Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Практичні 5-7.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
731.65 Кб
Скачать

Теми проектів рівня а

1. Можливості використання системи методів навчання у процесі розвит­ку продуктивного мислення учнів.

2. Шляхи використання проблемного методу навчання.

3. Використання системи методів навчання з метою формування світогляду учнів.

4, Огляд журналів „Рідна школа" з позиції висвітлення питання щодо за­стосування різних методів навчання (згідно зі спеціальністю).

5. Огляд газети „Освіта" з позиції висвітлення питання щодо застосування різних методів навчання (згідно зі спеціальністю).

Тестові завдання

1. Метод навчання - це...

а) основний спосіб досягнення певної дидактичної мети;

б) складний об'єкт, що має певну структуру, елементами якої є ди­дактичні прийоми, операції, засоби навчання;

в) система взаємопов'язаних прийомів педагогічної діяльності вчи­теля і пізнавальної діяльності учнів, що спрямована на досягнення дидактичної мети.

2. До методів навчання за джерелом знань належать:

а) пояснення, ілюстрація, лекція, бесіда, робота з книгою, диспут;

б) рольова гра, індукція, бесіда, репродукція;

в) метод аналогії, проблемний виклад, пошуковий метод, гра.

3. До методів навчання за характером пізнавальної діяльності належать:

а) пояснювально-ілюстративний, проблемний, частково-пошуковий, дослідницький;

б) проблемний, індуктивний, диспут, самостійна робота;

в) творчий, аналітико-синтетичний, проблемний, пояснювально- ілюстративний;

г) частково-пошуковий, індуктивно-дедуктивний, проблемна бесіда, дослідницький.

4. За логікою пізнання явищ і процесів від загального до окремого спрямований:

а) індуктивний метод; в) дедуктивний метод;

б) аналітичний метод; г) синтез.

5. Під час вибору методів навчання беруться до уваги такі чинники:

а) мета і завдання уроку, специфіка навчального предмету, особли­вості учнів, рівень професіоналізму вчителя, матеріально- технічна база навчального закладу;

б) особливості учнів, стать дитини, соціальне оточення навчально- виховного заходу;

в) специфіка навчального предмету, результати навчально-пізнавальної діяльності; мета уроку; місце уроку у розкладі; склад класу.

Педагогічна задача (за вибором)

1. Урок історії у п'ятому класі. Антон С. відповідає біля дошки. Усі слухають. Але тільки-но учень замовкає або помиляється, відразу під­німається „ліс" рук. Більш нетерплячі трясуть руками: дуже хочеться, щоб учителька побачила, що вони уважно слухають товариша і готові виправи­ти його помилку. Спочатку вчителька не звертала на це уваги, але потім, не витримавши, дозволила самим нетерплячим учням виправляти помилки під час відповіді учня. Тепер Антон був зайнятий не стільки своєю відпо­віддю, скільки реакцією класу. Він все більше і більше плутався, почав тягнути слова і скоро замовк.

„Чого ж ти так добре почав відповідати і раптом замовк? Діти так тобі допомагали ... Знову не довчив!"

2. Урок біології у дев'ятому класі. Відповідає Іра К. У класі тихо. Але що це за тиша? Учні слухають відповідь Іри? Деякі – так. А решта? Давайте поспостерігаємо за учнями. Ось три учениці, намагаючись перед­бачити наступні запитання вчителя, читають підручник. Декілька учнів дивляться у вікно, на обличчях – задумливість і мрійливість. Інші потихе­ньку відкривають підручник історії і починають готуватися до наступного уроку. Більша частина класу – присутня у класі, але відсутня на уроці. Іра допускає помилки, але бажаючих її виправити немає. Можливо зауваження буде потім? Ні. Ніхто з класу не побажав висловитися з приводу відповіді.