Тема 3. Самовизначення у особистісному та професійному іміджі Структура особистісного іміджу

Інформаційна структура іміджу нагадує книгу, де є основний текст, який несе основну змістовну інформацію, а також є ілюстрації, коментарії, примітки тощо. Можна показати читачеві окремі уривки книги, але при цьому він буде не в змозі сприйняти її як єдине ціле.

Слід зазначити, що часто сукупність предметів одягу, зачіска, колір волосся, прикраси та інші компоненти зовнішнього вигляду людини ототожнюють з іміджем. Проте зовнішній вигляд носія іміджу є лише однією з структурних частин іміджу, тому абсолютизувати його – це означає не зрозуміти сутності іміджу. Імідж соціального суб’єкту та об’єкту завжди складається з множини універсальних інформативних одиниць, які визначають статеву, расову, вікову, професійну, соціальну, лінгвістичну їх приналежність. Усі вони створюють іміджеву карту об’єкту.

Зміст та форма іміджу – це взаємообумовлююча єдність сторін іміджевого образу, в яких змісту належить провідна роль. В оптимальній моделі іміджу досягається розумне поєднання задуму та засобів його виконання. Чим гармонійніше цей зв’язок, тим привабливіше буде людина.

Імідж спеціаліста має складну структуру, яка включає:

• зовнішня складова іміджу, в яку входить все – від зачіски до взуття, включаючи вираз обличчя, міміку, мовлення, голос та його силу і тембр, костюм, манери, ходу. Зовнішня складова може дуже розходитись з внутрішньою. Можна мати гарне обличчя, чудовий костюм, прекрасну ходу, але якщо внутрішній зміст або внутрішня складова іміджу розходиться із зовнішньою, це буде мати прояви у мові та поведінці.

• внутрішня складова іміджу – це рівень духовного та інтелектуального розвитку, соціального досвіду і інтересів особистості, її цілей, ідей, ерудиції, способу мислення, тобто особистісної культури. Людині, яка не має значного духовного та інтелектуального вантажу, весь час треба бути в напрузі, контролювати ситуацію, щоб не виказати прогалин в освіті та вихованні. Внутрішня складова іміджу поєднується із зовнішньою багатьма нитками і має прояви у мові та вчинках.

• діяльність людини розкривається через процесуальну складову іміджу, через те, як людина щось робить, наскільки вона енергійна, виразна, пластична, як легко вона може переключатись від одного виду діяльності до іншого, які емоції переважають при спілкуванні.

Ядром іміджу є місія, цілі, позиції, легенда, установки, ієрархія “Я-особистостей” у часі (“Я – минуле”, “Я – реальне” і “Я – майбутнє”).

Місія – це компонент символічної структури іміджу, який містить оціночно та емоційно навантажену інформацію про те, для чого суб’єкт - прообраз іміджу - існує в суспільстві і займається своєю діяльністю, в чому полягає сенс його існування.

Вважається, що з усіх практичних робіт з іміджмейкінгу створення легенди – найважче. Легенда створюється на основі подій з історії життя людини, його вчинків, позицій, які він відстоює. А також потрібна демонстрація трьох компонентів: 1) цілей, які людина ставить перед собою, 2) наявність реальних справ, які вказують, наскільки ефективно здійснюється рух до конкретних цілей; 3) місії, яка вказує, чому і за для чого ставляться такі цілі і в ім’я чого вони виконуються. В тому випадку, коли ці компоненти логічно, правильно і без суперечностей пов’язані між собою і виникає ефект сприйняття – легенда. Якщо хоча б один з них - відсутній або погано узгоджений з іншими елементами, імідж втрачає цільність і стає негативним.

Для створення легенди слід володіти трьома складовими: уявою, контактом з людьми і наполегливістю, які слід направляти на самовдосконалення, духовний розвиток і творчу активність.

Однією з важливих умов підготовки до створення собі гідного іміджу є самопізнання своєї духовності. Однією з методик цього самопізнання є визначення своїх пріоритетних моральних цінностей. В.М. Шепель пропонує з цією метою відверто відповісти на низку питань:

Мої пріоритетні моральні цінності?

Мої стійкі особисті цілі?

Мої повсякденні звички?

Я постійно морально вдосконалюю свою поведінку?

Скільки добрих слів я можу написати про своїх батьків?

Як я реагую на плач дитини?

Скільки у мене друзів?

Чи викликаю я симпатію у своїх колег по роботі (навчанню)?

Як часто до мене звертаються за порадою або за допомогою?

Чи називають мене милосердним?

Відверті відповіді на ці запитання дають достатню інформацію для роздумів тим, хто хоче мати гідну “Я-концепцію”. Вона виступає духовною основою мотивації поведінки людини, допомагаючи кожному сміливо ставити неординарні цілі.

У сучасній психології “Я-концепція” розглядається як визначальний регулятор і спонука практичної діяльності людини, на основі чого вона взаємодіє з іншими людьми. “Я-концепція” – це надскладне внутрішнє явище і центральна ланка самосвідомості людини, важливий чинник організації психіки в цілому, що регулює активну причетність до життя в конкретному соціумі, слугує джерелом соціальних очікувань. Єдина концепція “Я” виникає, за словами Т.Шибутані, за допомогою організації визначених реакцій, а також завдяки існуванню постійного шаблону різні схильності складаються у єдину систему. Ясність “Я-концепції” – це межі, в яких зміст “Я-концепції” є чітко і послідовно визначений, внутрішньо завершений і достатньо стабільний на даному етапі розвитку особистості. Ясність “Я-концепції” є характеристикою уявлень особистості про себе.

Особливо треба визначити, що “Я-концепція" є динамічним психологічним утворенням і впливає на професійну діяльність. Спеціаліст з позитивною “Я-концепцією” має такі характеристики: 1) відчуття власної значущості; 2) впевненість в здібності займатись визначеним видом діяльності; 3) тверда переконаність в імпонуванні всім людям; 4) гнучкість мислення, любов до експериментування.

Сучасні дослідники (Р.Бернс, К.Роджерс та ін.) стверджують, що здійснити ефективну взаємодію здатна тільки людина з позитивною “Я-концепцією”.

Професійний імідж починає формуватися ще тоді, коли людина робить вибір навчального закладу, факультету, де хоче отримати певні професійні знання. Імідж навчального закладу, що сформувався на ринку навчальних послуг, має значний вплив на імідж майбутнього спеціаліста. Він може сприяти успішній кар’єрі за рахунок того, що спеціаліст отримує необхідні професійні знання та навички або занижувати потенціал спеціаліста через наявність стереотипів, що сформувалися в уяві оточуючих щодо іміджу навчального закладу. Також важливим для формування професійного іміджу є місце роботи спеціаліста. Корпоративний імідж організації може вплинути на імідж спеціаліста (позитивно або негативно), тому що включає в свою структуру таку складову як імідж персоналу.