94. Первісне визнання основної сільськогосподарської продукції рослинництва відображається записом:

1. Дебет 27 Кредит 231;

2. Дебет 21 Кредит 231;

3. Дебет 231 Кредит 27;

4. Дебет 231 Кредит 231.

95. Розподілені загальновиробничі витрати рослинництва відображаються в обліку записом:

1. Дебет 231 Кредит 91;

2. Дебет 91 Кредит 231;

3. Дебет 27 Кредит 91;

4. Дебет 91 Кредит 66, 65.

96. До основних ознак директ-костингу відноситься наступне:

1. в процесі калькулювання визначається маржинальний дохід;

2. оперативний облік відхилень від норм споживання ресурсів з визначенням величини відхилень за місцями виникнення, причинами і винуватцями цих відхилень для управління затратами;

3. наявність норм споживання ресурсів і облікових цін на ці ресурси в процесі діяльності підприємства;

4. відображення фактичних затрат з розподілом їх на затрати за нормами та відхилення від норм.

97. Як у зарубіжній практиці називають систему калькулювання за змінними витратами:

1. директ-костинг;

2. абзорбшен-костинг;

3. стандарт-костинг ;

4. АВС-костинг.

98. Маржинальний дохід (брутто-прибуток) – це показник, який розраховується за формулою:

1. різниця між доходом від реалізації продукції та змінними витратами;

2. сума змінних витрат, постійних витрати та операційного прибутку;

3. різниця постійних витрат та прибутку;

4. жодної правильної відповіді.

99. Директ-костинг широко використовується:

1. на авіапідприємствах;

2. на підприємствах обробних галузей промисловості (машинобудівної, шинної, меблевої, швейної, шкіряної, харчової), які здійснюють масове та серійне виробництво різноманітної й складної продукції з великою кількістю деталей та вузлів;

3. в індивідуальних та дрібносерійних виробництвах (кораблебудування, авіаційна промисловість, будівництво, виробництво меблів, видавнича діяльність тощо);

4. на сільськогосподарських підприємствах.

100. Хто з відомих радянських учених-бухгалтерів був організатором розробки і впровадження в Радянському Союзі системи нормативного обліку витрат:

1. М.Х. Жебрак;

2. М.Г. Чумаченко;

3. В.Ф. Палій;

4. В.Г. Макаров.

101. В економічній літературі сша розглядаються різні типи стандартів. До них не належать:

1. зведені;

2. базисні;

3. поточні;

4. мотивуючі.

102. Базисні стандарти – це:

1. нормативи, які не коригуються після їх першочергового визначення, якщо не відбувається суттєвих змін в технічних характеристиках продукції або в процесі її виробництва;

2. нормативи, які передбачають їх постійне коригування на основі змін їх технологічних умов, цін і тарифів;

3. включають нормативи лише тих елементів витрат і на такому рівні, які приймаються і виникають в оптимальних умовах виробництва при найбільш сприятливих цінах;

4. визначаються зусиллями працівників підприємства;

103. Стандарти, які встановлюються для некваліфікованих робітників з більшими витратами праці при низькій тарифній оплаті:

1. полегшені стандарти;

2. ідеальні стандарти;

3. досягнені стандарти;

4. мотивуючі стандарти.