіграє лише другорядну роль і призначається самим парламентом.

Однак внаслідок гострої політичної боротьби під час обговорення реформи в парламенті першочерговий задум реформи не було втілено у життя. Президент залишився досить сильною політичною постаттю: він і далі обирався на всенародних виборах і мав достатні повноваження і щодо уряду, і щодо Верховної Ради.