Розділ і. Технологічна частина

1.1 Розвиток книговидання

1.1.1. Аналітичний огляд розвитку книговидання

Розбудова держави неможлива без розвитку національного книговидання, яке відіграє важливу роль у самоусвідомленні нації, формуванні культури, духовності та водночас є свідченням національно-культурного становлення українського народу.

Книга – це складник і головний носій загальної культури. Вона виконує пізнавальну, моральну, виховну, ціннісностворюючу, соціалізуючу, естетичну та інші функції. Книга була і залишається найефективнішим засобом передачі знань та ідей у їх єдності та цілісності, а читання книги якнайактивніше сприяє виробленню універсальної та фундаментальної картини світу, формуванню світогляду, глибинних переконань людини, стимулюванню її участі в житті суспільства. Численні засоби масової інформації не можуть у цих аспектах конкурувати з книгою, оскільки дають фрагментарну та актуальну на даний час інформацію про навколишній світ. Розвиток сучасних ЗМІ та інформаційних технологій має надавати нові можливості для розвитку книговидання. Книговидання як один із найважливіших елементів гуманітарної сфери суспільства завжди було об’єктом уваги з боку органів державної влади, науковців та громадських діячів.

Демократизація суспільства і розвиток ринкових відносин зумовили необхідність перегляду існуючої системи розподілу функцій та повноважень у регулюванні даної галузі. При цьому необхідно враховувати специфічне становище книговидання, що одночасно є елементом культури, освіти, науки та важливим складником системи матеріального виробництва.

В умовах розвитку інформаційного суспільства в Україні повинна формуватися державна політика, спрямована на:

• розвиток вітчизняного книговидання з метою задоволення культурно-освітніх потреб суспільства;

• забезпечення захисту національного інформаційного простору;

• забезпечення конкурентоспроможності української книги на внутрішньому, а в майбутньому і зовнішньому ринках завдяки застосуванню нових технологій книговидання та поліпшення якості продукції.

Аналізуючи стан книговидавничої справи, слід відзначити низку значних проблем, що стримують її розвиток. Зокрема, це недостатня державна підтримки галузі, низькі конкурентоспроможність та рівень попиту українців на книжкову продукцію. Останній зумовлений зростанням цін, зменшенням реальних доходів населення тощо. Так, за даними Держстату, питома вага витрат домогосподарств на задоволення культурних потреб (у тому числі на придбання книг) та відпочинок останніми роками становить всього 2,4 %.

Слід відзначити також відсутність інтересу до книжкової продукції. Так, дані соціологічного дослідження, проведеного у 2007-2008 роках компанією GFK Ukraine з ініціативи Міжнародного фонду «Відродження» та The Fund for Central and European Book Projekt (Amsterdam) і за підтримки програми МАТРА відповідно до проекту «Дослідження книжкового ринку», засвідчують, що українці втрачають інтерес до книжкової продукції. Зокрема, 58 % із них протягом останніх трьох місяців не придбали жодної книги, 37 % респондентів за декаду придбали одну книгу, 16 % – дві, 14 % – три, по 10 % – чотири та п’ять, 9 % – шість-десять, 4 % – понад десять книжок. Головними аргументами низького попиту на книги є брак грошей (19 %) і висока вартість необхідних видань (11 %). Однак найважливішою причиною малого попиту на книжковий товар серед опитаних є відсутність потреби в ньому взагалі (50 %).

До негативних тенденцій, на нашу думку, слід віднести також той факт, що, за результатами дослідження, книги українською мовою й надалі програють за популярністю російськомовним виданням. 38 % книжок, куплених українцями протягом трьох місяців, були написані українською мовою, 60 % – російською, 2 % – іншими мовами [3].