21. Підготовча діяльність проекту

Що таке соціальний проект, напевно, всі активісти громадських організацій

знають, оскільки робота цих організацій дуже тісно пов’язана саме з таким видом

діяльності. Але, дозвольте нагадати:

Соціальний проект (далі Проект) – це сукупність комплексних дій,

спрямованих на розв’язання конкретної соціальної проблеми в певному місці за

певний період часу.

Основними характеристиками проекту є те, що він передбачає конкретні

результати, має інновацій характер (відрізняється від поточної діяльності

організації), потребує додаткових ресурсів та є обмеженим в часі.

Проект також є засобом до змін.

Є й таке формулювання: проект – це міст між ідеєю та її кінцевим втіленням.

Тож, проект – це процес, який:

• Просувається до певної мети

• Приводить до змін

• Має одноразовий характер

• Передбачає використання додаткових ресурсів

• Має чіткі часові рамки (момент початку та закінчення)

• Не вкладається в межі „звичайної діяльності”

• Передбачає створення „Робочої групи”

Аби розробити робочий план та бюджет для опису проекту, необхідно точно

вказати вже виявленні види діяльності у проекту. Природа цих видів діяльності

обумовлюється результатами, які від них очікуються.

Детальний план робить легшим складання бюджету проекту.

Бюджет – це реалістична оцінка усіх витрат проекту.

Про що варто пом’ятати при складанні бюджету?

Бюджет має:

• Бути реалістичними та адекватними в оцінці витрат

• Бути детальними

• Бути вичерпними в описанні витрат

• Враховувати вклади з інших джерел

• Слідувати вимогам донора та дотримуватися запропонованого формату

22.Історія виникнення індивідуальної соціальної роботи як технології соціальної роботи

Методологія соціальної роботи як наука про методи виникла з появою перших усвідомлених уявлень про найраціональніші способи надання соціальної допомоги, ефектив­ність яких була підтверджена практикою їх неодноразового вико­ристання. Проте перші кроки до виникнення методології соціальної роботи були зроблені значно раніше. Вони пов'язані з діяльністю "дружніх візитерів" із благодійних організацій США і Канади. Вони вже в перші десятиліття XIX ст. здійснювали надомні візити до бідного на­селення великих міст із метою встановлення особистих контактів. Основною формою роботи була добра порада. Матеріальна до­помога передбачала задоволення базових потреб, тому навіть пред­мети першої потреби видавалися дуже обмежено і так, щоб не обра­зити клієнта. Необхідність постійних візитів до бідняків змушувала працівни­ків шукати на емпіричному рівні підходи для зняття бар'єрів відчу­ження і надання допомоги коригуючого і виховного характеру. Соціальна робота членів благодійних товариств із клієнтом на рівні окремої особи і сім'ї домінувала тривалий час. їхня концепція визначалась як використання всіх можливостей, що допомагають людині пристосовуватися до конкретних соціальних умов життя і сприяють тому, щоб клієнти виробили власну "життєву програму". Остання відіграла важливу роль у становленні індивідуальної соці­альної роботи.

Наукове обґрунтування такий метод дістав у праці М. Річмонд "Соціальні діагнози". Розглядаючи бідність як хво­робу, нездатність індивіда самостійно розв'язувати свої проблеми, М. Річмонд вважала клієнта хворим. А відтак завдання соціального працівника зводилося до "соціального лікування" індивіда, а в осно­ву соціальної роботи було покладено медична модель, яка включала такі етапи роботи: збирання фактів, соціальна діагностика, соціаль­на терапія. При цьому допомога розглядається як комбінація заходів, спря­мованих на зміну індивіда і соціального середовища. Заходи щодо їх здійснення М. Річмонд поділила на два взаємодоповнюючі мето­ди: прямий (безпосередній) і непрямий (опосередкований). Перший полягав у прямому впливі на клієнта з метою його залучення до вироблення і ухвалення рішень (через пропозиції, поради, умов­ляння, раціональні дискусії). Другий метод передбачав можливість впливати на життєву ситуацію клієнтів шляхом зміни соціального оточення.

Метод індивідуальної соціальної роботи в усіх своїх модифікаціях дістав поширення і вважається одним із класичних.