ВСТУП.

З появою війн з’явилась потреба у логічній системі знань про методи підготовки та ведення бою - тактики ( від грец. tasso - шикую війська). Являючись складовою частиною військового мистецтва , тактика вивчає і розробляє засоби підготовки та ведення бою частиною та підрозділом. На різних етапах розвитку військового мистецтва , місце та роль бою у збройній боротьбі розумілись по різному , а тому змінювалась і значення завдань тактики. Являючись важливішим засобом розгрому противника , бій постійно ускладнювався - від рукопашного до вогневого , маневрового , динамічного . Також ускладнювались прийоми його ведення – від тактики лінійної до тактики маневрування , складної взаємодії.

Постійно підвищувалися та підвищуються вимоги до тактичної виучки особового складу. Безперервно зростають і вимоги до професійної та методичної майстерності командирів підрозділів . В сучасних умовах командирська діяльність в процесі навчання стала більш складною, збільшився її об'єм . Досягнення високого рівня проведення занять та навчань неможливо без особистої участі командира підрозділу , як в їх всебічної підготовці , так і в проведенні

Максимально наблизити зміст та умови навчання підрозділів до реальної дійсності сучасного бою , навчати війська тому , що необхідно на війні, застосовувати у навчальному процесі найбільш ефективні форми та методи - наполеглива вимога сьогоднішнього дня .

Темою моєї курсової роботи є: „Розкрити порядок підготовки та методики проведення тактико – стройового заняття за темою” Взвод в обороні „.

Актуальність теми курсової роботи обумовлена:

- широким застосуванням механізованих підрозділів в основних видах бою;

- застосуванням нових методів організації бою, способів та прийомів тактичних дій, вогневого ураження противника, управлінням штатними та приданими підрозділами.

Глава - 1

Тактична підготовка – основа бойової підготовки механізованих підрозділів.

1. Організація бойової та гуманітарної підготовки в механізованих підрозділах.

Бойова підготовка є системою заходів щодо навчання особового складу Збройних Сил України веденню бойових дій та виховання його в дусі патріотизму та гордості за Батьківщину. Вона проводиться за єдиним планом та є основою всієї діяльності військ. Важливим показником рівня бойової підготовки є польова виучка підрозділів. Оволодіння необхідними знаннями, вміннями військово-професійної діяльності в ході бойової підготовки здійснюється на заняттях, тренуваннях і навчаннях.

Бойова підготовка організується та проводиться на основі вимог Військових статутів Збройних Сил України, Бойових статутів Сухопутних військ України, наказів і директив Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України, Організаційно-методичних вказівок з підготовки Сухопутних військ України і цієї Програми.

Програма бойової підготовки розроблена на навчальний рік тривалістю 10 місяців (зимовий і літній періоди навчання – по 5 місяців кожний) з двома підготовчими періодами.

На бойову підготовку виділяється:

- для підрозділів повного складу – 16 навчальних днів на місяць (4 навчальні дні на тиждень);

- для підрозділів скороченого складу – 8 навчальних днів на місяць (2 тижні по 4 навчальні дні);

- для підготовки молодих солдат - 24 навчальні дні в підготовчий період.

Тривалість навчального дня (без урахування часу для пересування на заняття і з занять) - 6 годин, навчального часу - 50 хвилин. Під час проведення польових виходів, стрільб, водіння, а також інших занять, які пов’язані з виходом на полігони, тривалість навчального дня не більше 10 годин. Тактичні (тактико-спеціальні) навчання проводяться в будь-які дні тижня без обмеження загальної тривалості службового часу.

Для закріплення пройденого матеріалу, відпрацювання деяких слабо засвоєних тем, підготовки до чергових занять, тренування у виконанні нормативів у розкладі за­нять планується проведення самостійної підготовки під керівництвом офіцерів (сержантів), на яку розкладом дня частини відводиться необхідний час.

Заняття з гуманітарної підготовки проводяться, як у навчальні дні, так і в дні, які визначені командиром військової частини.

Час після закінчення кожного періоду навчання і до початку наступного відводиться на прийом поповнення та вдосконалення його початкової військової підготовки; звільнення в запас військовослужбовців, які вислужили встановлені строки служби; на проведення зборів з сержантами; розвиток, удосконалення та обслуговування навчально-матеріальної бази.

3. Підготовка особового складу та злагодження підрозділів здійснюється протягом періоду навчання:

10 місяців - для підрозділів укомплектованих тільки військовослужбовцями за контрактом або змішаного комплектування (за контрактом і за призовом), за умови укомплектованості підрозділу військовослужбовцями за контрактом на 50 % і більше; при цьому на злагодження відділення відводиться 1,5 місяця, взводу - 2 місяці, роти – 3,5 місяці, батальйону - 2 місяці

5 місяців - для підрозділів, укомплектованих тільки військовослужбовцями за призовом або змішаного комплектування, за умови укомплектованості підрозділу військовослужбовцями за призовом більш ніж на 50 %; при цьому на злагодження відділення відводиться 1,5 місяця, взводу - 1 місяць, роти - 1 місяць, батальйону - 1 місяць

У частинах скороченого складу, а також у частинах повного складу з укомплектованістю особовим складом менше 50 % від штату мирного часу протягом кожних 5 місяців проводяться вдосконалення одиночної підготовки, злагодження відділення і взводу.

На початку кожного періоду навчання відпрацьовуються спільні дії поповнення, яке прибуло, у штатних підрозділах за бойовою тривогою із залученням техніки. Надалі тренування в таких діях проводяться протягом усього навчального року за планом командира військової частини.

Основними предметами навчання з бойової підготовки механізованих підрозділів є:

• тактична підготовка;

• вогнева підготовка;

• технічна підготовка;

• водіння бойових машин;

• захист від зброї масового ураження;

• стройова підготовка;

• фізична підготовка.

Бойова підготовка підрозділів за необхідністю організовується і проводиться у формі польових виходів на полігони. Кількість виходів, їх тривалість визначає командир військової частини, виходячи з рівня підготовки підрозділів, їх бойового призначення, а також з можливостей полігона щодо організації бойової підготовки. Перед полковими (бригадними), батальйонними тактичними навчаннями планується та проводиться батальйонний польовий вихід на полігон тривалістю 8 – 10 діб. Під час польового виходу проводяться тактико-стройові (тактичні) заняття, стрільби, заняття з водіння, здійснюється цілеспрямована підготовка підрозділів з урахуванням змісту, теми майбутнього тактичного навчання. Заняття з особовим складом проводяться в полі, при озброєнні і на бойовій техніці, при цьому не менше 30 % всіх польових занять проводиться вночі. Нічні заняття плануються і проводяться тривалістю не більше двох повних ночей у тиждень з організацією відпочинку особового складу вдень.

Під час проведення занять з особовим складом обов'язково відпрацьовуються нормативи, якість виконання яких визначає рівень підготовки особового складу і підрозділу. Кількість і номера нормативів, які відпрацьовуються, визначає командир підрозділу під час складання розкладу занять на тиждень, з урахуванням обов’язкових нормативів під час виконанні вправ стрільб та водіння. Протягом навчального року мають бути відпрацьовані відповідні нормативи, які встановлені Збірником нормативів з бойової підготовки Сухопутних військ, для чого в батальйоні складається графік відпрацювання нормативів.

Заняття організуються в масштабі роти (батальйону), до їх проведення залучаються офіцери управління батальйону, штабу бригади (полку), начальники родів військ і служб бригади (полку). Для формування психологічної стійкості до змісту занять вводяться елементи напруженості, раптовості, небезпеки та ризику, з урахуванням заходів безпеки. Морально-психологічна підготовка здійснюється під час навчання та повсякденної діяльності військ.

Одним з найбільш важливих завдань є формування у військовослужбовців морально-психологічної готовності переборювати труднощі і небезпеку у бойовій обстановці, а також здатність витримувати великі навантаження, керівники занять повинні створювати відповідні умови на заняттях та навчаннях. Практичні заняття, змагання, навчання насичують елементами небезпеки і ризику. Ризик має бути в межах дозволеного і забезпечувати додержання заходів безпеки та дійове тренування психіки військовослужбовців.

Для посилення емоційного впливу використовуються зорові та звукові ефекти (запис вибухів снарядів, бомб, криків і стогону поранених, муляжі вбитих).

З метою якісного навчання військовослужбовців діям у сучасному бою заняття і навчання мають проводиться без послаблень і спрощень.

На заняттях і навчаннях повинен бути присутнім увесь особовий склад підрозділів. З рядовим і сержантським складом, звільненим за хворобою від польових занять, відповідно до розпорядження командира роти організуються заняття в класі. Виявлені в ході підготовки в складі підрозділів недоліки в окремих військовослужбовців мають усуватися під час самостійної підготовки.

Присвоєння (підвищення, підтвердження) класної кваліфікації як у військовослужбовців за призовом, так і військовослужбовців за контрактом здійснюється відповідно до вимог керівних документів.

Індивідуальна підготовка проводиться з військовослужбовцями, які проходять військову службу за контрактом, та є важливою складовою підготовки цих військовослужбовців за фахом.

Мета індивідуальної підготовки – досягнення високого рівня підготовки військовослужбовців за контрактом, збереження їх зацікавленості в продовженні служби, підвищенні кваліфікації та опанування суміжною спеціальністю. Досягнення мети індивідуальної підготовки здійснюється шляхом цілеспрямованих занять та тренувань. На індивідуальну підготовку відводиться два навчальних дні на місяць, які не пов’язані з заняттями, що потребують дій у складі підрозділу, батальйонними польовими виходами, постановкою техніки на зберігання та ін.

Командирська підготовка сержантів організується і проводиться на командирських зборах, командирських, показних та інструкторсько-методичних заняттях, інструктажах і вдосконалюється під час проведення занять за предметами навчання з особовим складом.

У дні, коли немає командирських занять, сержанти займаються в складі своїх підрозділів.

Командирські збори тривалістю не менше 3-5 днів проводяться 2 рази на рік на початку кожного періоду навчання в масштабі військової частини. Зміст збору визначає командир військової частини. Тривалість навчального дня на зборах – 8 годин. Якщо неможливо охопити навчанням увесь склад сержантів одночасно, то збори проводяться у два етапи. На зборах удосконалюється підготовка сержантів в управлінні відділенням, встановлюються єдині методи проведення занять з найбільш складних тем тактичної, вогневої підготовки та інших предметів навчання.

Командирські заняття проводяться два рази на місяць у дні, які встановлені командиром частини, під керівництвом командира роти (батальйону). Тривалість навчального дня на командирських заняттях – 8 годин.

На заняттях, у межах функціональних обов’язків сержантів, удосконалюються навики з організації та ведення бою на місцевості, методика проведення занять та методика проведення виховної роботи.

Інструкторсько-методичні, показові заняття проводяться перед відпрацюванням з особовим складом нової теми, за якою сержанти будуть проводити заняття, а також під час проведення зборів.

Інструктажі проводяться командирами взводів і рот напередодні чергових занять, що проводяться сержантами з особовим складом. Під час інструктажу сержантам даються вказівки щодо методики та порядку проведення майбутніх занять, використання навчальних тренувальних засобів і посібників, після чого сержанти розробляють плани-конспекти. Керівник затверджує плани-конспекти та перевіряє готовність сержантів до занять.

Підготовка молодого поповнення здійснюється згідно з наказом Начальника Генерального штабу Збройних Сил України від 11.10.2002 № 79 за окремою програмою у складі нештатних (зведених) підрозділів у масштабі частини протягом одного місяця (24 навчальні дні). У цей період військовослужбовці займаються за програмою молодого солдата, закінчують підготовку виконанням початкової вправи з автомата і складають Військову присягу.

Керівництво навчанням і вихованням має забезпечувати повне і якісне виконання завдань бойової і гуманітарної підготовки. Для досягнення поставленої мети в керівництві навчанням і вихованням підлеглих необхідно:

- конкретне планування бойової і гуманітарної підготовки;

- своєчасна постановка завдань і доведення їх до всіх категорій командирів і особового складу;

- здійснення систематичного контролю за підготовкою офіцерів і сержантів до навчань і занять, ходом бойової підготовки та надання дійової допомоги підлеглим;

- своєчасне та об’єктивне підведення підсумків бойової підготовки, стану військової дисципліни;

- узагальнення і впровадження передового досвіду в практику навчання і виховання особового складу.

Керівництво та контроль за ходом бойової і гуманітарної підготовки має включати перевірку виконання планів і програм бойової підготовки, охоплення особового складу навчанням, перевірку організації і методики проведення занять і навчань, рівня підготовки особового складу і злагодженості підрозділів, підготовки керівників занять.

З метою визначення рівня підготовки підрозділів старшими командирами (начальниками) проводяться контрольні заняття, зміст яких визначають вони.

З урахуванням підготовленості й укомплектованості частин особовим складом, їхніх завдань за бойовим призначенням рішенням командувача військ оперативних командувань можуть уточнюватися кількість навчальних днів на місяць і зміст Програми із зміною кількості навчального часу. Крім того, надається право:

командиру військової частини - 20% навчального часу використовувати на вирішення завдань з бойового призначення, уточнювати кількість годин на теми та змінювати зміст окремих занять, а також дні для занять індивідуальною підготовкою військовослужбовцям за контрактом;

командиру батальйону - уточнювати кількість годин та змінювати зміст занять, а також теми командирської підготовки сержантів;

командиру роти - уточнювати зміст занять і встановлювати номери нормативів, що підлягають відпрацюванню на заняттях;

командиру взводу - встановлювати тривалість відпрацювання навчальних питань.

Планування бойової підготовки здійснюється штабами на підставі рішення командира, під його безпосереднім керівництвом і за участю.

Під час планування бойової підготовки командири частин і підрозділів з урахуванням завдань за бойовим призначенням, укомплектованості підрозділів, можливостей навчально-матеріальної бази повинні прийняти рішення щодо зміни змісту Програми в обсязі наданих прав: у з’єднанні та частині - письмово, додатком до плану; у батальйоні - у тематичному розрахунку годин; у роті - у розкладі занять.

Тематика з предметів навчання розробляється на весь навчальний рік тривалістю 10 місяців. Тому кількість, номери тем занять з кожного предмета навчання в залежності від кількості навчальних днів на місяць, а також періоду навчання визначається під час планування. У разі зміни укомплектованості частин протягом навчального року планування може уточнюватися з переходом на 16 або 8 навчальних днів на місяць.

Під час планування бойової підготовки розробляються:

- у з’єднанні, окремій бригаді (окремому полку), окремому батальйоні, які не входять до складу з’єднання, – план бойової підготовки на навчальний рік;

- у бригаді (полку) зі складу з’єднання, окремому батальйоні, що входить до складу з’єднання, батальйоні, що входить до складу окремої бригади (окремого полку) – план бойової підготовки на період навчання;

- у батальйоні – план бойової підготовки на місяць;

- у роті - розклад занять на тиждень.

Під час розробки додатків до планів бойової підготовки та інших документів щодо бойової підготовки керуватися наказами і директивами Міністра оборони України, начальника Генерального штабу Збройних Сил України, Головнокомандувача Сухопутних військ Збройних Сил України, Організаційно-методичними вказівками з підготовки Сухопутних військ України.

Розробка планів бойової підготовки має бути закінчена не пізніше 15 діб до початку навчального періоду, а розклади занять на черговий місяць – до 25 числа кожного місяця. Ротний розклад занять на тиждень складається та доводиться до особового складу і керівників занять не пізніше п'ятниці кожного тижня.

Облік результатів бойової підготовки ведеться:

- у взводі - індивідуальний і за відділення;

- у роті - індивідуальний, за відділення і взводи;

- у штабі батальйону - за роти;

- у штабі військової частини - за роти і батальйони;

- у штабі з’єднання - за військові частини, а за тактичні навчання, стрільби і водіння бойових машин - до роти включно.

Командирам (начальникам) не слід починати заняття, навчання, марші, бойові стрільби, водіння, роботи з озброєнням і технікою без установлення заходів безпеки, їх своєчасного доведення і глибокого засвоєння особовим складом. Командири (начальники) повинні здійснювати постійний контроль і вимагати обов’язкового виконання заходів безпеки. Перед початком кожного заняття, робіт або інших заходів службової діяльності командир (начальник) зобов’язаний особисто переконатися, що для цього створені і забезпечені умови, підлеглими засвоєно заходи безпеки та вони володіють практичними навичками в їх виконанні.

а