
- •3. Практична робота 3. Розрахунок припусків на механічну обробку
- •3.2. Теоретичні відомості по розрахунку припусків
- •3.3. Приклад «Стакан підшипника»
- •3.3.1. Зовнішній діаметр ø270-0,21 мм
- •3.3.2. Торець «б» (розмір 125-0,063 мм)
- •3.3.3. Зовнішній діаметр ø230-0,46 мм
- •Розрахунок припусків і допустимих розмірів за технологічними переходами на обробку стакана підшипника
- •3.4. Порядок виконання
- •3.5. Контрольні запитання
3. Практична робота 3. Розрахунок припусків на механічну обробку
3.1. Завдання. Розрахувати припуск на механічну обробку виробу.
3.2. Теоретичні відомості по розрахунку припусків
Основні положення по визначенню припусків розрахунково-аналітичним методом наведені в посібнику [56, с.175-196].
Розрахунок припусків на обробку зовнішніх і внутрішніх поверхонь має свої особливості. Для зовнішніх поверхонь розрахунок починається з найменшого граничного розміру готової деталі з послідовним додаванням розрахункових припусків Zmin за всіма операціями, для внутрішніх поверхонь — з найбільшого граничного розміру послідовним відніманням Zmin.
Доданки, які складають припуск на обробку, залежать від багатьох факторів: форми, розмірів, матеріалу деталей, методів обробки та ін.
У відповідних таблицях залежно від цих факторів наведені значення Rz і Т (h) ([56, табл. 1-25]).
Для отворів, точність обробки яких не залежить від класу деталі, ці нормативи наведені окремо ([56, табл. 27-28].
Просторові відхилення враховуються тільки в заготовках (під перший технологічний перехід обробки), після чорнової і напівчистової обробки лезовим інструментом (під наступний технологічний перехід), після термообробки [43]. При наступній обробці ці похибки стають мізерно малими, отже ними можна знехтувати.
Похибки
установки
на
виконуючому переході визначаються за
формулою
(3.1)
де
— похибка
базування, що виникає при розбіжності
установчої та вимірювальної баз. Похибка
базування визначається за відповідними
формулами залежно від схеми установки
при обробці ([56,табл. 12-20);
— похибка
закріплення, що виникає в результаті
зсуву оброблюваних поверхонь заготовок
від дії затискної сили. При укрупнених
розрахунках
точності
обробки
можна
визначити за відповідними таблицями
[56, табл. 12-19].
Знаходження значень допусків на розміри заготовок визначаються за стандартами, що регламентує різні методи одержання заготовок.
Допуски на виливки з металів та сплавів і припуски на механічну обробку визначаються за ГОСТ 26645-85; на штамповані заготовки — за ГОСТ 7505-89 [23, табл. 47-48].
Значення проміжних допусків для різних видів механічної обробки визначаються за таблицями економічної точності обробки [23, табл. 8-11] і відповідним квалітетам точності [21].
Величина
Zmax
використовується при призначенні
глибини різання;
.
Цю
величину використовують при визначенні
режимів різання V
і S
та виборі устаткування по потужності.
Значення номінального припуску Zном необхідні для визначення номінальних розмірів заготовок, за якими виготовляють технологічне оснащення (штампи, прес-форми, моделі і т.д.
3.3. Приклад «Стакан підшипника»
Розрахувати припуски на обробку та граничні розміри за технологічними операціями (переходами) обробки поверхонь стакана підшипника (рис. 3.1). На вказані поверхні призначити припуски та допуски за ГОСТ 26645-85. 8-й клас точності розмірів виливка за ГОСТ 26645-85 відповідає приблизно 1-му класу точності за ГОСТ 1855-55.
Рис. 3.1. Стакан підшипника