1.5. Брошурувально-палітурні процеси та обладнання

Брошурувально-палітурні стадії починаються після отримання віддрукованих аркушів.

Будь-яке книжкове видання складається з двох конструктивних вузлів – книжкового блоку (носія друкованої інформації) та зовнішнього захисного покриття – обкладинки чи палітурної кришки. Книжкові блоки складені з зошитів – складених у два, три чи чотири згини задрукованних аркушів, які потім, в залежності від обсягу книжкового видання, вкладаються один в одний (комплектування вкладкою) або накладаються один на одний (комплектування підборкою) в суворому порядку.

Зошити скріплюються потім один з одним за допомогою проволочних скоб, бавовняними чи капроновими нитками, термонитками і (чи) клеем. Обкладинка з книжковим блоком з’єднуються проволочними скобами (дуже рідко – нитками) чи клеем по поверхні корінця з мінімальним (по 3 мм) заходом на корінцеві поля зовнішніх зошитів. Брошурувальна кришка з’єднується з книжковим блоком за допомогою корінцевого чи обкантовочного матеріалу та форзаців.

Тенденція до скорочення тиражів і зменшення термінів у виготовленні книжкової продукції потребує від виробників будь-якого обладнання підвищення автоматизації і зниження часу, що затрачується на переналадку машини. Машина, оснащена такими системами, повертає вкладені гроші за рік чи півтора. Якщо ж автоматизація відсутня, то період окупності може збільшитися на 40%, а потім машина щорічно буде заробляти на 40% менше. Кожен виробник намагається оснастити своє устаткування системою дистанційної переналадки та включенням його у автоматизований робочий потік. Це дозволяє зменшити кількість відходів при запуску книжкових видань у виробництво, оскільки оптимальної якості вдається досягнути вже через 1 одиницю, а то і відразу.

Зменшення тиражів книжкових видань у значній мірі впливає наступінь механізації робіт і коефіцієнт технічного використання обладнання. При малих тиражах час, затрачений на переналаштування обладнання, допоміжні роботи і обслуговування, стає більшим, ніж час на виконання технологічних операцій. В таких випадках допускається значний відсоток ручної роботи. Середні тиражі вимагають поопераційного обладнання, а невеликі - автоматизації виробництва.

Брошуровально-палітурні процеси є завершальними при виготовленні видання. Вони є найбільш трудомісткі в порівнянні з додрукарськими і друкарськими технологічними процесами і наймеш оцифровані, бо характеризуються великим числом елементів вибору, довгим ланцюгом технологічних операцій, що виконуються з численними напівфабрикатами, які значно відрізняються на різних стадіях технологічного процесу. Особливо все це стосується виготовлення зшитих нитками книг у палітурці.

Головними операціями при виготовленні книжкових видань є:

• розрізання віддрукованих аркушів;

• фальцювання в зошити;

• комплектування зошитів у книжкові блоки;

• скріплення зошитів у блоки;

• обробка блоків;

• виготовлення форзаців, обкладинок, палітурних кришок;

• криття книжкових блоків палітурними кришками.

Для розрізання віддрукованих аркушів використовують одноножові різальні машини.

Для фальцювання віддрукованих аркушів – технологічної операції формування зошитів визначеної конструкції здійсненням послідовних сгинів - призначені фальцювальні мащини.

Далі зошити розподіляють у потрібному порядку. На зошитах є корінцеві контрольні мітки, які повинні скласти рівну «драбинку». При комплектуванні накладанням – зошити накладають один на другий за визначеним порядком. Всі видання більшого обсягу ніж 80 стор.комплектуються накладанням. Для цієї технологічної операції призначені підбиральні машини.

Для скріплення зошитів у блоки існує декілька основних способів: шиття нитками, шитво дротом та незшивне клейове скріплення (НКС). Є декілька видів зкріплення блоків: нитками, скобами та клейове, швейно-клейове (шиття зошитів термонитками з клейовим поєднанням зошитів).

Для даного видання пропонується позошитове шиття блоків виключно нитками. Кожний зошит прошивається бавовняними нитками, які послідовно переходять у наступний зошит доки не буде зшитий увесь блок. Зшиваються не тільки аркуші кожного зошиту, але й зошити один до одного.

Шиття нитками – найдавніший спосіб скріплення окремих зошитів у книжкові блоки. Книги, які зшиті нитками, мають найбільшу міцність і найкращу здатність до розкривання, тому з ними поки що не можуть конкурувати книги, скріплені іншими способами. Шиття нитками використовують переважно для скріплення зошитів у блок книг у палітурці.

Для позошитного шиття блоків випускаються ниткошвейні машини різного технологічного призначення: повністю автоматизовані та з ручною подачею зошитів, універсальні – для шиття всіма видами стібків на марлі і без марлі – та спеціалізовані – для шиття простим брошурним стібком без марлі; з електронним програмним управлінням з використанням відеотермінала та з програмоносієм; прості і компактні машини та високоавтоматизовані складні автомати.

Незшивне клейове скріплення (НКС) як варіант виготовлення книг є одним із більш економічних з точки зору затрат на виготовлення. Ця технологія скріплення застосовується для випуску книжок у обкладинках і палітурках, журналів та іншої поліграфічної продукції. При незшивному скріпленні всі аркуші книжкового блока скріплюються в корінці за допомогою клейового шару, поверх якого приклеюється обкладинка або обкантовувальна стрічка. Обкантовування, яке значно зміцнює книгу, виконується тільки для блоків, що підлягають вставвянню в палітурку.

Але головними недоліками незшивного клейового скріплення залишаються: здатність до розкривання блоків є недостатньою; за міцністю скріплення поступається шиттю нитками.

Закордонні фірми намагаються максимально механізувати якнайбільшу кількість технологічних операціїі по виготовленню книг у палітурці, виключити ручну працю у всьому ланцюжку технологічного процесу від обробки блоку до отримання готової книги.

Особливістю устаткування, що входить у потокову лінію, є можливість роботи як у складі лінії, так і як операційні машини. Це дозволяє невеликим друкарням послідовно набувати необхідне устаткування і скомплектовувати потокову лінію. Усі фірми приділяють велику увагу уніфікації устаткування, використовуючи модульний принцип будови, який дозволяє на єдиній конструктивній базі отримати гаму машин і ліній різного технологічного призначення. У лініяї широко використовується універсальне устаткування, розраховане на широкий діапазон форматів і товщин блоків .

Машини обладнані зручними швидкодійними системами переналагоджень на товщину блока і формат, секції і робочі пристрої можуть регулюватися без інструмента, всі пристрії мають шкали і індикацію, які дозволяють не тільки відлагодити вузли машини, але й запам`ятати та повторити ці регулювання у випадку повторення замовлення або аналогічної продукції. Всі регулювання можуть виконуватись на ходу без зупинки машини.

Продовжується випуск широкої номенклатури устаткування, що включає високошвидкісні автоматизовані потокові лінії, універсальні потокові лінії, розраховані на різноманітну продукцію, спрощені потокові лінії для середніх друкарень і операційні машини для невеликих підприємств.