Тема 4 : Облік розрахункових операцій банку
План:
Загальні принципи обліку коштів на вимогу суб'єктів господарювання та фізичних осіб
Облік безготівкових коштів
Облік міжбанківських розрахунків
Облік розрахунків з використанням платіжних карток
1
Однією з традиційних операцій банку є ведення рахунків його клієнтів. Весь процес ведення рахунків умовно можна поділити на три стадії: відкриття, обслуговування, закриття рахунків. Порядок ведення бухгалтерського обліку операцій банків із вкладами (депозитами) визначається Інструкцією з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України (№ 481 від 27.12.2007) та обліковою політикою банку. Для цілей бухгалтерського обліку відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України вклади (депозити) поділяються на такі:
► вклади (депозити) на вимогу;
► вклади (депозити) короткострокові - на строк не більше ніж рік (365 днів);
► вклади (депозити) довгострокові - на строк більше ніж рік (365 днів).
Вклади (депозити) на вимогу - це кошти на поточних, поточних бюджетних чи на кореспондентських рахунках банків без визначеного строку їх погашення. Кошти на вимогу фізичних та юридичних осіб використовуються для обслуговування платіжного обороту. Основне призначення цих рахунків - зберігання коштів і проведення розрахунків.
Рис. 4.1. Структура рахунків для обслуговування платіжного обороту
Основний рахунок для обліку коштів клієнтів, що призначені для розрахунків, - це рахунок 2600 "Кошти на вимогу суб'єктів господарювання":
При відкритті поточного рахунку суб'єктам господарювання, кошти надходять в основному безготівковим шляхом у національній або іноземній валюті. При веденні рахунку він може може поповнюватися і зменшуватися як у безготівковій, так і в готівковій формі. Розглянемо приклади.
► Поповнення поточного рахунку безготівковим шляхом
Дт 1200 Кореспондентський рахунок банку в НБУ
Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання
або
Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (рахунок платника)
Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (рахунок одержувача)
► Поповнення рахунку готівкою
Дт 1001 (1002) Банкноти та монети в касі банку
Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання
► Видача з рахунку готівки
Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання
Кт 1001 (1002) Банкноти та монети в касі банку
► Списання безготівковим шляхом для зарахування на рахунок одержувача в іншому банку
Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання
Кт 1200 Кореспондентський рахунок банку в НБУ
► Списання з поточного рахунку плати за розрахунково-касове обслуговування
Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання
Кт 6110 Комісійні доходи від розрахунково-касового обслуговування клієнтів.
Основний рахунок для обліку коштів фізичних осіб, що призначені для розрахунків, - це рахунок:2620 Кошти на вимогу фізичних осіб
Для прикладу наведемо такі бухгалтерські проведення.
► Поповнення рахунку безготівковим шляхом
Дт Кошти на вимогу суб'єктів господарювання, коррахунок банку
Кт 2620 Кошти на вимогу фізичних осіб
► Поповнення готівкою
Дт 1001 (1002) Банкноти та монети в касі банку
Кт 2620 Кошти на вимогу фізичних осіб
► Видача з рахунку готівкою
Дт 2620 Кошти на вимогу фізичних осіб
Кт 1001 (1002) Банкноти та монети в касі банку
► Списання безготівковим шляхом
Дт 2620 Кошти на вимогу фізичних осіб
Кт Кошти на вимогу суб'єктів господарювання, коррахунок банку.
2
Та частина платіжного обороту, що проводиться на рахунках у банках, а не готівкою, називається безготівковим платіжним оборотом.Платник і одержувач коштів використовують поточні рахунки. Операція може бути проведена як в одному банку, так і між різними кредитними установами. Облік та порядок здійснення безготівкових розрахунків регламентує Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (затверджено Постановою № 22 НБУ від 21.01.2004 року). Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів:
► меморіальний ордер;
► платіжне доручення;
► платіжна вимога-доручення;
► платіжна вимога;
► розрахунковий чек;
► акредитив.
Найбільшу питому вагу в розрахунках має платіжне доручення. Платіжне доручення - це письмове розпорядження платника банкові, що його обслуговує, про списання з його рахунку зазначеної суми на рахунок одержувача коштів. Банк платника приймає платіжне доручення до виконання протягом 10 календарних днів з дати його виписки. День оформлення платіжного доручення не враховується. Якщо йдеться про перерахування в межах одного банку, то суму прийнятого банком до виконання доручення списують у дебет рахунку платника і зараховують у кредит рахунку одержувача:
Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок платника)
Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок одержувача).
Якщо рахунок відкрито в іншому банку, то операції проводять у порядку міжбанківських розрахунків у день подання платіжного доручення.
► У банку платника
Дт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок платника)
Кт 1200 Коррахунок банку платника
► У банку одержувача
Дт 1200 Коррахунок банку одержувача
Кт 2600 Кошти на вимогу суб'єктів господарювання (поточний рахунок одержувача).
Платіжна вимога-доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин: верхня - вимога постачальника (одержувача коштів) до покупця (платника) сплатити вартість поставленої продукції, наданих послуг; нижня частина - доручення платника своєму банку про перерахунок зі свого рахунку суми одержувачеві. Верхню частину вимоги-доручення оформляє отримувач коштів і передає безпосередньо платникові не менше ніж у двох примірниках. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину і подає до банку, що його обслуговує. Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її отримувачем. За розрахунків чеками, акредитивами передбачається списання коштів з рахунку клієнта і тимчасове їх депонування на окремий рахунок четвертого рівня "Кошти в розрахунках", який є в кожній із груп рахунків, де обліковують кошти клієнтів: