13. Пенсії у зв’язку з втратою годувальника

1. Кому і в якому розмірі призначається пенсія у зв’язку із втратою годувальника?

2. Які документи необхідні для оформлення пенсії у зв’язку з втратою годувальника?

ВІДПОВІДЬ:

1.Ст. 36 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” (далі - Закон) пенсія у разі втрати годувальника призначається непрацездатним членам сім’ї померлого годувальника, які були на його утриманні, за наявності в годувальника на день смерті страхового стажу, який був би необхідний йому для призначення пенсії по інвалідності (від 2 до 5 років - залежно від віку померлого годувальника), а в разі смерті пенсіонера або осіб, які померли (загинули) в період проходження строкової військової служби - незалежно від тривалості страхового стажу. При цьому дітям пенсія у зв’язку із втратою годувальника призначається незалежно від того, чи були вони на утриманні годувальника.

Непрацездатними членами сім’ї вважаються:

чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону (чоловіки - 60 років, жінки - 55 років);

діти (у т. ч. діти, які народилися упродовж 10 місяців з дня смерті годувальника) померлого годувальника, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали інвалідами до досягнення 18 років.

Діти, які навчаються за денною формою навчання у вищих навчальних закладах I-IV рівнів акредитації та професійно-технічних навчальних закладах, мають право на пенсію в разі втрати годувальника до закінчення такими дітьми навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років, та діти-сироти - до досягнення ними 23 років незалежно від того, навчаються вони чи ні;

чоловік (дружина), а в разі їх відсутності - один з батьків або брат чи сестра, дідусь чи бабуся померлого годувальника незалежно від віку і працездатності, якщо він (вона) не працюють і зайняті доглядом за дитиною (дітьми) померлого годувальника до досягнення нею (ними) 8 років.

У разі якщо зазначені особи були на повному утриманні померлого годувальника чи одержували від померлого годувальника допомогу, що була для них постійним і основним джерелом засобів до існування, то вони вважаються такими, що були на утриманні померлого годувальника.

Усиновлені діти також мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми. Пасинок і падчерка також мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника нарівні з рідними дітьми, якщо вони не одержували аліментів від рідних батьків.

Батьки і чоловік (дружина) померлого, які були на його утриманні, мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, якщо втратили джерело засобів до існування (факт втрати джерела засобів до існування підтверджується рішенням суду).

За нормами Закону пенсія в разі втрати годувальника призначається за наявності необхідного страхового стажу у годувальника (від 2 до 5 років, залежно від віку, в якому настала смерть).

Згідно зі ст. 37 Закону пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається у розмірі: на одного непрацездатного члена сім’ї - 50 % пенсії за віком померлого годувальника; на двох та більше непрацездатних членів сім’ї - 100 % пенсії за віком померлого годувальника, що розподіляється між ними рівними частками.

Дітям-сиротам пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається в зазначених розмірах, виходячи з розміру пенсії за віком кожного з батьків.

Неповнолітні діти, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, зберігають це право в разі їхнього усиновлення.

Пенсія у зв’язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім’ї померлого годувальника вважається непрацездатним, а членам сім’ї, які досягли пенсійного віку (55 чи 60 років),- довічно.

Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім’ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Згідно зі ст. 39 Закону на всіх членів сім’ї, які мають право на пенсію у зв’язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія. На вимогу члена сім’ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо. Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.

Відповідно до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846, заява про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей осіб, які на час смерті перебували в трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, подається до управління Пенсійного фонду у районах, містах і районах у містах через уповноважену посадову особу підприємства, установи, організації.

Заява про призначення пенсії у зв’язку з втратою годувальника членам сімей осіб, які на час смерті перебували в трудових відносинах з підприємством, установою, організацією, подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально безпосередньо до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації) або законним представником за місцем проживання (реєстрації) заявника.

У разі якщо особа, якій призначається пенсія, є неповнолітньою або недієздатною, заява подається батьками або опікунами (піклувальниками) за місцем їхнього проживання (реєстрації).

На додаток до заяви про призначення пенсії у зв’язку із втратою годувальника подаються документи:

про стаж, визначений порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 р.

За період роботи, починаючи з 01.01.2004 р., відділ персоніфікованого обліку органу, що призначає пенсію, додає довідку із бази даних системи персоніфікованого обліку.

Стаття 38. Період, на який призначається пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Зміна розміру пенсії1. Пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається на весь період, протягом якого член сім'ї померлого годувальника вважається непрацездатним згідно із частиною другою статті 36 цього Закону, а членам сім'ї, які досягли пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, - довічно.2. Зміна розміру пенсії або припинення її виплати членам сім'ї здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому склалися обставини, що спричинили зміну розміру або припинення виплати пенсії.

Стаття 39. Призначення однієї пенсії у зв'язку з втратою годувальника на всіх членів сім'ї. Виділення частки пенсії

1. На всіх членів сім'ї, які мають право на пенсію у зв'язку з втратою годувальника, призначається одна спільна пенсія.2. На вимогу члена сім'ї із загальної суми пенсії виділяється його частка, яка виплачується окремо.

Виділення частки пенсії провадиться з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому надійшла заява про виділення частки пенсії.

14.Поняття та правові ознаки спеціальних пенсій, що передбачені законодавством Укр. Право на спец. пенсію, а також порядок призначення і виплати визнач. спец. законодавством, що ухвалене стосовно певних осіб, які виконують держ. чи ін. суспільно значимі ф-ції. Характерною ознакою спеці. пенсій є те, що вони виплачуються за рахунок коштів різних джерел. Це можуть бути надходження ПФ, бюджетні та ін. джерела. Ще однією ознакою є те, що, крім загал. підстав, право на них виникає за наявності спец. стажу роботи на відповідних посадах. Переважно до стажу, який дає право на таку пенсію зараховуються виконання обов'язків держ. служби, а також деякі ін. види діяльності. У деяких випадках призначення спец. пенсії пов'язане з фактом заподіяння шкоди здоров'ю особи внаслідок екологічної катастрофи чи з фактом наявності у неї особливих заслуг перед Укр. Спец. пенсії, як правило, виплач.я у підвищеному розмірі порівняно зі страховими пенсіями, за винятком пенсій, які признач. військовослужбовцям та прокурорсько-слідчим працівникам