3. Аналіз системи підготовки бакалаврів в польщі

3.1 Принципи професійного навчання і особливості їх реалізації при підготовці кваліфікованих робочих в Польщі

У реформах системи вищої освіти, що робляться в 90-і роки, справа стосується двох основних питань: стрімкого зростання кількості молоді, одержуючої освіту на вищому рівні, збереження і вдосконалення якості освіти і підготовки кваліфікованих робочих. Ці вимоги знайшли свій вираз в новому законі про систему вищої освіти, в якій на перший план висунуті зміни в організації і управлінні закладами вищої освіти.

З самого початку процесу реформ в системі вищої освіти тривала дискусія про те, чи слід створювати новий тип професійних вузів або ж залишити ініціативу в руках тих, що існують, які збагачуватимуть свою освітню пропозицію шляхом введення коротких циклів освіти.

Польське Міністерство національної освіти розробило проект створення самостійного сектора спеціальних вузів. Новий вигляд вузів створений на основі Закону про спеціальні вузи. Його проект всесторонньо обговорювався і перевірявся у вузах, університетах, Головній пораді по вищій освіті і в парламентських комісіях. Закон був ухвалений Польським Сеймом в травні 1997 року і затверджений Сенатом.

Закон про вищу школу від 1990 р. надав університетам і вузам Польщі самостійність у визначенні їх структури, учбових програм і тематичних планів. Після створення Комітету з наукових досліджень відбулося вирішальне розмежування компетенцій вузів від колишніх центрально-адміністративних структур (Міністерство освіти і галузеві міністерства). Комітет вважається за центральний державний орган по питаннях здійснення наукової політики і розвитку технічної політики країни. Він є організацією, стимулюючою дослідження, і складається частково з представників уряду і на 2/3 -- з представників вузів і учених (професорів). Комітет розробляє стратегічні завдання наукової політики, і право його ініціативи розповсюджується також на видання законів у сфері науки і розподіл засобів на наукові цілі.

3.2 Зміст професійного навчання

Базою для створення спеціальних вузів служать невеликі технічні вузи або крупні центри професійних училищ. Фінансування таких вузів здійснюється державою, засобами общин і спонсорів. Міністерство освіти бачить в спеціальних вузах не тільки установи освіти, але і насамперед новаторів технічного прогресу. До цього слід додати дослідницькі роботи, експертизу технічних рішень і впровадження інновацій в економіку.

Тривалість навчання в середніх учбових закладах складає 7-8 семестрів, причому один семестр проводиться практика на виробництві. Випускник такого вузу отримає диплом і кваліфікацію дипломованого фахівця з тієї або іншої спеціальності

3.3 Організаційна структура учбового закладу

Організаційна структура польських коледжів така: колегіальні органи - сенат і ради факультетів; органи, представлені окремими особами, які так само обираються, як ректор і декани. Право експертизи з усіх питань розвитку вищої школи належить Головній Пораді (створеному ще в 1947 році). У нього входять 50 членів, з них 35 докторів наук, 10 - що не мають вченого ступеня доктора наук, а також 5 представників від студентства.

Ефективність навчання на базі нових технологій, коли воно здійснюється окремими викладачами в певних учбових програмах в рамках організаційної системи, характерної для традиційної освіти, як показує досвід, виявляється низькою, оскільки таке навчання вимагає великих додаткових витрат на створення нової технологічної основи учбового процесу.

Для того, щоб ці витрати виправдалися в результаті процесу освіти, привели до кількісного і якісного зростання цього результату, необхідно розробляти і поширювати організаційні інновації у сфері освіти.

Якщо нові технології застосовуються в старих організаційних структурах, то цей процес зустрічається з великими перешкодами і складнощами, основні з яких узагальнені в короткому переліку Інертність організації навчання, слабке освоєння і розповсюдження організаційних інновацій у сфері освіти - основна перешкода застосування нових технологій в учбовому процесі.