
- •Методичні вказівки
- •«Основи теорії плавки»
- •6.090403 «Ливарне виробництво чорних та кольорових металів»
- •1 Склад пояснювальної записки
- •2 Технологія плавка сталі в дугових печах
- •2.1.Коротка характеристика ливарної вуглецевої сталі
- •2.2. Плавка сталі в дугових печах
- •3 Основні положення технології плавки в дуговій печі з основний футеровкой
- •4 Вибір шихтових матеріалів
- •5 Розрахунок плавки сталі в дуговій печі
- •5.1. Визначення середнього складу шихти
- •5.2. Розрахунок складу шихти для розплавлювання
- •5.3. Період плавлення шихти
- •5.3.1. Окислювання домішок і визначення складу металу по розплавлюванні
- •5.3.2. Визначення потреби в газоподібному кисні
- •5.3.3. Утворення й склад шлаків періоду розплавлювання
- •5.4. Окисний період плавки
- •5.4.1. Окислювання елементів шихти
- •5.4.2. Потреба в газоподібному кисні
- •5.4.3. Розрахунок кількості шлаків
- •5.4.4. Потреба в шамотному бої
- •5.4.5. Надходження в шлаки заліза
- •5.5. Кількість газів і періоду (плавлення й окислювання)
- •5.6. Матеріальний баланс 1-го періоду (плавлення й окислювання)
- •5.7. Відбудовний період плавки
- •5.7.1. Визначення кількості шлаків
- •5.7.2. Розкислення стали
- •5.8. Матеріальний баланс 2-го періоду
- •5.9. Матеріальний баланс плавки
- •6 Визначення геометричних параметрів, вибір футерівки, розрахунок енергетичних параметрів дугової сталеплавильної печі
- •6.1. Призначення та характеристика дугових сталеплавильних печей
- •6.2. Визначення основних геометричних параметрів робочого простору дугової печі
- •6.2.1. Структура робочого простору
- •6.2.2. Форма, розміри і об'єм ванни
- •6.2.3. Форма і розміри плавильного простору
- •Таким чином, обєм завалки складе
- •Якщо VвпVз, то розрахунки виконані вірно, якщо ж ні – потрібно повернутися до попередніх розрахунків і знову провести необхідні дії.
- •6.2.4. Діаметр розпаду електродів
- •6.3. Футерівка дугової печі та основні габаритні параметри печі
- •6.3.1. Футерівка подини та укосів
- •6.3.2. Футерівка стін
- •6.3.3. Склепіння
- •Висота центральної частини склепіння над рівнем укосів складає
- •6.4. Порівняння конструктивно-розрахункових параметрів проектованої печі з даними промислових агрегатів
- •Характеристика робочого простору дугових сталеплавильних печей
- •6.5. Розрахунок енергетичних параметрів дугової сталеплавильної печі
- •6.5.1. Розрахунок теплових втрат
- •6.5.2. Розрахунок потужності пічного трансформатора
- •6.5.3. Визначення ступенів вторинної напруги , номінального струму і діаметру електродів
- •6.5.4. Порівняння вибраних енергетичних параметрів з параметрами діючих печей
- •7 Правила оформлення пояснювальної записки
- •«Основи теорії плавки»
6.2.3. Форма і розміри плавильного простору
Висота плавильного простору (стін), так як і інші параметри, дає суперечливий вплив на конструкцію і ТЕП роботи ДСП.
Для того, щоб склепіння не обмежувало теплові можливості печі, висота стін від рівня укосів до п'ят склепіння (Нст) повинна бути такою, щоб максимальна теплова напруженість її кладки була менше допустимої. В цьому разі зростає відстань між дугами і склепінням, що значно підвищує його стійкість. Велика Нст корисна і з точки зору розміщення в ній всій завалки, що має невелику насипну густину. З іншого боку, Нст повинна бути мінімальною, щоб мати мінімальні габарити і тепловіддачу поверхні. Зі збільшенням Нст, окрім цього, збільшується довжина і хід електродів, висота печі, споруди тощо.
Досвід роботи діючих ДСП свідчить, що з позиції рівномірного розподілу теплового навантаження при великоваговій шихті для малих ДСП (0,5-6 т)
, (6.8)
для середніх (12-50 т)
, (6.9)
для великих (100-200 т і більше)
. (6.10)
В ДСП основна кількість теплової енергії (90 %) виділяється в дугах (дугових розрядах), що утворюються між торцями електродів і шлаком і розташовуються практично на рівні укосів. Тобто максимальне теплове навантаження сприймають нижні частини стін - "гарячий пояс стін", який і визначає стійкість стін ДСП.
Для підвищення стійкості стін їх нижня частина виконується похилою. Але тут потрібно мати на увазі, що з заміною вертикальних стін похилими зростають габарити, поверхня, що віддає тепло, довжина короткої мережі, з'являються інші недоліки, що вже згадувалися, і особливо явно вони виявляються у великовантажних ДСП.
В зв'язку з цим доцільно, особливо при одношлаковому процесі і тим більш при використанні ДСП для отримання напівпродукту (з наступним рафінуванням в спеціальних установках), при проектуванні великовантажних ДСП знов повернутися до циліндричної форми. А з метою підвищення стійкості стін, як це робиться за кордоном, потрібно йти по шляху використання в зонах перегріву (найбільшого руйнування кладки) електроплавлених та інших спеціальних вогнетривів, торкретування локальних дільниць, охолодження зовнішньої поверхні, вдосконалення електричних і технологічних режимів плавки та ін.
Отже, потрібно знати, для чого буде використовуватись дана піч, і, в разі прийняття умови необхідності виконання нижньої частини стін похилою, користуватися наступними умовами. Низ стін печей (середніх і великих) на висоту Hк, що складає 0,15dу, нахилити на кут =18-22° до вертикалі (рис. 6.2). Для точного розрахунку кута нахилу при ступені несиметричності по фазам меншій, або рівній 5 %, можливо використовувати формулу =m0,08+21, град.
Тоді діаметр циліндричної частини плавильного простору розраховується виходячи з кута нахилу нижньої частини стін до вертикалі:
. (6.11)
Визначивши профіль і розміри ванни і плавильного простору, потрібно перевірити, чи достатній об'єм робочого простору печі (до рівня пят склепіння) для того, щоб при насипній густині скрапу 1,4 т/м3 в один прийом, без додаткової завалки, увести всю шихту з урахуванням видатковогу коефіцієнту Квид, що в середньому складає 1,06.