
- •1 Інтелектуальні продукти, інтелектуальна власність та інтелектуальний капітал
- •1.1 Поняття про інтелектуальні продукти, власність та капітал
- •Об`єкти інтелектуальної власності
- •Об’єкти авторського та суміжного прав:
- •1.3 Еволюція правової охорони інтелектуальної власності
- •Національна система охорони інтелектуальної власності
- •2.1 Органи Державної охорони інтелектуальної власності в Україні
- •2.2 Законодавчі акти і міжнародні угоди, що регулюють правовідносини у сфері інтелектуальної власності
- •2.3 Інститути авторського, суміжних та патентного прав
- •3 Твори науки, літератури і мистецтва Названі в заголовку категорії творів охороняються нормами авторського права, а їх виконання – нормами суміжного права.
- •3.1 Виникнення I здійснення авторського права
- •Грошові знаки.
- •3.2 Реєстрація творів авторського права і авторських договорів
- •Заяву встановленої форми, викладену українською мовою;
- •3.4 Суміжні права виконавців
- •4 Винаходи та корисні моделі
- •4.1 Поняття винаходу та корисної моделі
- •4.2 Критерії патентоспроможності винаходу
- •4.3 Об’єкти винаходів
- •4.4 Заявка на винахід
- •4.5 Проведення державної експертизи заявок на винаходи
- •4.6 Патентна інформація і патентні дослідження
- •4.7 Приклад складання навчальної заявки на винахід
- •Джерела інформації
- •Реферат
- •4.8 Про деякі успішні винаходи людства
- •5 Промислові зразки
- •5.1 Промислові зразки
- •6 Знаки індивідуалізації товарів і послуг
- •6.1 Товарні знаки
- •7 Нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності
- •7.1 Наукові відкриття
- •7.2 Раціоналізаторські пропозиції
- •7.3 Секрети виробництва
- •7.4 Інжиніринг
- •7.5 Інші нетрадиційні об’єкти інтелектуальної власності
- •8 Права та обов’язки авторів (правоволодільців) інтелектуальних продуктів
- •8.1 Охоронні документи на об'єкти інтелектуальної власності
- •8.2 Форми передачі прав на об'єкти промислової власності
- •9 Засоби успішного ведення бізнесу
- •9.1 Гудвіл
- •9.2 Франчайзинг
- •10 Методи активізації творчої діяльності
- •10.1 Евристика та теорія розв’язування винахідницьких завдань
- •10.2 Метод спроб та помилок
- •10.3 Метод мозкового штурму
- •3 Підготовка та проведення мозкового штурму:
- •10.4 Метод гірлянд асоціацій
- •10.5 Морфологічний аналіз
- •10.6 Синектика
- •10.7 Функціонально-вартісний аналіз
- •10.8 Метод контрольних питань
- •11 Захист прав власників об'єктів інтелектуальної власності
- •11.1 Недобросовісна конкуренція
- •11.2 Проблеми піратства щодо інтелектуальних продуктів
- •11.3 Промислове шпигунство
- •11.4 Форми та способи захисту прав об'єктів інтелектуальної власності
- •Використана література
4 Винаходи та корисні моделі
Винаходи та корисні моделі відносяться до об'єктів промислової власності та охороняються нормами патентного права.
4.1 Поняття винаходу та корисної моделі
Винахід – це технічне або технологічне рішення, яке відповідає умовам патентоспроможності, тобто є новим, має винахідницький рівень і промислово придатне, а також не суперечить суспільним інтересам, принципам гуманності і моралі та законам природи.
Винахід захищається патентом, який є чинним на території країни, яка його видала протягом обумовленого терміну. На території інших країн дія патенту не розповсюджується.
Визначення винаходу в повній мірі стосується і корисної моделі, яка до 2004 року відносилась до галузі механіки і стосувалася лише конструктивного виконання пристроїв. Після скасування деклараційного патенту на винахід поняття корисної моделі суттєво розширилось, її об’єктами, крім продуктів (пристрої, речовини тощо), стали також й технологічні процеси. Корисна модель є, так би мовити, “полегшеним” варіантом винаходу і відрізняється від нього тільки тим, що не повинна відповідати винахідницькому рівню.
Вимоги до оформлення та розгляду заявок на винаходи в рівній мірі стосуються і заявок на корисні моделі. Ідентичними також є процедури видачі та підтримання чинності патентів, а також продажу ліцензій. Тому розглянемо всі згадані процедури на прикладах винаходів.
Щорічно в Україні подається 3-4 тисячі заявок на передбачувані винаходи і близько 10 тисяч заявок на корисні моделі, значна частина з яких отримують правову охорону.
4.2 Критерії патентоспроможності винаходу
Новим винахід визнається, якщо він не є частиною існуючого рівня техніки, а простіше кажучи, є невідомим у тій чи іншій країні або групі країн.
При цьому, рівень техніки містить в собі інформацію, яка стала відомою у світі до дати подання заявки. Іншими словами, щоб отримати патент, винахідник має придумати і додати щось нове і до цього часу невідоме у світовий рівень техніки.
Для прикладу, винахідник конструює новий велосипед. Існуючий рівень техніки – безліч різних конструкцій велосипедів, винайдених і заявлених у різних країнах і в різні роки. Але всі вони є двохколісними. Велосипед, на який винахідник хоче отримати правову охорону, відрізняється від усіх існуючих суттєвою ознакою – у нього тільки одне колесо. Відповідно з цим так чи інакше зміниться вся конструкція велосипеду: саме колесо, механізм його обертання, рульове управління, сідло тощо. І наступний напрямок розвитку велосипедів може почати рухатися у бік удосконалення одноколісних велосипедів, аж до того часу, доки на певному етапі життя цієї технічної системи, кількісні зміни не зміняться новою якістю – створенням одноколісного велосипеду з пристроями, які почнуть використовувати, наприклад, гіроскопічні ефекти або закони гравітації для зручності і безпеки пересування.
Новизна буває:
світовою, коли винахід є невідомим, тобто новим для всіх країн світу;
локальною (місцевою), коли винахід є новим тільки для однієї або кількох країн.
Новизну винаходу порушують будь-які публікації, доступні невизначеному колу осіб, описи патентів та заявок на винаходи, відкрите застосування винаходу, усне розголошення відомостей про нього тощо. Якщо ж відомості про суть винаходу стали відомими обмеженому колу осіб, наприклад, при діловому листуванні, такий вид обмеженого розголошення новизну не порушує.
Історія винахідництва знає чимало прикладів запеклої боротьби між фірмами і компаніями за новизну, яка ототожнюється з пріоритетами в тій чи іншій галузі діяльності, і дає монопольне право на використання винаходів і, як наслідок, – отримання великих додаткових прибутків.
Ось приклад боротьби за першість у реєстрації винаходу. Однієї неділі у патентному відомстві Німеччини розбили вікно і через отвір закинули пакет, який містив заявку на винахід. Поліцейський протокол, що зафіксував цей факт, дозволив порушнику разом зі сплатою незначного штрафу закріпити свій пріоритет на винахід. Суть випадку була в тому, що незвичний правопорушник дізнався - на подібну ідею в понеділок з відкриттям патентного відомства буде подана заявка конкурентом.
Винахід повинен мати винахідницькій рівень, який для фахівця є очевидним, тобто ясно випливає з існуючого рівня техніки. Повинна також існувати певна дистанція між сучасним рівнем техніки і заявленим винаходом (див. приклад з одноколісним велосипедом). У патентному законодавстві поняття винахідницького рівня трактується наступним чином: різниця між заявленим винаходом і сучасним рівнем техніки має бути неочевидною, а впровадження – забезпечувати несподіваний технічний результат.
Винахід визнається промислово придатним, якщо його можна виготовити та використати.
Винахід – це завжди спосіб розв’язання певного протиріччя, а отже, для того, щоб претендувати на винахід, рішення обов’язково повинно:
вирішувати конкретну винахідницьку задачу на рівні, що перевищує існуючий рівень техніки;
містити сукупність суттєвих відмінностей від існуючих рішень;
бути таким, що відтворюється та давати при реалізації і використанні очікуваний позитивний ефект.