Програма державного іспиту з дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням» для студентів усіх спеціальностей і форм навчання»

На державному іспиті контролю підлягають:

• навички перекладу текстів за обраним фахом; аналіз ознак

наукового стилю мовлення у перекладених текстах;

• знання студентами інформації про характерні риси сучасної

української мови у порвнянні з російською мовою, особливостей

мовних засобів української мови за професійним спрямуванням;

• уміння складати документи окремих жанрів і видів, використовуючи

правила й вимоги до їх оформлення;

• уміння скорочувати інформацію наукових текстів за фаховим

спрямуванням (складання реферату фахового наукового тексту).

З А В Д А Н Н Я

І. Перекласти текст за спеціальністю з російської мови на українську (за вибором викладача).

ІІ. Визначити риси наукового мовлення у перекладеному тексті (дається 30 варіантів таксту за професійним спрямуванням).

ІІІ, ІV. Виконати лексико-граматичні завдання за темами теоретичного курсу, які визначені програмою дисципліни «Українська мова за професійним спрямуванням»:

- «Лексичні засоби наукового мовлення»;

- «Особливості утворення, правопис складноскорочених слів, абревіатур, графічних скорочень»;

- «Науково-термінологічна та виробничо-професійна лексика»;

- «Використання іменників, прикметників, займенників, числівників та дієслівних форм у науковому мовленні»;

- «Правопис власних назв»;

- «Синтаксичні особливості у науковому мовленні».

V. Складання документа за певною ситуацією.

Укладаються документи: заява, доповідна записка, пояснювальна записка, службова записка, автобіографія, резюме, лист-запит, лист-відповідь, лист-замовлення.

VІ. Згортання інформації наукового тексту. Складання реферату наукового тексту (тексти відповідно до фаху надає викладач).

Перелік теоретичних питань, які мають бути реалізовані під час виконання лексико-граматичних завдань

1. Фонетичні особливості української мови у порівнянні з російською.

2. Особливості вживання займенників у науковому та діловому мовленні.

3. Особливості писемної форми мовлення.

4. Особливості усної форми мовлення.

5. Графічні скорочення та правила їх вживання у діловому і науковому мовленні.

6. Особливості вживання прикметників у діловому і науковому мовленні.

7. Особливості функціонування виробничо-професійної лексики.

8. Складні випадки керування у наукових та ділових текстах.

9. Вживання термінів у текстах наукового і ділового мовлення.

10. Особливості вживання прийменників у діловому та науковому мовленні.

11. Правопис географічних назв у документах.

12. Синтаксис простого речення в діловому та науковому мовленні.

13. Особливості вживання іменників у діловому та науковому мовленні.

14. Утворення, правопис та вживання складноскорочених слів в текстах наукового і ділового мовлення.

15. Вживання дієслів та дієслівних форм у наукових та ділових текстах.

16. Особливості правопису в документах прізвищ та імен по батькові.

17. Поняття «документ» та вимоги до документа.

18. Утворення, правопис та вживання абревіатур в науковому та діловому мовленні.

19. Стилі мови. Науковий стиль.

20. Вживання іншомовних слів у наукових та ділових текстах.

21. Вживання складних речень у наукових і ділових текстах.

22. Особливості використання форм числівників у науковому та діловому мовленні.

23. Морфологічні та синтаксичні особливості української мови у порівнянні з російською.