3. Аналіз використання виробничої потужності

Виробнича потужність підприємства – максимально можливий випуск продукції при реальному обсязі виробництва, ресурсів та досягнутому рівні техніки, технології та організації виробництва. Виробничу потужність визначають промислово-виробничими ОЗ.

Вивчають динаміку цих показників, виконання плану їхнього рівня і причини їхньої зміни, такі як введення в дію нових і реконструйованих підприємств, технічне переоснащення виробництва, скорочення виробничих потужностей.

Фактори зміни її величини можна встановити на основі звітного балансу виробничої потужності, який складають у натуральному і вартісному вираженні в зіставних цінах за видами продукції, які випускають у цілому по підприємству:

4. Основні джерела резервів збільшення випуску продукції, підвищення рівня фондовіддачі та фондорентабельності.

На завершення аналізу підраховують резерви збільшення випуску продукції і фондовіддачі. Ними можуть бути введення в дію невстановленого обладнання, його заміна і модернізація, скорочення цілоденних і внутрізмінних простоїв, підвищення коефіцієнта змінності, інтенсивніше його використання.

Резерви збільшення випуску продукції за рахунок введення в дію нового обладнання визначають множенням його додаткової кількості на фактичну величину середньорічного виробітку в звітному періоді або на фактичну величину всіх факторів, які формують її рівень:

Скорочення цілоденних простоїв обладнання за рахунок конкретних оргтехзаходів приводять до збільшення середньої кількості відпрацьованих днів кожної його одиниці за рік. Цей приріст необхідно помножити на можливу (прогнозовану) кількість одиниць обладнання і фактичний середньоденний виробіток одиниці у звітному періоді:

Щоб підрахувати резерв збільшення випуску продукції за рахунок підвищення коефіцієнта змінності внаслідок кращої організації виробництва, необхідно можливий приріст цього коефіцієнта помножити на плановану кількість днів роботи всього парку обладнання і на фактичний змінний виробіток (ЗВ):

За рахунок скорочення внутрізмінних простоїв збільшується середня тривалість зміни, а отже, і випуск продукції. Для визначення величини цього резерву слід планований приріст середньої тривалості зміни помножити на фактичний рівень середньо-годинного виробітку обладнання і на можливу кількість машино-змін (Зм_м) (добуток можливої кількості обладнання, можливої кількості відпрацьованих днів одиницею обладнання і можливого коефіцієнта змінності)

Для визначення резерву збільшення випуску продукції за рахунок підвищення середньогодинного виробітку обладнання необхідно спочатку виявити можливість зростання випуску продукції шляхом модернізації обладнання, інтенсивнішого його використання, впровадження інноваційних заходів і т. ін. Потім виявлений резерв підвищення середньогодинного виробітку треба помножити на можливу кількість годин роботи обладнання ФРЧ_М (добуток можливої кількості одиниць, кількості днів роботи, коефіцієнта змінності, тривалості зміни):

де Р ↑ Фв — резерв зростання фондовіддачі;

Фв_м, Фві — відповідно можливий і фактичний рівень фондовіддачі;

Р ↑ вп — резерв збільшення виробництва продукції;

ОЗд — додаткова сума основних засобів виробництва, необхідна для освоєння резервів збільшення випуску продукції;

Р ↓ ОЗ — резерв скорочення основних засобів виробництва за рахунок реалізації і здачі в оренду непотрібних і списання непридатних.

Р езерви зростання рентабельності основних засобів визначають множенням виявленого резерву зростання фондовіддачі на фактичний рівень рентабельності продажів у звітному періоді