Обстеження окремих конструкціїй промислових БіС

Для ПЗ і З є характерними такі види руйнацій матеріалів:

– корозія бетону і сталі у будівельних конструкціяхдеаераторних і бункерних відділень через витоків води та водяних парів з технологічного устаткування, трубопроводів та його арматури;

– корозія бетону і сталі у покриттях внаслідок загазованості і запорошеності повітря з одночасним впливом вологи;

– руйнації покрівельних і стінових огороджень викидами конденсату;

– руйнації ущільнення стиків стінових панелей найголовніше корпусах й у приміщеннях через значних коливань температури і вологості повітря усередині приміщень;

– руйнації футерівки і несе стовбура окремих конструкцій димарів, особливо у результаті спалювання палива з підвищеним змістом сірки, за нормальної температури газів нижче точки роси, і навіть аналогічні руйнації стінгазоходов;

– руйнації бетонних, залізобетонних і кам'яних конструкцій у приміщеннях і спорудах через витоків і проток агресивних розчинів кислот, лугів і солей (в ємностях, каналах, складах реагентів тощо.).

Усі матеріали обстеження ПЗ і З позначаються на технічному звіті або висновку про стан будівельних конструкцій.

До висновку додається відомість дефектів будівельних конструкцій.

Текстова частина технічного звіту (укладання) повинна утримувати такі відомості:

– перелік об'єктів обстеження, їх стислі технічні характеристики і опис застосованих у яких будівельних конструкцій, підданих обстеження, і навіть інформацію про планованої реконструкції та її вплив існуючу будівельну частина ПЗ і З;

– результати обстеження будівельних конструкцій, включених в технічне завдання на обстеження, із зазначенням виявлених дефектів і ушкоджень, порушень і правил їх експлуатації і основних причин появи та розвитку дефектів і ушкоджень;

– оцінку технічного стану ПЗ і З повагою та будівельних конструкцій на період обстеження;

– рекомендації з ліквідації виявлених дефектів і ушкоджень, порушень і правил експлуатації, оздоровленню експлуатаційної середовища після реконструкції.

Початкові дані для розробки ПОБ Згідно ДБН А-3.1.-5-96 "Організація будівельного виробництва" ПОБ і ПВР є обов'язковими документами для замовника, підрядних організацій і постачальників.  ПОБ розробляється проектною організацією з метою забезпечення своєчасного введення в дію об'єктів з мінімальними витратами і при високій якості за рахунок підвищення організаційно-технічного рівня будівництва. ^ Вихідними даним�� для розробки ПОБ є: а) ТЕО і інженерні вишукування; б) нормативні терміни будівництва; в) рішення по застосуванню матеріалів і засобів механізації; г) дані про застосування ресурсів; д) відомості про умови постачання І транспортування; в) спеціальні вимоги до будівництва окладних і унікальних об'єктів; є) відомості про умови виконання БМР; ж) об'емно-планувальні і конструктивні рішення; з) відомості про умови забезпечення кадрами і транспортом; і) дані про дислокацій і потужності БМО і наявність виробничої-бази.

Склад ПОБ В склад ПОБ включаються:  1. Календарний план будівництва. 2. Будгенплан (БГП).  3. Організаційно-технологічні схеми. 4. Відомості потреби в матеріалах. 5. Відомості обсягів робіт. 6. Графіки потреб в ресурсах. 7. Пояснювальна записка, яка обґрунтовує всі рішення. Для складних об'єктів ще додається: 1. КУСГ. 2. Вказівки про черговість і терміни проведення дослідницьких робіт. 3.Вказівки про методи контролю якості. 4.Особливості організації зв'язку і оперативного диспетчерського управління будівництвом. При будівництві об'єктів, вузловим методом в ПОБ виділяються технологічні обов'язки вузли і визначаються по вузлам календарні терміни будівництва і постачання, а при будівництві комплектно-блочним методом, визначеної умови своєчасної поставки комплектуючих матеріалів і обладнання. ПОБ затверджується не окремо, а в складі проекту при двостадійному проектуванні у встановленому порядку. При розробці ПОБ необхідно прагнути до: а) застосування прогресивних форм і методів ОІП з тим, щоб строки тривалості не перевищували нормативних; б) забезпечення своєчасної підготовки об'єктів до освоєння проектних потужностей; в) використання сучасних технічних засобів зв'язку і впровадження АСУБ; г) застосування технологічних процесів, що забезпечують необхідний рівень якості; д) забезпечення комплектного постачання; є) забезпечення позачергового виконання робіт підготовчого періоду; з) дотримання всіх правил безпеки.

Початкові дані для розробки ПВР ПВР - розробляється підрядчиком, або по його дорученню оргтехбудом, трестом, кооперативом, для визначення найбільш ефективних методів виконання БМР, застосування яких сприяє зниженню вартості і трудомісткості робіт, поліпшенню їх якості, скороченню тривалості будівництва, підвищенню рівня використання будівельної техніки. ^ Вихідними даним�� для розроблення ПВР виступають: а) завдання для розроблення ПВР; б) робочі креслення; в) відомості про постачання ресурсів, а також про робочі кадри по професіям; г) різні нормативні матеріали.

Склад ПВР В склад ПВР включаються:  1. Календарний план або сітковий графік виконання робіт.  2. Будівельний генеральний план. 3. Графіки надходження матеріалів. 4. Графік руху робочих кадрів по об'єкту і будівельних машин. 5. Технологічні карти.  6. Рішення про виконання геодезичних робіт.  7. Рішення по охороні праці.  8. Заходи по виконанню робіт методом наскрізного потокового бригадного підряду.  9. Рішення на прокладання тимчасових комунікацій.  10. Перелік технологічного інвентарю і монтажного оснащення, а також схеми стропування вантажів.  11. Пояснювальна записка. ПВР на підготовчий період містить: 1. Календарний план виконання у вигляді лінійного, або сіткового графіка. 2. Будгенплан з показанням на ньому місць розташування тимчасових будівель споруд і пристроїв, позамайданчикових і внутрішньомайданчикових мереж з підведенням до них місць підключення і споживання, а також постійних об'єктів, які зводяться в підготовчий період для потреб будівництва із виділенням робіт, які виконуються по ним в підготовчий період. 3. Технологічні карти. 4. Графіки руху робочих кадрів і машин. 5. Графік надходження необхідних на цей період матеріалів. 6. Схеми розміщення знаків для виконання геодезичних побудов, вимірів. 7. Схеми монтажу технічних засобів диспетчеризації. 8. Пояснювальна записка. ПВР затверджується головним інженером підрядної організації, після чого його передають на будівництво не пізніше чим на 2 місяці до початку робіт на об'єкті. ПВР і ПОБ повинні розроблятись із використанням: а) типових проектів, ТК і КТП; б) схем комплексної механізації і засобів малої механізації; в) креслень інвентарних будівель і споруд заводського виготовлення; г) еталонів ПОБ и ПВР, методичних вказівок.

Особливості виконання будівельно-монтажних робіт в умовах реконструкції

Виробництво БМР в умовах реконструкції об'єктів повинно бути ув'язано з продуктивною діяльністю реконструйованого підприємства. Замовник і підрядник повинні визначити порядок погодження дій і відповідального за оперативне керівництво об'єктами. Рішення по організації будівельного виробництва повинні забезпечувати виконання максимально можливого об'єму БМР в беззупинковий період і під час планових технологічних зупинок основного виробництва. Ці зупинки визначаються робочим проектом на реконструкцію і ПВР.  При реконструкції об'єктів необхідно передбачати сумісне використання внутрішньозаводських транспортних комунікацій і інженерних мереж цехового вантажопідйомного обладнання будівельним і експлуатаційним персоналом. При цьому треба враховувати дані обстеження технічного стану конструкцій, внутрішньоцехових і внутрішньомайданчикових транспортних засобів і комунікацій, обладнання і інженерних мереж, умов виробництва демонтажних і БМР (загазованість, запиленість, вибухо- і пожежо-небезпечність, підвищений шум, стислість і т. ін.). Замовником і підрядником сумісно з проектами повинні бути: - узгоджені об'єми, технологічна послідовність, терміни виконання БМР, а також умови їх суміщення з роботою виробничих цехів і ділянок підприємства, що реконструюється; визначений порядок оперативного керівництва, включаючи дії будівельників і експлуатаційників при утворенні аварійних ситуацій; визначена послідовність розбору конструкцій, а також розбору, або переносу інженерних мереж, місця і умови підключення до них; - складений перелік послуг замовника і його технічних засобів, які можуть бути використані будівельниками в період виробництва робіт; - визначені умови організації комплектної і першочергової поставки обладнання і матеріалів, організація перевезень і складування вантажів і пересування будівельної техніки по території підприємства, що реконструюється, а також розташування мобільних будинків і споруд.

Можливі причини ремонту промислових будівель і споруд. Пошкодження які виникли під час експлуатації.

Пошкодження які виникли під час експлуатації:

1.Експлуатація конструкціїй будинку:

- корозія арматури несучих конструкцій

- нормальне зношення будівель під час експлуатації

- ушкодження бетону

2.Помилки при проектуванні

3.Зміна властивостей основи будівлі

4.Просідання основи

5.Пожежі, затоплення або паводки, вибух.

Можливі причини ремонту:

-зміна величини або напрямку навантаження

-модернізація обладнання в середині будинку

-зміна призначення будівлі

-збільшення відстаней між колонами і опорами

-зміна конструкцій даху

-заміна і прокладання нових мереж

•видимі пошкоджень конструкцій, які можуть виникати з причини тривалих впливів на будівлю з боку зовнішнього середовища (силові, корозія, перепади температур і т.д., нерівномірних осідань фундаменту). Якщо дані пошкодження впливають на міцність і деформацію будинку або его експлуатаційні характеристики, то необхідно проводити обстеження такого будинку; • у разі зростання експлуатаційних навантажень на будівлю, а також проведенні робіт, пов'язаних із зміною будівлі або його приміщень (перепланування, додавання нових поверхів і т.п.); • інші види реконструкції будівель навіть без зміни навантаження на будівлю; • виявлення відступів від початкового проекту, які можуть знизити несучі та експлуатаційні характеристики конструкцій; • повна відсутність документації на будівлю (в тому числі виконавчої та проектно-технічної); • у разі зміни виду діяльності та призначення будівлі; • у разі відновлення будівництва будинку, раніше за мороженого і не законсервованого, а також якщо з мометна консервації пройшло більше 3-х років; • у разі деформації або пошкодження грунтових основ; • якщо поряд з будівлею ведеться нове будівництво, необхідний контроль за станом конструкцій даної будівлі; • після пожежі чи інших стихійних лих, серйозних аварій; • у разі визначення придатності житлових будинків або виробничих споруд для проживання або експлуатації.

Умови експлуатації при реконструкції будівель і споруд. Для об'єктів реконструкції характерні складні і спеціальні роботи, пов'язані з розбиранням, заміною та підсиленням конструкцій будівлі. За ступенем складності (категорії складності) об'єкти реконструкції підрозділяють на 3 групи: 1. Нескладні об'єкти; 2. Середньої складності; 3. Особливо складні. За складом і об'ємно-планувального рішення розрізняють: 1. Нескладні - це кілька типових будівель або одну будівлю з простим об'ємно-планувальним рішенням; 2. Середньої складності - це дещо не типових будівель і споруд, з повторюваними параметрами основних габаритних схем або одне не типове (індивідуальне) будівля; 3. Особливо складне - це велика кількість різних будівель і споруд або одне велике будівництво з різними нетиповими об'ємно-планувальними рішеннями. Конструктивні рішення будівлі та споруди: 1. Нескладні - це типові конструкції; 2. Середньої складності - це різні поєднання індивідуальних і типових конструкцій, що вимагають застосування відносно простих технологій будівельного виробництва; 3. Особливо складні - це індивідуальні конструкції, в значному обсязі пов'язані із заміною або посиленням основ, фундаментів, несучих конструкцій будівель і вимагають розробки спеціальних технологій виробництва робіт. За обмеженості: 1. Нескладні - це нормальна скрутність (Кст> 1); 2. Середньої складності - це стиснення майданчика (0 <Кст <1); 3. Особливої ​​складності - це особливо стиснення майданчика (Кст = 1). За щільністю забудови: 1. Нескладні - це мала щільність; 2. Середньої складності - це середня щільність; 3. Особливо складні - це висока щільність. За експлуатаційної діяльності реконструйованих об'єктів: 1. Нескладні - роботи виконують у будинках, звільнених на період виробництва СМР; 2. Середньої складності - основна діяльність об'єкта призупиняється на обмежений час, але об'єкт функціонує з деякими обмеженнями; 3. Особливо складні - експлуатація об'єкта не припиняється під час виробництва СМР. За насиченістю території та умовам експлуатації інженерних комунікацій: 1. Нескладні - мала кількість інженерних комунікацій, які не потребують їх захисту або переплати в процесі реконструкції; 2. Середньої складності - маються комунікації, як експлуатовані в ході реконструкції, так само вимагають їхнього захисту або переносу в незначній мірі; 3. Особливо складні - наявність великої кількості комунікацій, експлуатованих в процесі реконструкції та вимагають їх захисту або переносу. Реконструкція діючих підприємств завжди пов'язана з необхідністю забезпечення взаємодії двох систем: 1. Експлуатація об'єкта; 2. Будівельне виробництво. Їх взаємодія можлива лише в разі створення для кожної відповідних умов. Можливі три методи реконструкції: 1. Із зупинкою виробництва - в промисловому будівництві застосовується в основному при реконструкції виробництв переробного типу з безперервним технологічним циклом (виробництво сталі, скла, цементу) або цехів підприємств зі строгими вимогами по мікроклімату, вологості і чистоти приміщень (хімічна, електротехнічна промисловість); в цивільному будівництві даним методом реконструюють будівлі, з яких на час їх перебудови виселені люди і вивезені, що розміщуються в них, підприємства; 2. Без зупинки виробництва - роботи з реконструкції виконують без зупинки основного виробництва, або без виселення мешканців будинків; 3. Часткова зупинка - як різновид. Під стисненістю розуміють наявність певних перешкод, що обмежують можливість використання будівельних машин або робітників на будівельному майданчику. Об'єкти реконструкції характеризуються внутрішньою і зовнішньою стисненістю. Зовнішня скрутність виражається відношенням вільної площі території будмайданчика до площі ділянки, необхідної для раціональної організації будівельного виробництва і розміщення будівельної техніки, складування конструкцій і матеріалів та розміщення побутового містечка для будівельників.

Вихідними даними для розробки будівельного генеральногоного плану служать:    - Генеральний план споруджуваного підприємства;    - Дані геологічних, гідрогеологічних та інженерно-економических вишукувань;    - Проектно-кошторисна документація;    - Календарний план будівництва;    - Нормативні документи з проектування будівельних планів;      розрахунки та обгрунтування потреби в матеріально-технічних  і енергетичних ресурсах, тимчасових будівлях і спорудах та інші рішення і матеріали проекту організації будівництва.    Матеріали геологічних і гідрогеологічних вишукувань використовують при розміщенні на будівельному майданчику об'єктів будівельного господарства в тому випадку, коли необхідно знати несучу здатність грунту, рівень грунтових вод і інші його характеристики.    Результати інженерно-економічних вишукувань іспользуються при проектуванні раціональних маршрутів і транспортних зв'язків будівництва з кар'єрами, постачальниками і т.п. Вихідними матеріалами для розробки будгенплану служать рішення генерального плану будівництва, календарний план або мережевий графік, технологічні карти, розрахунки потреби і графіки надходження на будівельний майданчик усіх видів матеріальних і технічних ресурсів, вирішення з охорони праці та пожарозащіте, а також інші рішення проектів організації будівництва і виканання робіт.

Наслідки пошкодження конструкцій

Кожен дефект характеризується причинами, що викликали його, розмірами пошкоджень конструкцій і можливими наслідками. Дефекти можуть погіршувати нормальні умови експлуатації порушувати температурно-вологісний режим приміщень, знижувати звукоізоляцію огороджувальних конструкцій, підвищувати експлуатаційні витрати на будівлю та ін), знижувати несучу здатність конструкцій, скорочувати їх довговічність, призводити до часткового руйнування конструкцій і до аварії будівлі або споруди. Аварії будівельних конструкцій відбуваються найчастіше не по одній якої-небудь причини, а через низку помилок і порушень норм і правил проектування, зведення та експлуатації будівель і споруд. Всі дефекти будівельних конструкцій, за винятком викликаних стихійними лихами, можна пояснити недостатністю нагляду з боку інженерно-технічного персоналу проектних, будівельних та експлуатаційних організацій, невисокою кваліфікацією виконавців і, в ряді випадків, відсутністю зацікавленості їх у випуску високоякісної продукції.

Розподіл обов’язків між замовником, ген підрядною організацією та ген проектувальником.

Зомовник-організовує будівництво,підбирає подальших учасників,слідкує за використанням коштів, здійснює контроль за строком зведення об’єкта,приймає участь у складі Робочої Державної Комісії по здачі об’єкта в експлуатацію.

Ген підрядною організація – бере на себе повноваження по зведенню об’єктів в цілому та передачі його експлуатуючій організації, або ж може залучатися для виконання якогось виду робіт.

Ген проектувальник – розробляє робочий проект , вносить при потребі в нього зміни, та здійснює авторський нагляд за зведенням проектів, як на стадії будівництва так і на стадії здачі об’єкта в експлуатацію.

Характер забудови межує з об'єктом реконструкції

Найбільш складною є реконструкція житлової забудови у великих і найбільших містах. Розташування житлового району в місті суттєво впливає на соціальні функції житлового середовища, схему організації культурно-побутового обслуговування, планувальну структуру і підхід до реконструкції. В залежності від містобудівної ситуації та історико-архітектурної цінності забудови, що склалася її підрозділяють на зони консервації, РЕГУЛЮВАННЯ, РЕПРОДУКЦІЇ і ПЕРЕТВОРЕННЯ (рис. 1.1) [11]. Зона консервація. Ця зона включає історичне ядро ​​міста і квартали примикають до нього вулиць, які є і у функціональному відношенні центром міста. Тут зосереджена найбільш цінна в історичному і архітектурному відношенні забудова, яка представляє, як правило, єдине ціле з ландшафтної та містобудівною ситуацією. Недоліками даної зони є її перенасиченість нежитловими функціями, що викликають великий приплив денних і вечірніх відвідувачів, складні умови проведення реконструкції, транспортна перевантаженість, недостатня кількість зелених насаджень, автостоянок, дитячих дошкільних закладів. Основне завдання зони консервації - збереження історично сформованого характеру середовища на базі існуючої забудови. Нові житлові освіти можуть займати порівняно невеликі ділянки і повинні доповнювати сформовану квартальну забудову (рис. 1.1, I). Зона регулювання. Зона регулювання характерна для центральних районів великих і найбільших історично сформованих міст. У ній переважають будинку цегляні і із змішаних матеріалів, побудовані для середніх верств населення другої половини XIX - початку XX в. Квартали цієї зони займають невелику площу і подібні за містобудівним характеристикам з кварталами зони консервації - мають високу (до 60%) щільність забудови, незначна кількість внутрішньоквартальної зелені, але відрізняються за ціннісними, масштабним і стильовим характеристикам сформованої забудови (рис. 1.2). Основними завданнями нової забудови в цій зоні є: підвищення комфортних якостей сформованої житлової середовища, нейтралізація зайвої стильової та масштабної різнорідності опорної забудови, наступність у формуванні композиційних акцентів (фіксація особливо важливих точок рельєфу, планувальної структури, місць, пов'язаних з історичними подіями). Найбільш відповідальним завданням є реконструкція радіальних вулиць, що зв'язують історичне ядро ​​міста з периферійними районами. На таких вулицях необхідно створення поступового переходу від стильових характеристик старих будівель та елементів благоустрою до стилю і масштабом сучасної архітектури (див. рис. 1.1, / /). Зона репродукції. До цієї зони належать райони, колишні до революції міськими околицями, де селилися робітники, дрібні ремісники, вихідці з села. Низький рівень капітальності забудови, що складається з одно-і двоповерхових дерев'яних будинків, і інженерного благоустрою території обумовлює необхідність значного зносу і переобладнання. У той же час житлова середу цієї епохи представляє в умовах сучасного міста певну привабливість: співмасштабним, відсутність транспортного шуму, мальовничий характер вулиць, велика кількість зелені, стилістика дерев'яної та дачної забудови, об'єднуючою художні елементи народного зодчества і міського житла. У цій зоні є охоронювані державою будинки - пам'ятки, пов'язані е іменами багатьох діячів мистецтва і культури. Ш зв'язку з цим в зоні репродукції характеру середовища передбачається формування житлової забудови, воссоздающей характер попереднього архітектурно-історичного шару, що зберігає його позитивні якості і утворює цілісну середу з пам'ятниками архітектури. Яскравим прикладом зони репродукції характеру середовища є район Ульяновський вулиць у центрі Казані, меморіальний характер якого обумовлений наявністю будинку-музею Ульянових (див. рис. 1.1, III). Поклику перетворення. Ця зона найбільш віддалена від історичного ядра центру, хоча між ними може існувати в силу ландшафтних особливостей пряма візуальна зв'язок. Поряд з районами знесення або поновлення садибної забудови в резерви цієї зони входить освоєння вільних, а також раніше неселітебних територій: захаращених, що звільняються після виведення складів чи виробництв. Нові житлові утворення, що виникають у цій зоні, можуть мати значний обсяг і формуватися в основному індустріальними методами. Найбільш ефективне використання території досягається при поєднанні малоповерхової і багатоповерхової забудови (див. рис. 1.1, IV).