Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Житомирський державний технологічний університет
Кафедра менеджменту
Комплексна курсова робота
З курсу «Основи підприємництва» та «Економіка підприємства»
(Розділ 1)
на тему «Організаційно-економічний механізм заснування власної справи в сфері посередництва при працевлаштуванні на роботу за кордоном»
Виконала: студентка I курсу МО-53 групи
ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………..3
Огляд ринку праці України………………………………………………….4
Формування підприємницької ідеї та особливості її реалізації в сфері посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном……….…….11
Нормативно-правове регулювання діяльності підприємств сфери посередництва при працевлаштуванні на роботу за кордоном….….........15
Технологія створення підприємства в галузі працевлаштування на роботу за кордоном…………………………………………………………………..18
Висновки……………………………………………………………………..24
Список використаної літератури…………………………………………...25
Додатки……………………………………………………………………….27
ВСТУП
Нерівномірний розвиток світової економіки спонукає людей до пошуку роботи за межами своїх держав. З макроекономічної точки зору це досить позитивне явище, адже з’являється можливість обміну між державами кваліфікованими кадрами, в деяких випадках іноземна робоча сила коштує менше ніж вітчизняна. Проте це явище потребує контролю збоку кваліфікованих органів. Цей контроль стосується не лише державної безпеки (уникнення тероризму та інших подібних явищ), а й забезпечення гідних умов праці та дотримання усіх прав найманих іноземних працівників. Для цього існує безліч інстанцій. Прикладом них можуть бути агентства, що займаються посередництвом в працевлаштуванні за кордоном.
Отже метою курсової роботи є дослідження вітчизняного ринку праці, загальної частки трудових міграцій в ньому, формування власної підприємницької ідеї та опис механізму створення задуманого підприємства.
Основним завданням курсової роботи є створення віртуального підприємства, згідно порядку установленого законодавством України.
Предметом курсової роботи є теоретико-практичні аспекти сучасного підприємництва у сфері працевлаштування на роботу за кордоном.
Об’єктом курсової роботи є посередницька діяльність з працевлаштування на роботу за кордоном.
Курсова робота повністю описує механізм діяльності сфери посередництва з працевлаштування на роботу за кордоном. Детальному вивченню підлягатиме ринок праці України та законодавча база, що стосується працевлаштування, також процес створення та реєстрації підприємства, його фінансово-економічна діяльність.
РОЗДІЛ 1
ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ЗАСНУВАННЯ ВЛАСНОЇ СПРАВИ У СФЕРІ ПОСЕРЕДНИЦТВА У ПРАЦЕВЛАШТУВАННІ НА РОБОТУ ЗА КОРДОНОМ
Огляд ринку праці України
Однією з найважливіших складових будь-якої економічної системі є ринок праці. Ринок праці в Україні має свої характерні риси та особливості. Становлення і розвиток ринку праці України проходить під знаком його необхідної адаптації до економічної ситуації, яка характеризувалася, насамперед, триваючим спадом виробництва, значною фінансовою розбалансованістю економіки, недостатньою динамічністю заходів щодо реформування господарського механізму.
Сьогодні на ринку праці великим попитом користуються не офісні працівники, а фахівці технічних та робочих спеціальностей: інженери, електрики, слюсарі та інші. Важливо визначити для себе, результат якої вашої роботи влаштує не тільки вас, але й того, кому за цю роботу платити вам гроші. Зараз саме той час коли роботодавця потрібно переконати в тому, що вам буде за що платити.
Найбільш затребувані фахівці наприкінці 2010 року: інженери-технологи, маркетологи, рекламісти, PR-фахівці, медпрацівники, ветеринари, менеджери з продажу, викладачі, програмісти бізнес-тренери, працівники ресторанного бізнесу, сфери харчування, працівники сфери послуг, фахівці в галузі страхування.
Найменш затребувані фахівці 2010: фахівці з готельного господарства, туризму, юристи та бухгалтери, фінансисти, банківські працівники. Працівники сфери працевлаштування не рекомендують робити акцент на юридичну освіту, тому що після моди на юристів та економістів з 2000 року ринок праці переповнений ними на десяток років наперед. Знизився попит на бухгалтерів, фінансистів, банківських працівників, тому що більшість підприємств закрилися і тепер їм не потрібен адміністративний персонал, який буде переглядати Інтернет-ресурси у пошуках роботи ще до 2012 року за найбільш оптимістичними прогнозами.
В умовах поступової стабілізації економіки і зростання ВВП, організації почали розширюватися, в тому числі і залучати нових співробітників. Українське виробництво і ринки поступово починають набирати обертів, і з середини 2009 року показують плавний приріст.
На ринку праці України намітилися позитивні тенденції щодо поступового зростання зайнятості та зниження безробіття.
За даними Держкомстату України у 2010 році чисельність зайнятого населення, у порівнянні з відповідним періодом 2009 року, збільшилась на 74,5 тис. осіб та становила 20,3 млн. осіб. Рівень зайнятості населення в середньому по Україні зріс з 57,7% до 58,5%. Зростання рівня зайнятості відбулося у всіх регіонах України.
Чисельність безробітних зменшилась на 173,2 тис. осіб і в середньому за 2010 рік склала 1,8 млн. осіб. Зменшення чисельності безробітних відбулося у всіх регіонах країні. Рівень безробіття населення, визначений за методологією Міжнародної організації праці (МОП), знизився з 8,8% до 8,1% економічно активного населення. Скорочення рівня безробіття спостерігалося в усіх регіонах України.
Розглядаючи причини безробіття, слід підкреслити, що основними причинами залишаються економічні. Досить велику частку безробітних займають особи, що не можуть влаштуватися на роботу після закінчення шкіл та інших навчальних закладів I-IV рівнів акредитації.
Слід відзначити, що рівень безробіття в Україні залишається нижчим, ніж у середньому по країнах Євросоюзу, де він зріс з 8,9% у 2009 році до 9,6% у 2010 році, та становив, зокрема, у Франції – 9,7%, Болгарії – 9,9%, Португалії – 11,0%, Угорщині – 11,2%, Греції – 12,0%, Ірландії – 13,5%, Словаччині – 14,5%, Естонії – 16,9%, Литві – 17,8%, Латвії – 19,3%, Іспанії – 20,1%.
рис 1.1.
Безробітні (за методологією МОП) за причинами незайнятості у 2010 році
Джерело:[ 4, с. 360 ]
У 2010 році було активізовано роботу щодо працевлаштування безробітних громадян шляхом надання дотацій роботодавцям за рахунок коштів Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Така форма працевлаштування активно використовується перш за все для працевлаштування осіб, які не конкурентоздатні на ринку праці – жінок з маленькими дітьми, громадян перед пенсійного віку, інвалідів, а також випускників закладів без досвіду роботи. Відновлено роботу щодо надання дотацій роботодавцям для забезпечення молоді першим робочим місцем. Завдяки чому випускники вищих і професійно-технічних учбових закладів мали можливість працевлаштуватися за 57 професіями та спеціальностями.
Рівень зареєстрованого безробіття на 1 лютого 2011р. становив 2,1% населення працездатного віку. У сільській місцевості цей показник збільшився на 0,3 відсоткового пункта і становив 3,2% населення працездатного віку, у міських поселеннях – на 0,1 відсоткового пункта і 1,7% відповідно.
Через постійну нестабільність, як політичної так і економічної ситуації, ринок праці в нашій державі має безліч недоліків. У своєму дослідженні я виділила декілька, на мою думку, найважливіших:
1) Йдеться передусім про нестачу робочих місць та високу частку робочих місць з небезпечними умовами праці та низькими вимогами до якості робочої сили, що є результатом не тільки низьких інвестицій, а насамперед нераціональної їхньої спрямованості, відсутньої чіткої програми інвестиційної діяльності.
2) Якість робочої сили не завжди відповідає сучасним вимогам щодо її професійно-освітньої підготовки, трудової та виконавчої дисципліни, мобільності та економічної активності в цілому. Наслідком незбалансованості пропозиції робочої сили з попитом на неї є високий рівень безробіття, зокрема прихованого та часткового, та велика частка безробітних, які не мають роботи понад рік.
3)Безумовною проблемою ринку праці, наслідки якої виходять далеко за його межі, є низький середній рівень заробітків і відповідно низька питома вага витрат на робочу силу у собівартості виробництва та оплати праці найманих працівників у ВВП. Такий низький рівень трудових доходів та їх невиправдана диференціація неминуче призводять до кризи мотивації трудової діяльності, наслідком якої стає низька трудова активність, неповне використання трудового потенціалу, зниження ролі праці та її повне чи часткове вилучення з основних життєвих цінностей.
Для підвищення напрямів зайнятості необхідно провести ряд економічних реформ, які дозволяють:
- впровадити прогресивні системи оплати праці;
- удосконалити інформаційне й науково-освітнє забезпечення;
- оптимізувати системи оподаткування та кредитування;
- удосконалити державну підтримку розвитку сільського господарства;
- стимулювати самозайнятість та розвиток агротуризму та інші.
Пріоритетними напрямками реформування українського ринку праці є вдосконалення системи оплати праці, розширення можливостей отримання населенням офіційних основних і додаткових доходів, соціальна підтримка окремих груп, підвищення якості та конкурентоспроможності робочої сили, сприяння ефективним і доцільним переміщенням працездатного населення, запобігання зростанню безробіття через створення робочих місць за рахунок різних джерел фінансування, впровадження механізмів звільнення і перерозподілу зайнятих, реструктуризації економіки і піднесення виробництва.
Щодо подальшого реформування оплати праці як чинника реформування оплати праці кваліфікованої робочої сили має здійснюватися за певними напрямами, основними з яких є: розробка нових та вдосконалення існуючих механізмів організації і регулювання оплати праці з метою відродження основних функцій заробітної плати, забезпечення зростання мотиваційного потенціалу працівників на основі підвищення розмірів та посилення стимулюючої ролі заробітної плати.
Глобальною проблемою ринку праці є його функціонування в умовах вступу України до СОТ, у тому числі проблема конкурентоспроможності робочої сили та зайнятості в Україні іноземців із позиції визначення їх місця у соціумі країни. Проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 з футболу становить проблему забезпечення об’єктів будівництва та реконструкції чемпіонату необхідною робочою силою. Причинами незадоволеного попиту роботодавців на робочу силу за рахунок випускників професійно-технічних навчальних закладів є:
Незадовільна якість підготовки кадрів;
Підготовка навальними закладами кваліфікованих працівників, професійний склад яких не враховує ситуацію на регіональних ринках праці;
В основі причин незадоволеного попиту роботодавців на якісну робочу силу за рахунок дорослого населення – відсутність системи навчання дорослого населення впродовж трудового життя.
Окремим питанням, хотілося б виділити проблему трудових міграцій. Нажаль на сьогодні держава практично не має довгострокової стратегії та дієвих механізмів, які б могли принципово змінити ситуацію на внутрішньому ринку праці, вплинути на мотивацію трудових мігрантів, передусім, збільшити конкурентоздатність національного ринку праці. Як наслідок, виїзна міграція набула негативних рис, таких як численні факти дискримінації, відсутність соціального та правового захисту, медичного страхування громадян України, що працюють за кордоном. Це відбувається через те, що більшість українських трудових мігрантів перебувають і працюють за кордоном нелегально (тобто, без відповідного дозволу на працевлаштування і трудового договору, укладеного з іноземними роботодавцями). Нелегальні трудові мігранти вже самим своїм статусом ставлять себе поза законом і тим самим створюють чимало проблем як для себе, так і для своєї держави, яка не в змозі у такому випадку їх захистити, зокрема, забезпечити їх соціальний та правовий захист як за кордоном, так і на Батьківщині, після їх повернення.
На переконання Міністра соціальної політики Сергія Тігіпка, проблеми мігрантів може вирішити лише система комплексних заходів у зовнішній політиці, фінансовій та інформаційних сферах. Адже більшість українців, що працюють за кордоном, є безцінним кадровим резервом держави, і якщо європейські країни під час економічного зростання вимушені залучати іммігрантів з Африки та Азії, то «ми можемо розраховувати на повернення співвітчизників, забезпечивши їм гідні умови праці». А щодо підтримки українців за кордоном, то за словами Міністра «програма дій, що спрямована на підтримку співвітчизників за кордоном, повинна складатися із стратегічних заходів, розрахованих на перспективу, так і першорядних, які зможуть принести користь вже зараз».
Некерованість, стихійність процесу, відсутність достовірної інформації стосовно загальної чисельності та якісного складу громадян України, які працюють за кордоном, ускладнюють можливість оцінки масштабів зовнішньої трудової міграції та прогнозування її наслідків. Складність дослідження даного явища пов’язана з існуванням двох якісно різних площин: з одного боку - це легальна трудова міграція, яка є мало чисельною, з іншого – масова нелегальна трудова міграція.
На сьогодні враховуючи ситуацію на внутрішньому ринку праці, передусім рівень оплати праці в Україні, збільшення розриву між рівнем заробітної плати та вартістю життя, збереження високого рівня безробіття в окремих регіонах, Україна не може ефективно впливати на масштаби та мотивацію зовнішньої трудової міграції своїх громадян, тому практичні заходи можуть бути спрямовані на зменшення негативних наслідків цього явища [3, с. 18].
Наразі ринок праці в Україні перебуває в стадії становлення і лише йде до того, аби керуватися економічними законами та важелями. Провідними напрямами реформування ринку праці в Україні повинні стати реструктуризація зайнятості, трансформація оплати праці та удосконалення системи регулювання ринку праці. Саме вирішення цих завдань спроможне забезпечити не лише суттєве підвищення рівня життя широких верств населення, але й формування соціальної структури, подібної до європейських зразків (подолання масштабної бідності, створення численного середнього класу, зменшення рівня розшарування).