 
        
        - •Методологічні засади порівняльного аналізу політичних систем Становлення та основні етапи розвитку порівняльної політології
- •Особливість методу порівняльного дослідження
- •Сутність неоінституціоналізму
- •Інституційний компонент аналізу політичних систем держав Західної Європи
- •Основні соціополітичні поділи у державах Західної Європи Сутність та основні підходи щодо визначення соціополітичних поділів
- •Соціально-економічна основа соціополітичних поділів
- •Характеристика рівня суспільної нерівності країн Західної Європи на підставі індексу Джіні5
- •Електоральна підтримка соціал-демократичних партій та їхня участь у політичному житті ( 1945 – 2005) [38, 64-65]
- •Показники індексу класового голосування (Алфорда) для держав Західної Європи [39, 71-72]
- •Електоральна підтримка комуністичних партій на парламентських виборах6
- •Етномовна основа соціополітичних поділів
- •Показники індексу етномовної фрагментації у державах Західної Європи7
- •Етнічний склад громадян у державах
- •Феномен міграції до країн Західної Європи як підстава формування нового соціополітичного поділу
- •Характеристика міграції у державах Західної Європи (на 1000 осіб)9
- •Релігійна основа соціополітичних поділів
- •Конфесійний розподіл у державах Західної Європи12
- •Територіальна основа соціополітичних поділів
- •Соціополітичний поділ “нової політики”
Характеристика рівня суспільної нерівності країн Західної Європи на підставі індексу Джіні5
| Номер за пор. | Країна | 1960-1969 | 1970-1979 | 1980-1989 | 2006 р. | 
| 1 | Австрія | 37,0 | - | - | 29,1 | 
| 2 | Бельгія | 34,0 | - | 24,0 | 33,0 | 
| 3 | Греція | 38,0 | - | - | 34,3 | 
| 4 | Данія | 37,0 | 38,0 | - | 24,7 | 
| 5 | Ірландія | 30,0 | - | 33,0 | 34,3 | 
| 6 | Іспанія | 36,0 | 36,0 | 39,0 | 34,7 | 
| 7 | Італія | 38,0 | 40,0 | 31,0 | 36,0 | 
| 8 | Нідерланди | 30,0 | 35,0 | 27,0 | 30,9 | 
| 9 | Німеччина | 37,0 | 38,0 | 25,0 | 28,3 | 
| 10 | Норвегія | 30,0 | 31,0 | 23,0 | 25,8 | 
| 11 | Португалія | 40,0 | - | - | 38,5 | 
| 12 | Сполучене Королівство | 31,0 | 32,0 | 30,0 | 36,0 | 
| 13 | Фінляндія | 46,0 | 37,0 | 21,0 | 26,9 | 
| 14 | Франція | 39,0 | 41,0 | 30,0 | 32,7 | 
| 15 | Швейцарія | 40,0 | - | 32,0 | 33,7 | 
| 16 | Швеція | 34,0 | 30,0 | 22,0 | 25,0 | 
| 
 | Середній показник | 31,7 | 38,8 | 28,0 | 31,5 | 
Як свідчать результати, не простежується жодної лінійної залежності між якісними змінами в структурі соціальних груп та рівнем суспільної нерівності. Крайні показники для 60-их років та 2006 р. майже ідентичні. В проміжку між цими часовими точками відбувалися певні коливання. Можемо говорити про збереження тенденції відмінностей між країнами Північної та Південної Європи. В першому випадку середній для цих країн показник суспільної нерівності суттєво менший, ніж для другої групи.
Вагомою складовою соціополітичного поділу є політичні преференції, коли представники певної соціальної групи регулярно надають підтримку відповідним політичним силам. У політичній науці класовий чинник вважали і продовжують вважати досить чутливим до характеристики взаємовідносин робітничого класу (працівників сфери промисловості) та партій лівого спрямування–комуністичних, соціалістичних, соціал-демократичних. Оскільки серед лівих партій протягом всього періоду після Другої світової війни домінували і продовжують домінувати соціал-демократичні партії, то розглянемо рівень їхньої підтримки та їхню участь у формуванні урядів. Остання характеристкиа, на наш погляд, є добрим індикатором рівня політичної ваги кожної родини політичних партій.
Таблиця 3
