Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Лекція №2.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
32.81 Кб
Скачать

Центральна спілка споживчих товариств україни (укоопспілка) Кіровоградський кооперативний коледж економіки і права

Розглянуто та затверджено на засіданні

циклової комісії гуманітарної та суспільно-економічної підготовки

Протокол № 1 від .08.2013р.

Голова циклової комісії

_____________ Синенко О.Б.

Спеціальність: 5.03040101 "Право" Курс IIІ

Дисципліна: "Діловодство в юридичній практиці"

Лекція № 2

Лекція-презентація

Тема. Документ як основа діловодства в юридичній практиці

Навчальна мета: Ознайомити студентів з діловими паперами та документами, надати необхідний обсяг знань з даної теми, з’ясувати основне призначення усіх видів документів та їх відповідність вимогам.

План

1. Поняття "документ". Діловий папір, що підтверджує будь-який факт або право на щось.

2. Основне призначення усіх видів документів.

3. Відповідність документів поширеним вимо­гам.

Технічні засоби навчання:

  1. Долгополов А.М. Організація юридичної служби на підприємстві.

  2. Стефанчук Р.О. Правове письмо. – Київ, 2009.

1.Поняття "документ". Діловий папір, що підтверджує будь-який факт або право на щось

Слово “документ” походить від латинського “documentum” – повчальний приклад, взірець, доказ. В українській мові це слово з’явилося наприкінці ХVІІ – на початку ХVІІІ століття й позначало папери, що підтверджують чиїсь права, законність володіння чимось, законність певних дій – тобто мали юридичну силу. Слово “документ” витіснило з ужитку власне українські – грамота, лист, листовне письмо, що використовувалися на позначення таких же реалій.

У сучасній українській мові слово “документ” означає:

Діловий папір, що підтверджує будь-який факт або право на щось; у праві – складений відповідно до вимог закону акт, що посвідчує факти, які мають юридичне значення (диплом про освіту, заповіт тощо);

Офіційне посвідчення особи (паспорт, трудова книжка);

Історично достовірні письмові джерела (грамота, малюнок, твір тощо);

Матеріальний об’єкт, в якому міститься та чи інша інформація, призначена для передачі її у часі та просторі (наприклад, фотоплівка, перфокарта та ін.).

Таким чином, документ – це письмовий діловий текст про факти, події, явища об’єктивної дійсності, який побудовано за певною схемою та який виконує конкретну, тільки йому властиву, функцію.

Документ - це основний вид ділового мовлення. Він має бути достовірним, переконливим, належним чином відредагованим й оформленим, повинен містити конкретні й реальні пропозиції та вказівки. У найширшому значенні слово “документ” сьогодні визначається як засіб закріплення різними способами на спеціальному матеріалі інформації про факти, події, явища дійсності та розумову діяльність людини. Документом ще називають будь-яке офіційне свідчення, доказ достовірності дії, предмета, поняття. Такі документи - найчастіше це постанова державних органів - мають назву акт.

Документ має правове й господарське значення, зокрема може служити писемним доказом, а також бути джерелом різних відомостей довідкового характеру. Документи також надають можливість відтворити факти діяльності установи, організації чи підприємства.

Управлінський документ містить інформацію, що виникла й використовується в галузі управління. Такий документ – це, насамперед, носій інформації, а водночас і своєрідний “матеріал”, “сировина для обробки”. Це стосується, перш за все, цифрової та облікової документації, обробка якої добре механізується, а також - документів організаційно-розпорядчого характеру, де переважає словесний текст.

Частина документів – планування, звітність, ділове листування – призначена для безпосереднього сприймання й оперування; вони повинні бути особливо зручними для читання.

Поняття високої культури діловодства й культури мови документів реалізується в таких конкретних вимогах:

  • документ видає повноважний орган або особа відповідно до її компетенції;

  • документ не може суперечити діючому законодавству й директивним вказівкам керівних органів;

  • документ повинен бути достовірним і відповідати завданням конкретного керівництва, тобто базуватися на фактах і містити конкретні й реальні пропозиції чи вказівки;

  • документ слід складати за встановленою формою;

  • документ має бути бездоганно відредагованим та оформленим.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]