Інструментарій створення іміджу

Кожна людина, усвідомлюючи рівень впливу на оточення враження, яке вона справляє, свідомо чи несвідомо намагається відповідати запитам тієї групи, яка на даний момент є для неї найбільш значущою.

Система іміджу поділяється на дві підсистеми. Перша з них базується на образі, який виникає у масовій свідомості стихійно. Його створення та впровадження найчастіше розтягується на дуже тривалий період. Однією з основних властивостей, які характеризують дану підсистему, є відносна стійкість стереотипів, що пояснюється зв`язком заново утворених асоціацій із вже існуючими традиціями та особливостями менталітету. Друга підсистема містить інформацію щодо штучно сформованого образу, який створюється та впроваджується у масову свідомість цілеспрямовано з урахуванням потреб та запитів реципієнта та на підставі визначеної мети. Процес актуалізації за подібних обставин може займати мінімальну кількість часу, що є його безумовною перевагою, але суттєвим недоліком виступає таке ж швидке зникнення уявлень. Саме тому виникає потреба у постійній підтримці та стимуляції такого образу до того часу, коли не зникне необхідність, або ж сам стереотип позбудеться своєї актуальності.

Для створення іміджу спеціаліста використовується багато різноманітних інструментів, головною метою яких є виділення найбільш цікавих та виграшних особливостей суб’єкту і виведення за рамки інформаційного поля його недоліків. Мистецтво і техніка створення іміджу полягає в тому, щоб зрозуміти, що є привабливим для інших, пізнати самого себе і привести у відповідність з цим свої зовнішні оболонки.

Література

1. Берд П. Продай себя! Эффективная тактика улучшения вашего имиджа. – Мн.: Амалфея, 2004.

2. Браун Л. Имидж – путь к успеху. – СПб: Питер Пресс, 1996.

3. Бухаркова О.В. Горшкова Е.Г. Имидж лидера: технология создания и продвижения. Тренинговая программа. – СПб.: Речь, 2007.

4. Дэвис Ф. Создай себе имидж. – Мн.: Попудри, 1998.

5. Змановская Е.В. Рукрводство по управлению личным имиджем.-СПб.: Речь, 2005.

6. Ковальова І.О. Імідж сучасного педагога (Науково-методичні рекомендації до спецкурсу з педагогіки). – Харків: Константа, 2000.

7. Ковальчук А.С. Основы имиджелогии и делового общения.-Ростов н/Д: Феникс, 2007.

8. Кондратьева Т., Саламатов В. Имидж как точная наука. – СПб.: Амфора, 2007.

9. Кузин Ф.А. Современный имидж делового человека, бизнесмена, политика.-М.: Ось-89, 2002.

10. Палеха Ю.І. Іміджологія: Навчальний посібник. – К. Вид-во Європ. Ун-ту, 2005.

11. Панасюк А.Ю. Я – Ваш имиджмейкер и готов помочь сформировать Ваш профессиональный имидж. – М.:Дело,2004.

12. Перелыгина Е.Б. Психология имиджа:Учебное пособие.-М.: Аспект Пресс, 2002.

13. Почепцов Г.Г. Имиджелогия: теория и практика.-Киев: Изд-во «Ваклер», 2004.

14. Холод А.М. Основы имиджелогии.-К., 2002.

15. Шепель В.М. Имиджелогия:секреты личного обаяния.-Ростов н/Д: Феникс, 2005.

2. Соціально-психологічні та біографічні характеристики створення іміджу спеціаліста.

Люди не народжуються,

а становляться тими, хто вони є.

К. Гельвецій

Вікові та характерологічні особливості спеціаліста.

Проблема віку як фактора, який впливає на успішність створення професійного іміджу спеціаліста є досить актуальною.

Новий час потребує від сучасного спеціаліста інших навичок роботи –знання іноземних мов, здатність ризикувати, конкурувати, швидко засвоювати нову інформацію, володіння орг. технікою та позитивно відноситись до змін.

Отже, віковий фактор не може бути єдиним при оцінюванні інтелектуального та професійного потенціалу спеціаліста. При створенні іміджу мають значення і такі характеристики, як освіта, досвід, інтелектуальна обдарованість, комунікативні та політичні здібності, навички ефективної саморегуляції, фізична і психологічна витривалість. Всі вони мають різні прояви у визначеному віковому періоді людини. Тому можна визначити, що імідж двадцятирічного молодого спеціаліста буде значно відрізнятись, наприклад, від іміджу в професії у сорок років.

Складність вікового фактору визначається ще й тим, що існує різний вік у людини-біографічний, фізіологічний та психологічний. Біографічний вік визначається з моменту народження і вказаний в документах. Фізіологічний вік людини може бути оцінений після різностороннього медичного обстеження. Психологічний вік людини визначається перш за все, як сприйняття самого себе у конкретному віковому періоді ( за методикою Кроніка А. та Головахи Н.).

Основою для поділення вікових груп спеціалістів стала вікова періодизація життєвих циклів людини за Г. Гриммом, починаючи опис вікових груп з моменту закінчення середньої школи.

Період професійного навчання (16 –23 роки).

Період накопичення професійного досвіду (24 – 35 років).

Період зрілого віку (36 – 60).

Період пізнього зрілого віку ( 61 – 75 років та старше).

При створенні іміджу сучасного спеціаліста у кожній віковій групі важливо ураховувати його можливості та особливості системно: сильні та слабкі сторони, а також наявність ресурсів для розвитку.

І.І.Мечніков висловив таку думку у своїй роботі “Этюды оптимизма”: “Каждый возраст имеет свое жизненное амплуа и пусть ничто не повергает нас в уныние”.

Вплив освіти на створення іміджу спеціаліста.

Початок XXI сторіччя характеризує зріст кількості абітурієнтів, які уперше отримують професійні знання та які мають бажання отримати нову, більш затребувану спеціальність.

Імідж професійної освіти стає важливим тоді, коли людина робить вибір учбового закладу, факультету, де зроблять з неї фахівця, або коли педагог замислюється про місце своєї професійної діяльності. Паралельно існують навчальні заклади, де і абітурієнти, і педагоги проходять за конкурсом, а також інші навчальні заклади, де і перших, і других набирають важко.

Імідж професійної освіти має вплив і на роботодавців, котрі запрошують на роботу випускників конкретних навчальних закладів.

Причини популярності визначених навчальних закладів та недостатня зацікавленість іншими, які дають аналогічну освіту прямо пов’язані з їхнім іміджем. І це не пов’язане з бажанням, чи небажанням представників тих закладів. Імідж існує незалежно від цього. Імідж є у всіх.

Свідома робота над позитивним іміджем професійної освіти в цілому та окремого навчального закладу – одна з актуальніших проблем їхнього успішного існування в нових економічних та соціальних умовах. Все більша кількість керівників розуміють значення іміджу та свідомої роботи, що до його створення для успіху навчального закладу на ринку навчальних послуг.

У системі професійного освіти можливо говорити про її імідж в цілому, про імідж різних ступенів освіти ( початкової, середньої і т.п.), іміджі конкретного навчального закладу (наприклад, Харківського національного технічного університету радіоелектроніки) та про імідж професії.

Формування кожного іміджу має свої закономірності та прояви. Уява про якість освіти пов’язана з якістю знань, умінь та навичок як важливих іміджових характеристик спеціаліста. Чим краще працюють випускники вищого навчального закладу, тим краще отримана їхня освіта. Зміст сучасної підготовки по тій чи іншій спеціальності представлений у нормативній моделі компетентності. Тому головним напрямком роботи по створенню іміджу професійної освіти стає підвищення якості підготовки спеціалістів.

Фактор наявності профільної вищої освіти має велике значення відносно успішного професійного іміджу спеціаліста. Та навпаки:

• відсутність профільної освіти може стримувати професійну успішність спеціаліста;

• але й можливо підвисить його успішність за наявністю здібності до перенавчання та професійній творчості.

Наприкінці XX сторіччя в Україні почався рух до цивілізованого бізнесу та соціальна цінність вищої освіти почала зростати. Так, формулюючи вимоги до спеціаліста при прийомі на роботу включають критерій наявності вищої освіти. Крім того, стали “в ціні” професіонали з розгорнутим досвідом, знаючі, компетентні.

Задоволення потреб суспільства і сучасної економіки у високоякісних фахівцях з позитивним іміджем роблять все більш актуальними різні стажування в спеціалізованих навчальних центрах, участь у професійних семінарах, тренінгах, підвищення кваліфікації, навчання в академіях післядипломної освіти.

Досвід як фактор ефективності іміджу спеціаліста.

Досвід як фактор ефективності іміджу спеціаліста безумовно пов’язаний з віком спеціаліста та його освітою.

У теперішній час в оголошеннях про вакансії в організаціях завжди виділяють вимогу до кількості років, які спеціаліст повинен був відпрацювати в даній професійній галузі. Звичайно називають як мінімум три роки досвіду. Але це не може на 100% забезпечити якість роботи спеціаліста. Так, за даними експертів, наприклад, в медицині, економіці, від кандидатів на посади різних спеціалістів вимагають не менш 5 років досвіду роботи. І не завжди спеціаліст з багаторічним стажем буде ефективно працювати і мати відповідний імідж, а молодий спеціаліст з мінімальним досвідом – завжди неефективним. Останній може компенсувати відсутність у себе розгорнутого досвіду , наприклад, високою креативністю, сучасними знаннями, інтуїцією, вмінням розсудливо ризикувати.

Професійним досвідом спеціаліст оволодіває тільки тоді, коли він аналізує результати своєї діяльності та робить правильні висновки. В основу досвіду полягають тільки ті життєві та професійні змісти, які перероблені, осмислені людиною та стали частиною її внутрішнього світу.

Структура досвіду спеціаліста любого віку складається з таких компонентів:

• засоби аналізу власних досягнень;

• засоби аналізу власних помилок та негараздів;

• знання своїх сильних та слабих сторін, особливостей характеру, інтелекту;

• наявність розвинутих засобів саморегуляції (самоконтролю, активізації та ін.);

• вміння правильно аналізувати життєві та професійні ситуації, від’окремлюя об’єктивні обставини та суб’єктивні умови;

• вміння позитивно змінювати себе, самовдосконалюватися.

Отже, необхідно відзначити , що для успішного створення особистого та професійного іміджу спеціаліста необхідними є всі фактори: вік, освіта, досвід, які були розглянуті в даній темі.

Література

Аитов Н.А. Работники хорошие и плохие. М., 1983.

Власова Н.М. Руководство по управлению людьми: инструменты власти и влияния. М.: ИНФРА – М., 2000.

Климов Е.А. Психология профессионального самоопределения. - Ростов н/Д: Феникс, 1996.

Кузин Ф.А. Имидж бизнесмена. М., 2000.

Шепель В.М. Имиджелогия: секреты личного обаяния / В.М. Шепель. - Ростов н/Д: Феникс, 2005.

Митина Л.М. Психология развития конкурентоспособной личности. - М.: Изд-во Московского психолого-педагогического института; Воронеж: Изд-во «МОДЭК», 2003.

Г.Г.Почепцов Профессия: имиджмейкер. – СПб.: Алетейя, 2001.

Ф.А.Кузин Современный имидж делового человека, бизнесмена, политика. – М.: Ось-89, 2002

А.Ю.Панасюк Формирование имиджа: стратегия, психотехнологии, психотехники. – М.: Изд-во «Омега-Л», 2007.

Завдання для самостійної роботи.

Виконайте самодіагностику “Мій імідж”.

Інструкція. Вам пропонується ряд затверджень, на які ви повинні відповісти “так” чи “ні”.

1. Я впевнений у собі.

1. Під час розмови я дивлюсь співрозмовнику у вічі.

2. В мене є почуття гумору.

3. Я доброзичливо відношусь до людей.

4. Я впевнений у своїй зовнішній привабливості.

5. Під час розмови я повністю зосереджений на співрозмовнику і не перебиваю його.

6. Я відчуваю почуття самоповаги.

7. Я завжди увічливий навіть з неприємними мені людьми.

8. Я з тих людей, що за словом у гаманець не лізуть.

9. Я вважаю, що моє фізичне здоров”я та розвиток – у нормі.

10. Я віддаю перевагу взаємовигідні рішення суперечок.

11. Я постійно посміхаюсь оточуючим.

12. Якщо я не правий, то я швидко визнаю свої помилки.

13. Я вмію розряджати свої негативні емоції.

14. Я говорю людям компліменти.

15. Моя професійна компетентність не викликає сумнівів.

16. Мій гардероб старанно підібраний.

17. Я знаком з методами самозаспокоєння та релаксації.

18. Моє волосся завжди чисте та охайно підібрані.

19. Я володію тактикою дій у конфліктних ситуаціях.

20. Я продовжую підвищувати свій професіоналізм.

21. Я харчуюсь правильно та позбавлений шкідливих звичок.

22. Я володію засобами красномовства.

Якщо на всі запитання ви відповіли “так”, то проблеми створення іміджу для вас не існують. Якщо присутні відповіді “ні”, то це сигнал до відповідних дій.