Тема №2: Загальна характеристика юридичної діяльності. План лекції:

1. Юридична діяльність як різновид соціальної діяльності.

2. Основні риси, що характеризують юридичну діяльність.

3. Зміст юридичної діяльності.

4. Види юридичної діяльності.

5. Правові дії та юридична діяльність.

6. Юридична діяльність та професійна діяльність юристів. Професія юриста.

7. Система юридичної діяльності.

1.Юридична діяльність як різновид соціальної діяльності.

Юридична діяльність відбувається в особливому середовищі – в суспільстві, яке характеризується своєю неоднорідністю, що дає підстави здійснювати надалі видову класифікацію юридичної діяльності.

Соціальне походження та соціальна обумовленість юридичної роботи дають можливість говорити про її об’єктивну необхідність та практичне значення,завдяки чому суспільством задовольняється цілий ряд специфічних потреб та інтересів,які безпосередньо грунтуються на праві. Саме право як явище за ознаками свого походження, розвитку, існування та реалізації також має об’єктивний характер і з такою ж самою об’єктивністю,з якою воно існує в системі соціальних зв’язків,передбачає існування цілої армії фахівців права, які стоять на захисті його нормативів і створюють всі можливі умови для їх ефективної реалізації.Таким чином, складається відокремлена сфера діяльності суспільства, що обумовлена фактором об’єктивного існування засобів регламентації суспільного життя, в тому числі і правових.

Виходячи із вище зазначеного і використовуючи рівень філосовського осмислення проблеми, юридичну діяльність слід розглянути як різновид соціальної діяльності,яка є більш узагальнюючим поняттям по відношенню до юридичної.

Соціальна діяльність визначається як спосіб організації та існування соціального організму, в процесі чого, шляхом перетворення та споживання оточуючого світу відбувається задоволення життєвих потреб та інтересів соціальних суб’єктів.

Життєві потреби та інтереси суспільства досить різноманітні, виходячи із його багаторівневої структурної організації та неоднорідності складу, а це, в свою чергу, передбачає відповідну кількість різноманітних засобів та дій, які б задовольняли соціальний інтерес.

Тому, поряд з юридичною діяльністю існують виробнича, духовна, культурно-виховна, політична, організаційно-управлінська, дослідницька та інші види соціальної діяльності.

Соціальний організм – дуже складна система, яка не може функціонувати без наявності системоутворюючого фактора, тому організаційно-управлінська робота, як вид соціальної діяльності отримує в цій потребі своє обгрунтування. Не може обійтись суспільство і без фактору матеріального забезпечення, що є життєво важливою потребою, для задоволення якої здійснюється виробнича діяльність. Так, в процесі матеріального виробництва створюють предмети одягу, продукти харчування, технічні прилади, знаряддя праці, які задовольняють відповідну категорію потреб.

Інтерес суспільства в органзації і забезмпеченні більш високого рівня життя вимагає від його членів поглибленого вивчення факторів, що допомагають досягти поставленої мети, визначення тенденцій та закономірностей розвитку суспільства, прогнозування шляхів його розвитку на майбутнє. Такі соціальні потреби обумовили наявність дослідницького виду соціальної діяльності, а разом із нею і відповідну категорію людей – вчених, які здійснюють науково-дослідницьку роботу.

Але існує ще одна досить важлива потреба суспільного існування, яка передбачає наявність фактору регламентації діяльност всіх учасників суспільних відносин, виходячи з їх соціального стану, можлиостей забезпечення інтересу тощо. Така потреба соціального життя об’єктивно викликає необхідність існування права, а разом з ним і всієї системи супутніх механізмів, засобів та явищ, які забезпечують функціонування та розвиток права. Це означає, що без діяльності юридичних установ, юристів, без запровадження правових інститутів та процедур право в умовах суспільства функціонувати не може. Юридична діяльність, таким чином, націлюється на об’єкт права, чим і забезпечує його функціонування, регулятивний вплив на суспільні відносини, задовольняє соціальну потребу регламентації (нормування, узгодження, впорядкування).

Таким чином, на підставі вище зазначеного можна визначити юридичну діяльність як різновид соціальної діяльності, що здійснюється юристами фахівцями з метою отримання правового результату, задоволення законних потреб та інтересів соціальних суб’єктів у відповідності до вимог права.