§ 5.2. Роль теорії інформації в системному дослідженні

Теорія інформації надала ряд нових понять, що описують інформаційні процеси в довільних системах, до введення нових кількісних параметрів, що дозволяють виконувати виміри та розрахунки: неозначеність випадкового об’єкта, для якої вдалося ввести кількісну міру – ентропію; кількість інформації, процес отримання якої інтерпретується як міра знятої неозначеності у результаті прийому сигналу, або як міру відповідності випадкових об’єктів; надлишковість; швидкість передачі та пропускна здібність каналу.

Значення теорії інформації виходить далеко за рамки теорії зв’язку, так як саме її поява привела до глибокого розуміння відкритих раніше закономірностей природи (наприклад, другий закон термодинаміки) та, врешті решт, до того, що поняття інформації увійшло тепер у число філософських категорій, розширивши тим самим бачення та розуміння світу.

Абстракції, в яких розглядаються інформаційні процеси теорією зв’язку, задані деякими об’єктивними умовами. Проте вони охоплюють не всі можливі ланки інформаційного ланцюгу й у цьому смислі є достатньо вузькими. Більш широкі межі розгляду пов’язані із кібернетикою. Розширення попереднього інтервалу абстракції досягається включенням в аналіз нової ланки, а саме – приймача інформації. Кібернетика добавила в інформаційний ланцюг в якості об’єкта дослідження самоорганізуєму систему, якій адресовано повідомлення. Для кібернетики інформація існує лише при тій умові, що вона сприйнята самоорганізуємою системою й виявила на неї відповідний вплив. Задача кібернетичних систем – керування своєю поведінкою у залежності від зовнішніх впливів, регулювання відповіді „на виході” у відповідності сигналу „на вході”.

Дослідження проблем використання інформації проводиться у різних напрямках. Досягнуті й певні успіхи: семіотика, теорія корисності, теорія вибору та прийняття рішень й інші. Необхідність розширення принципів та методів дослідження інформаційних процесів витікає не тільки із внутрішньої логіки розвитку науки, прямуючої до все більших узагальнень, зняттю або послабленню обмежень, припущень тощо. До розвитку нових підходів штовхає сильний „зовнішній” тиск суспільної практики: масштаби та значення інформаційних потоків у сучасному суспільстві сприяли виникненню образного виразу „інформаційний вибух”. З’явилася нова галузь – „індустрія опрацювання даних”, витрати на яку у розвинутих країнах перевищують витрати на енергетику.

Для системного дослідження теорія інформації має двоїсте значення. По-перше, її конкретні методи та результати дозволяють провести ряд кількісних досліджень інформаційних потоків у системі. Однак, більш важливими являються основні поняття теорії інформації, такі як невизначеність, ентропія, кількість інформації, пропускна здібність каналу тощо. Їх використання настільки ж важливе для розуміння системних процесів як і використання понять, зв’язаних із часовими та енергетичними процесами. Системне дослідження неминуче виходить на дослідження інформаційних ресурсів, які будуть потрібні для розв’язку досліджуваної проблеми.