3. Поняття ремонту промислових будівель і споруд. Види ремонту.

Ремонт промислової будівлі чи споруди – це комплекс будівельних робіт та організаційно-технічних засобів з усунення морального та фізичного зносу, які не пов’язані із зміною основних техніко-економічних показників

Ремонт передбачає відновлення об’єкта і ресурсів конструктивних елементів та технічних приладів (крім повної заміни кам’яних і бетонних фундаментів, а також несучих стін і каркасів).

Ремонт промислових приміщень чи ремонт промислових будівель, потрібно проводити після певного періоду експлуатації. На скільки довго можна використовувати промислове приміщення без ремонту залежить від специфіки його використання.

Рішення про проведення ремонту по кожному будинку приймається з урахуванням його технічного стану, мінімальної тривалості  ефективної експлуатації окремих конструктивних елементів.

Ремонт промислових будівель призводить до зміни експлуатаційних властивостей об'єкта або зміни його функціонального призначення, на відміну від капітального ремонту, який є простим відновленням об'єкта. Під час реконструкції або модернізації будови змінюються перекриття, піддаються істотним змінам несучі конструктивні елементи, перебудовуються або переплановуються приміщення.

4. Поняття реконструкції та відновлення промислових БіС

Реконструкція – це процес, який включає оцінку стану і виконання комплексу ремонтно-будівельних робіт направлений на переоблаштування чи відновлення окремих конструкцій або всього будинку з метою удосконалення або зміни його функціонального призначення і продовження строку його подальшої експлуатації. При цьому процес переоблаштування передбачає його перепланування, перебудову, добудову і надбудову.

Зміна об'єму будинків відбувається за рахунок: надбудови або прибудови.

Прибудови до будинків частіше пристроюють у торець або збоку, іноді за рахунок прибудови збільшують ширину корпусу.

Вбудови між існуючими будинками застосовують, коли необхідно закрити розриви між будинками або забудувати кут вулиці.

Реконструкція будівель і споруд не може бути проведена без попереднього технічного обстеження та експертизи , а також ряду економічних розрахунків, що визначають доцільність проведення робіт з реконструкції . У деяких випадках реконструкція може обійтися навіть дорожче, ніж знесення будівлі і зведення на її місці споруд «з нуля».

Відновлення – передбачає установлення першоприйнятих міцнісних та інших першопроектних характеристик окремих конструкцій, конструктивів і будинків в цілому.

6. Характеристика осередків т їх дії на будинки

Описати види робіт під час обстеження буд і споруд

В процесі експлуатації під дією природних і техногенних факторів відбуваються зміни внутрішніх властивостей матеріалів та конструкцій, що, з часом, збільшує ризик порушення їх якості. Наслідки таких змін, поруч із соціальним та екологічним збитками, можуть привести до значних витрат власників, пов’язані із усуненням дефектів та відновленню експлуатаційних властивостей об’єктів та споруд.

Тому вкрай важливо своєчасно і кваліфіковано оцінити стан конструкцій і обладнання споруд, грамотно спрогнозувати можливість розвитку дефектів та мати в наявності професійно підготовлені заходи по їх усуненні.

Вище згадані передумови передбачають наступні етапи виконання робіт:

І-й – попереднє обстеження будівель та споруд:

• ознайомлення з об’єктом обстеження, його об’ємно-планувальним і конструктивним рішенням, матеріалами інженерно-геологічних вишукувань

• підбір та аналіз проектно-технічної документації

• підготовка до проведення обстеження

ІІ-й – детальне обстеження будівель та споруд:

• попереднє (візуальне) обстеження (фотофіксація видимих дефектів)

• обмірні роботи

• детальне інструментальне обстеження (вимірювання прогинів та деформацій; визначення характеристик матеріалів несучих конструкцій; просадка фундаментів і деформацій ґрунтів основ)

• лабораторний аналіз проб матеріалів

ІІІ-й – повірочний розрахунок та камеральна обробка даних :

• створення кінцевого документу (акт, заключення, технічний розрахунок) з висновками за результатами обстеження (плани розрізів споруд з геологічними профілями; плани конструктивних особливостей споруд, фундаментів; схеми розташування реперів і марок; опис вибраної системи вимірювань; фотографії; графіки і епюри вертикальних та горизонтальних переміщень, кренів розвитку тріщин; перелік факторів, які сприяють виникнення тріщин та деформацій; оцінка міцності і деформаційних характеристик ґрунтів основ і матеріалу конструкцій)

• розробка рекомендацій по забезпеченню необхідних величин міцності і деформівності конструкцій з поетапністю виконання робіт.

Вибір крана за тех.. і вантажо-під ємними характеристиками

Вибір крана для монтажу збірних конструкцій залежить від геометричних розмірів будівель і споруд та їхнього об’ємно-планувального вирішення, проектного положення і маси конструкцій, які монтують. Враховують особливості організації монтажного майданчика, обсяг і тривалість монтажних робіт. Аіожливість монтажу конструкцій будівель і споруд тим чи іншим краном визначають виходячи з технічних характеристик монтажних кранів, технологічної схеми монтажу з урахуванням забезпечення піднімання максимально можливої кількості конструкцій, які монтують, з однієї стоянки при мінімальній кількості переставлянь крана. Конструкції, які монтують, характеризуються монтажною масою QM, монтажною висотою Нм і потрібним вильотом стріли Lu. Монтажна маса - це маса конструкції, яку монтують, і пристроїв, які з нею піднімають. Для визначення потрібної вантажопідйомності крана з усіх конструкцій будівлі підбирають конструкцію з найбільшою масою і після вибору вантажозахватних пристроїв, елементів устаткування, підсилення та інших визначають монтажну масу конструкції. Монтажна висота - це висота піднімання гака крана, яка забезпечує встановлення конструкції на проектне місце відповідно до вимогтехніки безпеки. Потрібну висоту піднімання вантажного гака визначають виходячи з таких умов : Потрібний виліт стріли крана залежить від проектного положення конструкції, яку монтують. При найменшому вильоті стріли крана монтують конструкції, доступ до яких відкритий (фундаменти, колони, підкранові балки, ферми та ін.). У цьому разі найбільш раціонально використовують вантажопідйомність і висоту піднімання гака крана. Виліт стріли самохідних стрілових кранів при встановленніконструкцій, доступ до яких закритий (плити покриття, рами ліхтарів) раніше встановленими конструкціями (фермами, балками покриття тощо), розраховують. Технічні характеристики кранів розкривають технологічні можливості крана. До основних параметрів кранів належать: вантажопідйомність, вантажний момент, довжина і виліт стріли, висота піднімання гака та ін.

Вибір кранів роблять за трьом технічним параметрами: вантажопідйомностіQ_M, максимальної висоті підйому крюку М_до і найбільшому вильоту крюку L_K

Визначення технічних параметрівQ_M, М_до і L_K зручно здійснювати табличній формі (>табл.6).

>Требуемая вантажопідйомність кранаQ_м визначається масоюмонтируемого монтажного елемента,т.е.с урахуванням як власне маси елементаQ_е, а й масигрузозахватного устроюQ_грн з умови :

>Q_м >Q_е +Q_грн .

Висота піднесення крюку над рівнем стоянки баштової крана М_до визначається за такою формулою:

М_до = h_про+ h_із+ h_е+ h_ст,

де h_про – перевищення опоримонтируемого елемента над рівнем стоянки крана, м;

h_із – запас за висотою,требующийся в умовах безпеки монтажу длязавозки конструкцій доречно установки чи через раніше змонтовану конструкцію (h_із=0,5-1,0), м;

h_е – висота (чи товщина) елемента у монтажному (транспортному) становищі, м;

h_ст – висотастроповки у робочому становищі від верхимонтируемого елемента до крюку крана (приймають з графи 7табл.5), м.

h_про = 9 * 3,1 + 0,6 = 28,5 м

М_до = 28,5+0,8+1,4+2,85=33,55 м

Виліт стріли крана L_до визначається відстанню від вертикальної осі, що проходить центру гаку в останній момент установки елемента у проектне становище, до осі обертання крана. Виліт обслуговування усього будинку дорівнює:

L_до = А + У,

де А – безпечну відстань від осі шляху пересувного баштової крана до будинку;

У – найбільша наведена ширина будинку (з урахуванням виступаючих частин, балконів, еркерів).

Значення А залежить від конструкції крана і колії. Для кранів з поворотною вежею А складається з задньогогабарита год платформи, і безпечної величини наближення крана до виступаючих частинам будинку щонайменше 0,7 м:

А = год + 0,7.

А = 8 + 0,7 = 8,7 м

L_до = 8,7 + 13,5 = 22,2 м

По технічним параметрами підбираємо баштовий кран маркиМСК- 250 з такими технічно-економічними параметрами: вантажопідйомність 8 ->16т, ширина колії 7,5 м, виліт стріли примакс.-мин. вантажопідйомності L_K = 25 - 20 м, висота підйому крюку за максимальної вантажопідйомності М_до = 35 м.

Система Планово-запобіжний ремонт

Розрізняють дві системи ремонту будівельних машин: ремонт по потребі й планово-запобіжний ремонт

У першому випадку машина ставиться на ремонт при граничнім зношуванні або поломці яких-небудь деталей, у результаті чого подальша експлуатація машини неможлива. Ця система одержала назву 'робота на зношування' і в цей час не застосовується.

Система планово-запобіжного ремонту (ППР) є найбільш зробленою системою організації й виробництва ремонтних робіт. По системі ППР ремонти машин плануються заздалегідь, виходячи з відпрацьованого кількості машино-годин. Таким чином, дефекти усуваються не тоді, коли машина зробилася непридатним, а завчасно. При встановленні строків і виду ремонту виходять із такого зношування машини, при якому не виключається можливість її експлуатації, але створюється погроза аварійного наростання износов при подальшій експлуатації

Система ППР дозволяє: заздалегідь уточнити й погодити з основним виробництвом час постановки машин на ремонт; під час експлуатації зберігати нормальну працездатність машини, завдяки своєчасному відходу й ремонтам; заздалегідь планувати весь комплекс ремонтних робіт, тобто графіки ремонтів, заготовку ремонтних матеріалів і запасних частин, складання вузлів і агрегатів і необхідні трудові витрати

При системі ППР прийняті наступні види робіт: технічне обслуговування й ремонти - поточний і капітальний.

Технічне обслуговування (ТЕ) передбачає наступні роботи: очищення, мийку, огляд (ревізію) і контроль над технічним станом вузлів, агрегатів, приладів, канатів, системи гідравліки й змінного робочого встаткування, машини в цілому; кріплення деталей, регулювання механізмів, вузлів і агрегатів; змащення, заправлення машин, заміну масел, палива й охолодних рідин при перехід до осінньо-зимового й весняно-літнього періодів; випробування окремих вузлів, робочого встаткування і машин у цілому й заміну або відновлення зношених деталей.

Поточний ремонт (Т). При поточному ремонті проводиться часткове розбирання будівельних машин, усуваються несправності в агрегатах і вузлах машини, що виникають у процесі роботи, що й перешкоджають їхньої нормальної експлуатації, заміняються окремі агрегати, вузли й деталі ( крім базових) новими або заздалегідь відремонтованими

Технічне обслуговування й поточні ремонти приводяться на експлуатаційних базах механізації спеціалізованими бригадами за участю машиністів машин.

Капітальний ремонт ( ДО). При капітальному ремонті проводиться розбирання будівельних машин, відновлюються всі початкові посадки й сполучення відповідно до вказівок по капітальному ремонту машин, зайнятих у будівництві, заміняються зношені агрегати й вузли новими або заздалегідь відремонтованими

Капітальний ремонт складних будівельних машин (екскаваторів, скреперів, бульдозерів, кранів і т.п.) проводиться на спеціалізованих ремонтні заводах

Обстеження будівель та споруд порядок

Більшість споруд у нашій країні були зведені ще за радянських часів, а багато з них будувалися в авральних темпах відразу після війни. Відповідно, на задовільний технічний стан цих будинків годі й сподіватися. В наш час будівництво також відбувається за різних, не завжди найкращих умов без подальшого обстеження, і мало хто береться гарантувати надійність цих будівель. Саме тому справжньою необхідністю є технічне обстеження, а його періодичність напряму залежить від призначення будівель та споруд. В результаті це допоможе продовжити строк експлуатації будь-якої будови. Технічне обстеження споруд – це комплекс інженерних робіт, спрямованих не визначення загального стану споруди, а також його складових та їх елементів.

Технічне обстеження будівель містить такий комплекс робіт:

• визначення несучої спроможності конструкцій та вузлів;

• оцінка технічної придатності інженерних мереж;

• обстеження комунікацій будівель;

• здійснення перевірки технічного стану та обстеження важливих частин споруд: фундаменту, стін, сходів і драбин, покрівлі та іншого;

• складання рекомендацій щодо продовження строку експлуатації перекриття, балок та частин каркасу;

• визначення необхідності проведення ремонтних робіт або знесення будівель.

Направлення, обєкти та методи обстеження окремих конструкцій і будівель вцілому

Для визна­чення стану будинку і оновлення планів ремонту здійснюють такі види технічного обстеження: 1. Суцільне загальне обстеження і огляд будинку. Їх прово­дять житлово-експлуатаційнi організації при підготовці до осінньо-зимового й весняно-літнього сезонів. 2.Будівельна діагностика будинку. Вона полягає в обстеженні його конструкцій для видачі рекомендацій та вихідних даних для проектування ремонту, модернізації або реконструкції. В практиці ряду міст прийнята двостадійна діагностика жилого будинку (до і після відселення мешканців).

3.Інженерно-технічна будівельна експертиза, тобто дослідни­цькі роботи по визначенню технічного стану окремих конструкцій та будинку в цілому для виявлення причин пошкоджень чи дефор­мацій і подання технічної допомоги експлуатаційними i будівель­ними організаціями. У більшості проектних установ обстеження будинків здійснюють спеціальні відділи, що дають висновок. В ньому повинні бути відображені такі напрямки: 1) встановлення причин, що призвели до деформації або пошкодження конструкції будинків з розробкою рекомендацій щодо їхнього усунення; 2) виявлення рівня небез­пеки дальшої експлуатації окремих конструкцій, частин або бу­динку в цілому; 3) визначення можливості збільшення наванта­жень на конструкції, пов'язаного з надбудовою, зміною функціо­нального призначення, технології та з іншими реконструктивними заходами; 4) встановлення несучої здатності конструкцій; 5) вияв­лення можливості здійснення вбудувань, прибудов, поглиблення під­валів та ін.; 6) визначення факторів, що спричиняють протікання, промерзання, посилений шум і т. п., розробка рекомендацій щодо їхнього усунення.  При обстеженні несучих елементів будинку для одержання відо­мостей про міцність і надійність будівельних конструкцій застосо­вують різні методи, серед яких перевага віддають неруйнівним ; деякі з них:  Візуальний метод діагностики вважається найбільш простим. Але недоліком зовнішнього огляду конструкцій є можливість по­милок внаслідок недостатнього рівня кваліфікації та досвіду екс­пертів. Механічні методи визначення міцності матеріалів за принципом дії розподіляють на методи відбитку, віддачі, забивання і висмику­вання стержнів. Метод відбитку заснований на дії енергії удару, в результаті якої на поверхні матеріалу залишається слід. За геометричними розмірами останнього роблять висновок про міцність матеріалу шляхом порівняння з відбитком на контрольному стальному стерж­ні. Для випробування використовують молоток Фідзеля, Кашкарова чи пістолет ЦНДІБК. Метод віддачі (склерометричний) застосовують при випробу­ваннях залізобетонних і бетонних конструкцій. У приладі (склеро­метрі) масивна втулка під тиском пружини здійснює удар по бой­ку, що встановлюють на поверхні конструкцій. Втулка відскакує від бойка, тягнучи за собою стрілку, яка переміщується по шкалі. За показником віддачі, згідно з тарувальною таблицею, визначають міцність конструкції. Методом забивання стержнів виявляють міцність конструкцій за глибиною занурення в тіло матеріалу під дією удару постійної енергії. Для забивання стержнів, що мають загартоване гостре осердя, використовують пістолет з вибуховим пристроєм. За тару­вальною таблицею встановлюють міцність матеріалу конструкцій залежно від глибини проникнення стержня. Метод висмикування стержнів застосовують для визначення міц­ності матеріалу конструкцій залежно від зусилля, яке витрачається на цю роботу. Більш точними методами, що оцінюють міцність матеріалу кон­струкції за еталонними кривими, є акустичні методи. Їх реалі­зують за допомогою електронно-акустичних приладів. Дія остан­ніх заснована на використанні законів розповсюдження пружних коливань в матеріалі, що дозволяє виявити його фізико-механічні властивості і знайти приховані дефекти. Ультразвуковий імпульсний метод ефективний при встановленні міцності матеріалу, наявності в ньому порожнин, визначенні гли­бини тріщин і товщини зруйнованого шару матеріалу. Метод засно­ваний на перетворенні звукового імпульсу в електричний сигнал. Залежно від швидкості проходження звуку між випромінювачами і приймачем, встановленими на протилежних площинах конструк­ції, на підставі тарувального графіку роблять висновок про міцність конструкції. Для виявлення міцності бетону застосовують прилади УЗП-62, УКБ-1,УКБ-2 та ін. Для технічної діагностики тріщиноутворення і оцінки стану структури бетону в елементах будинків користуються ультразвуко­вим методом акустичної емісії, заснованим на реєстрації природ­них пружних імпульсів, що пропускають крізь досліджуване се­редовище. В основу радіометричних методів випробування покладено ви­користання процесів взаємодії з матеріалом конструкції деяких видів іонізуючих випромінювань для характеристики властивостей матеріалу. Зокрема, для визначення щільності матеріалу застосо­вують явище фотоефекту. Електрофізичні методи дозволяють визначити положення арма­тури в залізобетонних і кам'яних конструкціях і вологість останніх. Так, розташування і діаметр арматури встановлюють методом елек­тромагнітної індукції за допомогою приладів ИСМ, ИЗС-2. Вони фіксують зміну сили індукційного струму, яка підвищується зі збіль­шенням діаметру арматури і наближенням її до зонду. Для вста­новлення вологості конструкцій застосовують методи поглинанняелектромагнітних хвиль. Нерівномірні опади, прогини перекриттів визначають за допо­могою нівеліру. Відхилення конструкцій від вертикалі (вигин, випи­нання стін) вимірюють теодолітом. Оскільки вимірювання прово­дять у невеликих приміщеннях, прилади мають оптичну насадку, що дозволяє робити відлік з відстані до 1,5 м. При роботі з насад­кою світлосила об'єктиву знижується, тому при замірюваннях у при­міщенні застосовують рейку з світловою шкалою. У практиці обстеження жилих будинків, призначених для ре­монту, звичайно використовують об'єднані методи. Аналіз дефор­мацій і пошкоджень проводять на основі виявлення непрямих ознак і послідовного виключення причин, що їх викликали. При цьому важливо докладно визначити конструктивну схему, виявити най­більш слабкі, вразливі місця конструкцій і елементів — ті, що за­знають найбільш інтенсивного впливу атмосферних, біологічних факторів, механічної дії, що сприймають великі навантаження, мають ослаблені перерізи і т. п. Підсумки інженерно-технічного об­стеження конструкцій будинків оформляють у вигляді технічного висновку (звіту) про стан конструкцій, що в графічному й тексто­вому вигляді містить: опис всіх конструкцій, схем та матеріалів; перелік дефектів і пошкоджень із зазначенням причин і обсягу розповсюдження; значення розрахункових, допустимих і фактичних навантажень; рекомендації щодо відновлення, зміцнення або замі­ни конструкцій. Найважливішими характеристиками технічного стану конструк­цій, елементів, інженерного обладнання і будинку в цілому можна вважати ступені фізичного і морального зношення. Позамайданчикові підготовчі роботи, що виконуються на території обєкту, який підлягає ремонту

Успішне проведення ремонтно-будівельних і монтажних робіт, пов'язаних з ремонтом чи реконструкцією будинків і споруд, зале­жить не тільки від наявності якісної проектно-кошторисної доку­ментації, але й від належної та своєчасної підготовки будівельного майданчика. Ця підготовка передбачає такі заходи: 1. Переселення мешканців будинку на час виконання ремонту на маневрену житлову площу. Переселення здійснюють одночасно з усіх квартир будинку і повинно закінчитися за 15 днів до почат­ку основних робіт. 2.Огляд жилого будинку після відселення з нього людей для уточ-нення ступеня зношення і руйнування, встановлення способу кріплення стін, перекриттів та іших конструкцій на період демон­тажно-монтажних робіт. Виявлення додаткових робіт, пропущених або неврахованих у проектах і кошторисах.

3.Звільнення майданчика для ремонтно-будівельних і монтаж­них робіт, зокрема розбирання будов, передбачене проектом і кош­торисом, зняття або переміщення в зоні руху крана ліній електро­передачі, телефонних і радіо-мереж. Доставка на майданчик інвен­тарних щитів та інших матеріалів для влаштування з них тимчасо­вої огорожі (паркану), тротуарів.

4.Ремонт, заміну або укладання нових зовнішніх дворових інже-нерних комунікацій.

5.Доставку, встановлення необхідних підйомно-транспортних механізмів (баштові крани, підйомники, транспортери тощо) та їхнє опробування.

6.Влаштування тимчасових складських майданчиків і примі­щень для матеріалів, конструкцій та обладнання; влаштування тим­часових шляхів (при необхідності).

Перед початком будівництва необхідно виконати комплекс робіт по підготовці будівельного майданчика. Склад робіт носить загальний характер для цивільного та промислового будівництва, але залежить від місцевих умов майданчика, її розташування на рельєфі і в міській забудові, пори року і виду будівництва (нове, розширення, реконструкція).  Підготовчі роботи поділяються на позамайданчикові та внутрішньомайданчикові.  До позамайданчикових можна віднести: будівництво під'їзних доріг; інженерні мережі та споруди на них; розкривні роботи на кар'єрах, відвалах, резервах; створення будівельної інфраструктури (підприємства будіндустрії, містечко будівельників, база механізації, склади і т.д.). 

Мета інженерних досліджень. Позамайданчикові підготовчі роботи, що виконуються на території обєкту, який підлягає реконструкції

На організацію будівельно-монтажного виробництва в умовах реконструкції і впливає низка чинників. До них належать:

• часове та територіальне суміщення технологічних процесів підприємств, які реконструюються, та будівельно-монтажних робіт;

• ускладнення щодо розміщення складів матеріалів, деталей, конструкцій, устаткування, машин, тимчасових будівель і споруд, які пов'язані з обмеженістю будмайданчика;

• обмеження щодо застосування засобів механізації і необхід­ність у зв'язку з цим виконання великих обсягів робіт із застосу­ванням засобів малої механізації та вручну;

• виконання великих обсягів робіт із розбирання, демонтажу, посилення та заміни конструкцій;

• ускладнення, пов'язані з транспортуванням по території підприємства вантажів (обмеженість перевезення великогабарит­них і довгомірних вантажів через недостатню ширину, довжину та радіус повороту проїздів, обмеження у використання під'їзних шляхів у часі, а також швидкості руху транспорту, велика кількість,у порівнянні з новим будівництвом, тупикових під'їздів тощо). Зазначені особливості впливають на підготовку будівельного виробництва і знаходять своє відображення в рішеннях, які схвалю­ються в проектні організації будівництва (ПОБ) і проектні вико­нання робіт (ПВР). Серед заходів із підготовки будівельного виробництва в умовах реконструкції велику увагу приділяють передпроектному обсте­женню об'єктів, у процесі якого визначають склад та орієнтовні обсяги робіт, послідовність і терміни їхнього виконання, умови виконання робіт, ресурси і послуги, що надаватимуться підпри­ємством підрядникам, обсяг і характер наступних додаткових спеці­альних досліджень. Основними завданнями підготовчих робіт в умовах рекон­струкції є: - створення необхідних умов для виконання основних робіт; - забезпечення сполучення експлуатаційної діяльності підпри­ємства з виконанням робіт з реконструкції;

• всіляке скорочення тривалості періоду зупинення виробництв;

• створення безпечних умов виробництва робіт.

Основою для розроблення організації і технології підготовчих робіт при цьому є матеріали передпроектних робіт об'єкта, який реконструюється, завдання на проектування реконструкції об'єкта, проектні матеріали з реконструкції, включаючи ПОБ. За місцем виконання роботи підготовчого періоду розподіляють на позамайданчикові та внутрішньомайданчикові. Внутрішньо-май­данчикові розподіляють на загальномайданчикові (які стосую-ться реконструкції всього підприємства), внутрішньоцехові та поза­цехові, але які стосуються реконструкції цеху. Склад робіт підго­товчого періоду залежить від особливостей виробництв, які під­лягають реконструкції. Структурна схема розбирання б і с по етапно(чергово)

Демонтаж буд. кон. – це процес їхнього видалення в незруйнованому вигляді з використанням вантажнопідємних транспортних засобів.

У першу чергу демонтують технологічне та спеціальне обладнання, електричні мережі. Подальше розбирання конструкцій проводиться зверху вниз у такому порядку:

1. Технологічні конструкції: інж. мережі, опори, щогли, трубопроводи, антени.

2. Горизонтальні огороджуючі кон.: покрівля, перекриття, дах, підлога.

3. Вертикальні огороджуючі кон.: двері, вікна, ворота, зовнішні і внутрішні несучі стіни.

4. Спеціальні конструкції: сходи, пандуси, рейкові шляхи.

5. Несучі конструкції: а)горизонтальні(ферми перекриття, ригелі, балки). б)вертикальні(стіни, колони).

6. Конструкції нульового циклу: фундамент, переходи.

Зміст

Обстеження частин будівельних конструкцій 1

Обстеження промислових будівель і споруд вцілому 2

Реконструкція з добудовою. Умови безпечного виконання робіт. 4

Майданчикові підготовчі роботи, що виконуються на території об’єкту, що підлягає реконструкції 5

Позамайданчикові підготовчі роботи, що виконуються на території об’єкту, що підлягає еконструкції 6

Напрями, об’єкти та методи обстеження окремих конструкцій та будівель вцілому 7

Фізичне і моральне зношення 8

Розробка БГП при реконструкції 8

Внутрішні і зовнішні дії на будинок 9

Утримання і збереження будинків 9

Технологія демонтажу конструкцій 9

Розбирання будинків і споруд 13

Розбирання будівельних конструкцій 14

Виконання регламентуючих заходів експлуатації будинків 16

Визначення категорії складності об’єктів. 17

Екологічгі проблеми, які необхідно враховувати і вирішувати при виконанні ремонтних робіт. 17

Охорона праці під час виконання робіт на висоті 18

Обстеження житлових будинків вцілому 21

Методи обстеження стану будівель і конструкцій 22

Контроль якості під час реконструкції 22

Організаційно-технологічні заходи, які передують початку підготовчих робіт 23

Організаційно-технологічні заходи, які передують початку підготовчих робіт. Організаційний етап 24

Організаційно-технологічні заходи, які передують початку підготовчих робіт. Підготовчий етап 24

Майданчикові підготовчі роботи, що виконуються на території об’єкту, який підлягає

ремонту 25

Інженерна підготовка обєкта реконструкції 25

Техніка безпеки при діагностиці та обстеженні будівель і споруд 26

Екологічні проблеми які необхідно враховувати та вирішувати під час реконструкції 26

Розробка документації по реконструкції 26

Види і завдання інженерних пошуків на будівництво 30

Обстеження окремих конструкціїй промислових БіС 32

Початкові дані для розробки ПОБ 32

Склад ПОБ 32

Початкові дані для розробки ПВР 33

Склад ПВР 33

Особливості виконання будівельно-монтажних робіт в умовах реконструкції 34

Можливі причини ремонту промислових будівель і споруд. Пошкодження які виникли під час експлуатації. 35

Умови експлуатації при реконструкції будівель і споруд. 35

Вихідні дані для розробки будівельного генеральногоного плану 36

Наслідки пошкодження конструкцій 37

Розподіл обов’язків між замовником, ген підрядною організацією та ген проектувальником. 37

Характер забудови межує з об'єктом реконструкції 37

Поняття ремонту житлових і громадських будинків. Види ремонту. 38

Поняття реконструкції і відновлення житлових і громадських будівель. 39

Поняття ремонту промислових будівель і споруд. Види ремонту. 39

Поняття реконструкції та відновлення промислових БіС 40

Характеристика осередків т їх дії на будинки 40

Види робіт під час обстеження буд і споруд 40

Вибір крана за тех.. і вантажо-під ємними характеристиками 41

Система Планово-запобіжний ремонт 43

Обстеження будівель та споруд порядок 43

Направлення, обєкти та методи обстеження окремих конструкцій і будівель вцілому 44

Позамайданчикові підготовчі роботи, що виконуються на території обєкту, який підлягає ремонту 45

Мета інженерних досліджень. Позамайданчикові підготовчі роботи, що виконуються на території обєкту, який підлягає реконструкції 46

Структурна схема розбирання б і с по етапно(чергово) 46

49