Завдання для перевірки знань

1. Продуктивність праці – це ...

а) витрати суспільно необхідної праці на виробництво одиниці продукції;

б) витрати живої праці на виробництво одиниці продукції;

в) продуктивна сила праці, тобто здатність за одиницю робочого часу створити певні споживчі вартості;

г) міра кількості затраченої праці;

д) кількість продукції за одиницю робочого часу.

2. Трудові показники продуктивності праці обчислюються з врахуванням:

а) загальної вартості виготовленої продукції;

б) обсягу продажу продукції;

в) доданої вартості;

г) обсягу продукції у фізичних одиницях;

д) обсягу продукції ( послуг ) у нормо-годинах;

е) оцінки трудовитрат на виконання замовлень.

3. До внутрішніх чинників продуктивності праці належать:

а) ринкова інфраструктура;

б) природні ресурси;

в) матеріали, енергія;

г) характер продукції;

д) персонал.

3. Яка з груп факторів не впливає на зміну продуктивності праці?

а) структурні зрушення у виробництві;

б) підвищення технічного рівня виробництва;

в) удосконалення управління, організації виробництва та праці;

г) збільшення обсягів виробництва;

д) галузеві фактори;

е) введення та освоєння нових виробничих об’єктів;

є) правильна відповідь відсутня.

3. Вихідна чисельність – це ...

а) чисельність, необхідна для забезпечення планового обсягу продукції при незмінному виробітку;

б) базова чисельність;

в) чисельність попереднього періоду;

г) чисельність, необхідна для забезпечення планового обсягу продукції;

д) вірна відповідь відсутня.

3. Натуральні показники рівня виробітку розраховуються з врахуванням обсягу продукції у грошовому виразі ...

а) так;

б) ні.

3. Вартісні показники продуктивності праці розраховуються з врахуванням:

а) загальної вартості виробленої продукції;

б) обсягу продажу;

в) доданої вартості;

г) собівартості.

Відповіді: 1) в; 2) д, е; 3) в, г, д; 4) є; 5) а; 6) б; 7) а, б, в.

Рекомендовані теми рефератів

1. Резерви підвищення продуктивності праці та шляхи їх використання за сучасних умов господарювання.

2. Особливості планування продуктивності праці в залежності від галузі, в якій працює підприємство.

3. Стратегічні аспекти впливу управління продуктивністю праці на результативність діяльності фірми.

Тема № 5 – мотивація та оплата праці Основні теоретичні відомості

Ефективність праці певною мірою визначається чинною системою організації заробітної плати. Основними елементами організації оплати праці на підприємствах є: нормування праці, тарифна система, форми та системи заробітної плати. Зокрема, елементами тарифної системи є тарифно-кваліфікаційні довідники, тарифні сітки, ставки і схеми посадових окладів.

Тарифні ставки по розрядах (С_рі) визначаються множенням тарифної ставки першого розряду (С_р1) на тарифний коефіцієнт відповідного тарифного розряду (К_і):

С_рі = С_р1 х К_і, грн.

Середній тарифний коефіцієнт (К_с) визначається як середньозважена величина добутку чисельності погодинників певного розряду і відповідного тарифного коефіцієнта або добутку трудомісткості робіт по певному розряду відповідного тарифного коефіцієнта для відрядників.

Середній тарифний розряд робітників (Р_сер) обчислюється за форму­лою :

,

де - відповідно середньооблікова чисельність робітників і-го розряду та розряд відповідної категорії робітників. Оскільки існує 6 розрядів робітників, то і змінюється від 1-го до 6-ти.

Погодинна форма передбачає оплату праці залежно від відпрацьованого часу і рівня кваліфікації. Ця форма має такі системи:

1. Пряма погодинна. Заробіток при цій системі (З _п.пог) обчислюється:

З _п.пог = Ф _міс х С_г, грн.,

де Ф_міс – фактично відпрацьований за місяць час, год./міс;

С_г – годинна тарифна ставка по розряду робітника, грн.

2. Погодинно-преміювальна система, при якій заробіток (З _п.прем) обчислюється:

З _п.прем ⁼ З _п.пог. + Д, грн.,

де З_п.пог. – сума заробітку, нарахованого за прямою пого­динною системою оплати праці, грн.,

Д – сума преміальних доплат за досягнення певних якісних або кількісних показників, грн.

Сума доплат визначається із залежності:

Д = З_п.пог. х % доплат,

Відрядна форма передбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів або обсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

Відрядна форма має такі системи:

1. Пряма відрядна. Заробіток (З _п.відр) при цьому обчислюється за формулою:

З _п.відр = Р_ві х Q_і , грн.,

де Р_в – відрядні розцінки за виготовлення одного виробу і-го виду, грн./шт.;

Q – фактична кількість виробів і-го виду, виготовлених робітником за певний час (найчастіше місяць), шт.;

і=1... n – кількість виді виробів.

Р_в = С_г х Н_ч , грн./шт .,

Р_в = С_г : Н_в , грн./шт.,

де Н_ч, Н_в, – норми часу та виробітку на виготовлення одного виробу і-го виду.

2. Відрядно-преміювальна. Сума заробітку (З _в.прем) при цій системі визначається із залежності:

З _в.прем = З _п.відр + , грн.,

де З_п.відр – тарифний заробіток робітника при прямій відрядній системі оплати праці, грн.;

П_в– відсоток доплат за виконання плану;

П_п – відсоток доплат за кожний відсоток перевиконання плану;

В_пл – відсоток перевиконання запланованого обсягу випуску продукції.

3. Відрядно-прогресивна. Заробітна плата (З _в._прогр) обчис­люється за формулою:

З _{в.прогр} = Р_зв. х n₀ + Р_підв. х n₁, грн.,

де n₀, n₁ – обсяги роботи, виконаної в межах та понад норму (встановлюється на рівні 110 – 115%), шт./міс;

Р_зв – звичайна розцінка за один виріб, грн./шт.;

Р_підв– підвищена розцінка за один виріб, грн./шт.

Процент росту розцінок визначається за спеціальною шкалою залеж­но від проценту перевиконання вихідної бази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно.

4. Непряма відрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників.

Заробіток допоміжного робітника (З _нв.доп) обчислюється за формулою:

З _нв.доп = Тф х С_г х К_вн, грн.,

де Т_ф – фактично відпрацьований допоміжним робітни­ком час, год./міс.;

С_г – годинна тарифна ставка допоміжного робітника, грн./год.;

К_вн – середній коефіцієнт виконання норм на дільниці, яку обслуговує допоміжний робітник.

5. Колективна система оплати праці (бригадна).

При використанні цієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади (З_бр) як при прямій відрядній системі, використовуючи бригадні розцінки.

6. Акордна система. Передбачає встановлення розцінки не за одиницю виконаної роботи, а відразу на весь обсяг робіт із встановленням строку його виконання.

В умовах становлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використання безтарифна система оплати праці. Фактична заробітна плата кожного працівника підпри­ємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективу окремого підрозділу і залежить від кваліфікацій­ного рівня працівника (К), коефіцієнта трудової участі (КТУ) і фактично відпрацьованого часу (Т_ф).

Загальний фонд оплати праці підприємства складається із фондів тарифної заробітної плати погодинників, відрядників і цілого ряду доплат. Тому планування фонду оплати праці починають з розрахунку саме фондів тарифної оплати праці.

Фонд тарифної заробітної плати погодинників (Ф_т._пог) обчислюється за формулою:

Ф_т.пог = Ч_і х Ф_ді х С_1і х К_сер.і , грн.,

де Ч_і – чисельність погодинників, що працюють в і-тих умовах праці (нормальних, шкідливих, особливо шкідливих), чол.;

Ф_ді – дійсний фонд часу роботи одного погодинника при і-тих умовах праці, н-год./рік;

С_1і – годинна тарифна ставка погодинника першого роз­ряду при і-тих умовах праці, грн./год.;

і – змінюється від одного до п’яти, оскільки розрізняють п’ять типів умов роботи робітників: нормальні, важкі та шкідливі, особливо важкі та особливо шкідливі;

К_сері – середній тарифний коефіцієнт погодинників при і-тих умовах праці, який визначається:

К_{сер і}= ,

де Ч_j – чисельність погодинників j-го розряду, чол.;

К_j – тарифний коефіцієнт, j-го розряду.

Фонд тарифної заробітної плати відрядників (Ф_т._відр) виз­начається за формулою:

Ф _т.відр = Т_і х С_1і х К _сер.і , грн.,

де Т_j – сумарна трудомісткість робіт при і-тих умовах праці, н-год./рік;

С_1.і – годинна тарифна ставка відрядника першого розря­ду при і-тих умовах праці, грн./год.;

К _сер.і – середній тарифний коефіцієнт відрядників при і-их умовах праці, який обчислюється:

К_{сер і}= ,

де Т_j– трудомісткість робіт по j-ому розряду, н.-год.

Просумувавши фонди тарифної заробітної плати погодин­ників і відрядників і доплати по преміальних системах, одер­жують фонд основної заробітної плати. Додавши до цього фонду інші види доплат, одержують годинний, денний, місяч­ний і річний фонди оплати праці.

Для розв'язку запропонованих задач у навчальному про­цесі можна використовувати тарифну сітку, що містить умовні цифри.

Таблиця 5.1 – Тарифна сітка

Умови праці	Форма оплати праці	Розряди
		І	ІІ	ІІІ	ІV	V	VІ
		Тарифний коефіцієнт
		1,0	1,09	1,2	1,33	1,5	1,72
		Годинні тарифні ставки
Нор-мальні	Погодинники	1,00	1,09	1,20	1,33	1,50	1,72
	Відрядники	1,20	1,31	1,44	1,60	1,80	2,06
Важкі та шкід-ливі	Погодинники	1,25	1,36	1,50	1,66	1,88	2,15
	Відрядники	1,40	1,53	1,68	1,86	2,10	2,41
Особливо важ-кі та шкідли-ві	Погодинники	1,50	1,64	1,80	1,99	2,25	2,58
	Відрядники	1,80	1,96	2,16	2,39	2,70	3,10