5. 3 Проведення тактичних занять.

Тактичне заняття можуть починатися безпосередньо з розташування або в спеціально вибраному районі. Час на пересування в район занять та повернення використовується для закріплення раніш вивчених питань або для відпрацювання окремих тактичних прийомів та способів дій, пов’язаних зі змістом теми.

З прибуттям підрозділу в район заняття (на тактичне учбове поле) керівник:

• перевіряє знання особовим складом вимог Бойового статуту та заходів безпеки;

• оголошує вихідну обстановку;

• надає час для розташування підрозділу відповідно до тактичної обстановки;

• перевіряє правильність заняття підрозділом вихідного положення для наступу (позиції, опорного пункту в обороні), звертаючи увагу на те, щоб командир підрозділу, який навчається, визначив місце кожному відділенню, БМП (БТР), організував нагляд за повітряним, наземним противником та сигналами командиру взводу (роти).

Визначивши завдання на дії у випадку нападу противника, визначивши місця та строки відриття щілин для особового складу та окопів для бойової техніки. Переконавшись, що всі перелічені заходи виконані, керівник заняття, враховуючи вимоги складеної бойової обстановки, віддає командиру, що навчається, бойовий наказ та організує взаємодію.

Форма, порядок та місце постановки завдання залежать від теми заняття та конкретної обстановки. Завдання по вихідній обстановці ставиться, як правило, у формі бойового наказу на місцевості, по карті або на макеті місцевості, в динаміці бойових дій – розпорядженнями по радіо та подачею команд.

Віддавши бойовий наказ та вказівки по взаємодії, керівник заняття надає командиру підрозділу, що навчається, час для організації бою:

• прийняття рішення;

• проведення рекогносцировки;

• постановки бойового завдання;

• організації взаємодії;

• організації бойового забезпечення;

• організації управління;

• організації підготовки особового складу, озброєння та бойової техніки до бою.

При постановці завдань командиру відділення, взводу, а також в ході організації взаємодії керівник заняття імітує дії противника в такому обсязі, який, не розкриваючи складу та намірів противника, дозволив би командиру підрозділу, який навчається, прийняти обґрунтоване рішення та сприяв би підтримці у особового складу необхідного бойового напруження.

В ході організації бою командиром, що навчається керівник заняття заслуховує та оцінює його рішення, контролює проведення рекогносцировки, поступовість та повноту постановки бойового завдання, організації взаємодії, бойового забезпечення та управління, потім перевіряє, як особовий склад зрозумів отримане завдання.

Коли командир, що навчається, при організації бою припустив неточності або помилки, керівник заняття шляхом нарощування обстановки, а також стислими зауваженнями дає йому можливість ще раз обміркувати свої дії та виправити допущені помилки. Підказування, нав’язування рішення командиру, що навчається не допускається, тому що заважає виробіток у нього самостійності, ініціативи, привчає діяти по шаблону. Керівник заняття повинен допомогти командиру, що навчається самостійно розібратися в припущених помилках та діяти відповідно до обстановки, що склалася.

Поки керівник заняття не відпрацює питання організації бою, не доб’ється правильних та чітких дій від командира, що навчається по вихідній обстановці, переходити до динаміки бою не слід.

В залежності від теми заняття та складеної тактичної обстановки під час роботи командира підрозділу, що навчається по організації бою особовий склад під керівництвом командиру відділення, старшини роти або старшого техніка роти займається підготовкою бойової техніки, озброєння та знаряддя до передуючих дій, інженерним влаштуванням вихідного положення ( опорного пункту); тренується у виконанні прийомів та дій на полі бою, різних нормативів, відпрацьовує інші питання, пов’язані з темою практичного заняття.

Наприклад, якщо відпрацьовується тема “Наступ з ходу (дії взводу в похідному вартуванні, бойовому розвідувальному дозорі, окремому розвідувальному дозорі)” і підрозділ знаходиться у вихідному районі, під час організації бою особовий склад може відпрацьовувати нормативи з розгортання взводу (відділення) в бойовий порядок та різним перестроюванням, подоланню перешкод, атаці, спішування з БМП (БТР) та переходу до дій в пішому порядку, огляду місцевості та ін. При цьому підрозділи повинні знаходитися в постійній готовності до відбиття несподіваного нападу повітряного та наземного противника.

При відпрацюванні теми “Наступ із положення безпосереднього зіткнення з противником” особовий склад, який знаходиться на своїх позиціях, несе бойове чергування, займається інженерним влаштуванням позицій, підготовкою озброєння, бойової техніки та знаряддя до дій, які мають відбутися, відпрацьовує інші питання, передбачені планом проведення занять в тактичній обстановці, з дотриманням мір маскування.

Відпрацювавши питання по організації бою, керівник заняття заслуховує доповідь командира, що навчається про готовність підрозділу до виконання бойових завдань та в установлений час переходить до динаміки бойових дій відповідно до тактичної обстановки та рішенням командиру, що навчається.

В ході динаміки бойових дій керівник заняття своєчасно уточнює та, коли необхідно, нарощує обстановку, визначаючи дії противника; уточнює або ставить нові (додаткові) завдання командиру, що навчається, домагається від нього своєчасного реагування на всі зміни обстановки, прийняття обґрунтованих рішень; слідкує за своєчасною постановкою завдань підлеглим, діями підрозділу, що навчається та приданих вогневих засобів.

Коли командир, що навчається прийняв рішення, недостатньо глибоко оцінивши обстановку, керівник заняття повинен домогтися уточнення рішення шляхом додаткової імітації та визначення дій противника, інформацією про дії сусідів, виводу з ладу бойової машини та особового складу, різними увідними і тільки у винятковому випадку він може не затвердити прийняте рішення.

Дії командира, який навчається, враховуються правильними, якщо вони направлені на використання слабких сторін противника та вигідних умов місцевості, коли командир, що навчається використовує військову хитрість, безперервно веде розвідку спостереженням, приймає сміливі та несподівані для противника рішення, впевнено командує підлеглими та використовує маневр для успішного виконання бойового завдання, безперервно підтримує взаємодію, своєчасно приймає міри до придушення вогневих засобів противника, правильно використовує вогонь своїх та приданих засобів.

Дії підрозділів повинні відповідати вимогам Бойового статуту та складеної обстановці. Вони вважаються правильними, якщо особовий склад уміло використовує зброю та бойову техніку для надійного ураження противника, виконує поставлені завдання в установлений час, діє злагоджено, своєчасно та правильно виконує маневр, чітко виконує нормативи, уміло використовує вигідні умови місцевості.

Визначення дій противника, імітація вогню артилерії та інших вогневих засобів проводиться у відповідності з організацією та тактикою підрозділів можливого противника, рішенням командира, що навчається та реальним діям особового складу підрозділу. Визначення дій противника повинно збуджувати командира підрозділу та весь особовий склад діяти ініціативно та рішуче, з урахуванням складеної обстановки.

При грубих порушеннях заходів безпеки ( при діях у горах, і крім того, при різкому погіршанні погодних умов) керівник заняття може призупинити заняття, прийняти міри, які забезпечують безпеку особового складу, і потім відновити заняття.

В ході нічного тактичного заняття керівник особливу увагу приділяє піддержанню безперервного управління та взаємодії, витримування підрозділом напрямку наступу (руху) вночі, уміння особового складу використовувати засоби освітлення та прибори нічного бачення, готовити зброю до стрільби уночі, орієнтуватися в умовах обмеженої видимості, а при виявленні помилок в діях приймає необхідні міри до їх виправлення. Вміло проведене нічне заняття виховує у особового складу безстрашшя та впевненість в собі.

Після закінчення тактичного заняття проводиться розбір з усім особовим складом та окремо з командирами підрозділів. Найбільше поширення отримала така послідовність при розборі:

• оголошується тема, учбові цілі заняття та учбові питання;

• нагадується тактична обстановка, створена до начала занять та в динаміці бою;

• на фоні тактичної обстановки і на основі особистого спостереження керівника докладно розбираються дії тих, хто навчається по кожному учбовому питанню, відмічаються найбільш повчальні та сміливі дії командирів, солдат та підрозділів в цілому, зазначаються недоліки в діях, їх причини, до яких наслідків вони могли привести в бойовій обстановці та роз’яснюється, як треба було в цих умовах діяти.

Аналіз та висновки підкріплюються статутними положеннями, бойовими прикладами з досвіду Великої Вітчизняної війни та передового досвіду навчання та виховання військ.

Завершується розбір визначенням ступеню виконання поставлених учбових цілей, об’явленням оцінок підрозділам та вказівками по усуненню виявлених недоліків.

В розборі з командирами підрозділів основна увага приділяється їх вмінню організувати бій та управляти підрозділами та вогнем.

Про результати проведеного заняття керівник заняття доповідає командиру роти (батальйону), відзначаючи при цьому, як виконані учбові цілі, які помічені недоліки, які оцінки отримали підрозділи, що навчаються.

ЗАКЛЮЧЕННЯ.

Метою даної курсової роботи було розглянути методику роботи командира механізованого взводу по підготовці та проведенню тактико-стройового заняття зі взводом за темою №7 „Взвод в обороні” заняття №1 „Перехід взводу до оборони у відсутності зіткнення з противником."

В даній роботі були розглянуті наступні питання:

1.Тактична підготовка – основа бойової підготовки механізованих підрозділів.

2. Порядок і методика роботи командира взводу по підготовці та організації тактико – стройового заняття зі взводом (відділенням).

3. Порядок та методика роботи командира взводу при проведенні тактико – стройових занять.

4. Порядок проведення тактико – стройового заняття зі взводом по темі „Взвод в обороні”, заняття №1 „Перехід взводу до оборони у відсутності зіткнення з противником.”

Під час розкриття навчальних питань курсової роботи велику увагу я звернув на методику організації та проведення тактико – стройового заняття зі взводом і на форми та методи проведення заняття. Згідно Програми бойової підготовки механізованих підрозділів для навчання особового складу та бойового злагодження підрозділів застосовуються три основні форми тактичної підготовки:

- тактико-стройові заняття;

- тактичні заняття;

- тактичні навчання в тому числі із бойовою стрільбою.

Тактико-стройові заняття є першим ступенем бойового злагодження підрозділів на яких відпрацьовуються техніка виконання прийомів та способи дій підрозділів у різних видах бою.

Порядок роботи командира взводу по підготовці до тактико-стройового заняття залежить від особистого досвіду командира підрозділу. Складність та відповідальність підготовки вимагає від керівника заняття великих теоретичних знань, високої методичної майстерності. Настільки добре командир підрозділу підготується до заняття, настільки повчально, цікаво, методично грамотно воно буде проведене.

Сьогодні найбільш успішно справляються зі своїми функціональними обов'язками, вміло навчають та виховують підлеглих ті офіцери, які застосовують передовий досвід, постійно вдосконалюють методику навчання, проявляють творчість під час вирішення практичних завдань.

Вміле поєднання різноманітних форм та методів тактичної підготовки дозволяє їм успішно досягати поставленої навчальної мети, здійснювати принцип поєднання навчання та виховання підлеглих.

Але з постачанням у підрозділи нових зразків зброї та бойової техніки вимагає від командирів підрозділів вироблення найбільш ефективних прийомів та способів їх застосування, а відповідно і нових способів ведення бойових дій. Це підтверджує досвід застосування дрібних механізованих підрозділів під час припинення збройних конфліктів в Чечні, на Балканах, в Іракці та інших „небезпечних точках світу”.

Таким чином підводячи підсумки курсової роботи необхідно сказати, що озброєння та бойова техніка механізованого взводу Збройних Сил України не є досконалим і потребує постійного вдосконалення та заміни на нові зразки, які будуть відповідати сучасним вимогам. На це направлене і майбутнє реформування Збройних Сил України, яке повинне підвищити рівень боєздатності механізованих підрозділів та частин.