5.3. Розкриття інформації про основні засоби та нематеріальні активи у фінансових звітах

У фінансових звітах слід розкривати для кожного класу основних засобів:

а) бази оцінки, що їх застосовували для визначення валової балансової вартості;

б) застосований метод амортизації;

в) застосовані строки корисної експлуатації або норми амортизації;

ґ) валову балансову вартість та суму накопиченої амортизації (разом з накопиченими збитками від зменшення корисності) на початок та кінець періоду;

г) узгодження балансової вартості на початок і кінець періоду, що відображає:

- приріст;

- активи, класифіковані як утримувані для продажу або включені до ліквідаційної групи, класифікованої як утримувана для продажу відповідно до МСФЗ 5, та інші вибуття;

- придбання в результаті об’єднань бізнесу;

- збільшення або зменшення протягом певного періоду, які виникають у результаті переоцінок, за параграфами 31, 39 та 40, а також у результаті збитків від зменшення корисності, визнаних або сторнованих безпосередньо у власному капіталі відповідно до МСБО 36;

- збитки від зменшення корисності, визнані у прибутку чи збитку відповідно до МСБО 36;

- збитки від зменшення корисності, сторновані у прибутку чи збитку відповідно до МСБО 36;

- амортизацію;

- чисті курсові різниці, що виникають при переведенні фінансових звітів з функціональної валюти в іншу валюту подання, включаючи переведення закордонної господарської одиниці у валюту подання суб’єкта господарювання, що звітує;

- інші зміни.

Фінансові звіти мають також розкривати таку інформацію:

а) наявність та суми обмежень на права власності, а також основні засоби, передані у заставу для забезпечення зобов’язань;

б) суму видатків, визнаних у балансовій вартості об’єкта основних засобів в ході його будівництва;

в) суму контрактних зобов’язань, пов’язаних із придбанням основних засобів;

ґ) суму компенсації, якщо її не розкрито окремо у звіті про прибутки та збитки, від третіх сторін за об’єкти основних засобів, корисність яких зменшилася, втрачені або віддані об’єкти, що включається до прибутку чи збитку.

Результат від вибуття нематеріального активу дорівнює різниці між чистими надходженнями від вибуття і балансовою вартістю активу. Чисті надходження від вибуття розраховуються як різниця між отриманим відшкодуванням і витратами, пов'язаними з вибуттям активу (наприклад, витрати на оплату юридичних послуг із здійснення операції і так далі). Відшкодування, яке підлягає к отриманню при вибутті нематеріального активу спочатку визнається за його справедливою вартістю. Результат від вибуття нематеріального активу завжди визнається на рахунку прибутків і збитків і не може бути визнаний виручкою (МСБО 38, п.113). Відповідно результат від вибуття нематеріальних активів, на відміну від виручки від продажів і собівартості продажів, представляється в звіті про прибутки і збитки не у валовій сумі надходжень від вибуття, а у вигляді фінансового результату - прибутку або збитку.

Суб’єкт господарювання повинен розкривати у фінансових звітах таку інформацію для кожного класу нематеріальних активів (розмежовуючи внутрішньо генеровані нематеріальні активи та інші нематеріальні активи):

a) чи є строк корисної експлуатації визначеним або невизначеним; якщо він є визначеним, – строки корисної експлуатації чи застосовані норми амортизації;

б) методи амортизації, застосовані для нематеріальних активів з визначеними строками корисної експлуатації;

в) валову балансову вартість та накопичену амортизацію (об’єднану з накопиченими збитками від зменшення корисності) на початок та на кінець періоду;

г) статтю (статті) звіту про прибутки та збитки, в яку (які) включено амортизацію нематеріальних активів;

ґ) узгодження балансової вартості на початок та на кінець періоду, де вказується:

- надходження, окремо від внутрішніх розробок та внаслідок об’єднання бізнесу;

- ліквідація та вибуття;

- збільшення або зменшення протягом періоду, які є результатом переоцінки згідно з параграфами 64, 76 і 77, та збитків від зменшення корисності, визнаних чи сторнованих прямо в капіталі згідно з МСБО 36 «Зменшення корисності активів» (якщо вони є);

- збитки від зменшення корисності, визнані згідно з МСБО 36 у звіті про прибутки та збитки протягом періоду (якщо вони є);

- збитки від зменшення корисності, сторновані згідно з МСБО 36 у звіті про прибутки та збитки протягом періоду (якщо вони є);

- амортизація, визнана протягом періоду;

- чисті курсові різниці, які виникають від переведення фінансових звітів закордонних одиниць;

- інші зміни балансової вартості протягом періоду.

Суб’єкт господарювання розкриває згідно з МСБО 36 інформацію про нематеріальні активи, корисність яких зменшилася.

МСБО 8 вимагає від суб’єкта господарювання розкривати інформацію щодо характеру та суми зміни облікової оцінки, яка істотно впливає у поточному періоді чи, за очікуванням, істотно впливатиме у подальших періодах.

Розкриття такої інформації може бути результатом змін:

a) періоду амортизації;

б) методу амортизації

або

в) ліквідаційної вартості.

Суб’єкт господарювання також повинен розкривати:

a) причини, внаслідок яких строк корисної експлуатації нематеріального активу оцінюється як невизначений, балансову вартість цього активу та причини на підтримку оцінки строку корисної експлуатації нематеріального активу як невизначеного. Наводячи ці причини, суб’єкт господарювання має описувати чинники, які відіграли суттєву роль для визначення строку корисної експлуатації активу як невизначеного;

б) опис, балансову вартість та період амортизації, що залишився, будь-якого нематеріального активу, суттєвого для фінансових звітів суб’єкта господарювання в цілому;

в) для нематеріальних активів, отриманих за державним грантом та первісно визнаних за справедливою вартістю:

- справедливу вартість, первісно визнану для цих активів;

- їхню балансову вартість;

- чи оцінено їх після визнання за методом собівартості, чи за методом переоцінки;

г) існування та балансову вартість нематеріальних активів з обмеженим правом володіння та балансову вартість нематеріальних активів, заставлених як забезпечення зобов’язань;

ґ) суму контрактних зобов’язань з придбання нематеріальних активів.

Якщо нематеріальні активи відображаються в обліку за переоціненими сумами, суб’єкт господарювання має розкривати таку інформацію:

a) за класом нематеріальних активів:

- дату чинності переоцінки;

- балансову вартість переоцінених нематеріальних активів;

- балансову вартість, яка була б визнана, якби переоцінений клас нематеріальних активів оцінювався б після визнання за методом переоцінки, визначеним у параграфі 74;

б) суму дооцінки, яка відноситься до нематеріальних активів на початок та на кінець періоду, вказуючи зміни протягом періоду та будь-які обмеження на розподіл залишку акціонерам;

в) методи і суттєві припущення, застосовані під час оцінювання справедливої вартості активу.