Тема 1.3. Складання інформаційного запиту соціологічного дослідження

План:

1. Обґрунтування проблеми дослідження

2. Постановка мети та завдань дослідження

3. Визначення об'єкта і предмета дослідження

Ключові терміни: соціальна проблема, об’єкт дослідження, предмет дослідження, мета дослідження, завдання дослідження.

1. Обґрунтування проблеми дослідження

Вибір теми дослідження є першим кроком (етапом) у складанні програми соціологічного дослідження. Він нерозривно пов'язаний з аналізом соціальної проблеми, що цікавить дослідника, яка піддається дослідженню соціологічними методами, тобто входить до предмета соціології, і яку треба чітко зафіксувати у назві дослідження.

Соціальна проблема – це суперечлива ситуація, яка існує в реальному житті, носить масовий характер і зачіпає інтереси великих соціальних груп або соціальних інститутів.

Дослідник починає з деякої загальної постановки питання (пошук проблеми), а потім уточнює його в серії більш розгалужених формулювань, тобто конкретизує проблему.

Соціальна проблема тісно пов'язана з проблемною ситуацією, що склалася в реальному житті і включає певні суперечності між якимись елементами соціального простору, процесу, становлячи певну незадоволену потребу в цінностях культури, діяльності, самореалізації особистості, товарах чи послугах тощо.

Для того, щоб обґрунтування проблеми дослідження було максимально повним і всебічним, доцільно виконати її логічний аналіз, який буває системним (структурним), що передбачає з'ясування та розгляд структури досліджуваного явища, яке розчленовується на частини та з'ясовуються їх взаємозв'язки і характер; функціональним (факторним), під час якого визначаються ті чинники, які впливають на досліджуваний процес, і які можуть сприяти, нейтралізувати його або перешкоджати його розвитку.

Не можна починати розробку програми перш, ніж не прийде усвідомлення, у чому головна проблема дослідження, його пізнавальний і практичний суспільний зміст. Необхідно обміркувати й обговорити з іншими, чи є дана проблема досить значимою в теоретичному й (або) практичному сенсі, щоб витрачати зусилля на дослідження, чи немає вже готових аналогів розв'язання цієї проблеми, чи не є вона частиною іншої, більш загальної. Якщо так, то чи існує розв'язання цієї загальної проблеми?

2. Постановка мети та завдань дослідження

Наступним елементом програми є визначення мети і основних завдань дослідження.

Мета соціологічного дослідження – це очікуваний кінцевий результат дослідження, який визначає його загальну спрямованість.

Від мети залежить уся логіка здійснення і реалізації соціологічного дослідження. Як правило, емпіричне соціологічне дослідження орієнтоване насамперед на досягнення практичної мети, пошук алгоритмів вирішення певних соціальних проблем. Втім основною метою може бути звичайний збір інформації, в умовах її недостатності, або ж дослідження з метою формування чи перевірки нових теоретичних положень, тощо. Отже, мета повинна чітко відповісти на питання про те, на вирішення якої проблеми і на одержання якого результату орієнтується дане дослідження.

Конкретизація мети дослідження необхідна не лише (і навіть не стільки) для прагматичного обґрунтування витрат на проведення емпіричного дослідження, скільки для методологічного обґрунтування критеріїв „цілеспрямованого” відбору чи відсіву показників та індикаторів, а також гіпотетичних факторів. Можна запропонувати досить велику кількість показників досліджуваного явища, що будуть переконливо обґрунтовані з точки зору розкриття сутності предмета. Саме чітко сформульована мета дослідження дасть змогу звузити коло обґрунтованих показників.

Для чіткішого з'ясування мети дослідження на її основі розробляється система основних завдань дослідження.

Завдання емпіричного дослідження – це сукупність конкретних цільових настанов, спрямованих на аналіз і розв’язання проблеми.

Завдання дослідження безпосередньо випливають із поставленої перед дослідником мети, конкретизують її. Вони визначають конкретні кроки досягнення кінцевої мети. Найчастіше формулювання завдань починається зі слів: „розглянути, простежити, проаналізувати, охарактеризувати, порівняти, дослідити, показати, виявити, визначити, розкрити, описати, вивчити, оцінити, розробити, з’ясувати, тощо”.

Спрощено мета і завдання емпіричного дослідження визначаються відповіддю на запитання: „Для чого?” („Для чого проводиться емпіричне дослідження?”). Якщо відповідь на це запитання у дослідника розпочинається зі слів: „Щоб дізнатися...”, то це означає, що мета ще недостатньо конкретизована. Подальша конкретизація може бути продовжена відповіддю на запитання: „Для чого дізнатися?”

Мета і завдання дослідження утворюють взаємозалежні ланцюжки, у яких кожна ланка служить засобом підтримання інших ланок. Кінцева мета дослідження може бути названа його загальним завданням, а часткові завдання, що виступають як засоби вирішення основної мети, можна назвати проміжними цілями, або цілями другого порядку. Програмні цілі й завдання дослідження дисциплінують нашу роботу й підвищують її ефективність.