1 Теоретичні основи іміджу Імідж: визначення поняття

Сучасному суспільству потрібен професіонал, здатний до постійного самовдосконалення, орієнтований на творчість і гнучкість мислення; особистість, що володіє високою загальнолюдською культурою, вміє спрогнозувати кінцевий результат своєї діяльності, втілити в життя свої ідеї, активна, емоційно врівноважена і вольова особа. В умовах гострої конкуренції на ринку праці недостатньо бути кваліфікованим спеціалістом, необхідно вміти створювати свій особистісний привабливий вигляд. Професійний імідж як презентація та затвердження унікальності суб'єкта, що забезпечує професійну ідентифікацію і саморозвиток особи, визначає становлення культури професіонала, стає однією з актуальних проблем.

Для сучасного спеціаліста слово імідж тісно пов’язане з кар’єрою, успіхом, популярністю. Для нього все важливо – те, до чого він прагне, який має вигляд, практичні вміння, володіння ораторським мистецтвом та техніками його впливу на людей, освіта, ступінь компетентності та іноваційності. Імідж людини досить часто визначає її місце в структурі суспільних, професійних та міжособистісних відносин.

Крилату фразу древньогрецького філософа Ксенофонта “Ніхто не може нічому навчитись у людини, яка не подобається” можна вважати “першою ластівкою” у напрямі вивчення іміджу.

Імідж – поняття достатньо тонке. Навіть якщо імідж не створювати цілеспрямовано – він все одно буде існувати, оскільки повна відсутність іміджу неможлива. Якщо його не створювати цілеспрямовано – він буде формуватись, незважаючи на байдуже ставлення до нього, і навіть більше – в такому випадку імідж буде відображати реальний стан справ.

Якщо дослівно перекласти з англійської слово image, то воно означає “образ”, ”подоба”, “зображення”, “відображення”. У тлумачному словнику Вебстера імідж визначається як штучне створення та подання зовнішньої форми будь-якого об'єкта, особливо людини.

Категорія “імідж” використовується у психології, соціології, політології, філософії та інших гуманітарних науках, тому внесок у визначення даного поняття зробили багато вчених, які є спеціалістами в різних напрямках наукових знань. Це стало підґрунтям того, що на сучасному етапі розвитку науки існує значна кількість визначень іміджу, які обумовлюють певну його нечіткість та широке тлумачення.

Автор підручника з іміджології В. Шепель під іміджем розуміє певний образ людини, її «Я», представлене світу.

Маркетолог Ф. Котлер визначає імідж як певне сприйняття компанії або її товару суспільством. Політолог та соціолог Г.Г. Почепцов вважає, що імідж – це знаковий замінник, що відображає основні риси портрету людини.

На думку Е.В. Змановської, психолога та іміджмейкера, імідж – це емоційно забарвлений публічний образ кого-небудь/чого-небудь, який приймає форму стійкого стереотипу.

Відображаючи знакову природу іміджу, В.Н. Маркін відзначає, що імідж – це не маска, не прикрашання свого професійного вигляду, хоча у реальному житті існує і це. Але даний аспект у технології іміджу, на його погляд, не головне. Стрижень тут – можливість передати інформацію про себе, про свої дійсні устої, ідеали, плани, дії.

Імідж – це явище символічної природи, що містить та передає певну інформацію про людину з метою впливу на оточуючих, зокрема, інформацію про те, яка поведінка відносно носія іміджу прийнятна і якої поведінки можна чекати від нього самого, хто він є в сенсі соціальної ролі. Таким чином, імідж людини орієнтований на сприйняття іншими людьми в її безпосередньому оточенні та адресований нею як повідомлення про свій статус, професійну роль, унікальні риси.

На погляд П. Берд, «імідж» – це наша візитна картка, загальна картка нашої особистості в очах оточуючих, яка складається з багатьох компонентів: що ми говоримо, як ми дивимось, одягаємось і діємо.

Імідж має велике значення для ділових і особистісних відносин, дає можливість бути прийнятим і зрозумілим для інших, він відображає здібності та моральні якості індивіда. «Імідж» - це символ, який, вважає І. Кристунова, інформує про соціальний статус індивіда, його професійну приналежність, характер, темперамент, фінансові можливості, смак і навіть сімейний стан.

В психології імідж розглядається як цілеспрямований образ, що формує будь–яку людину, явище, предмет, і який повинен справити емоційно-психологічну дію на будь-кого з метою популяризації, реклами. Імідж – це по суті певний вид реклами особистості, втілення її образу як професіонала.

Отже, імідж – універсальна наукова категорія, яка застосовується до будь-якого об’єкту, що є предметом соціального пізнання: до реальної людини або вигаданого персонажу (персональний імідж), соціальної позиції (імідж політичного діяча), професії (наприклад, імідж юриста, інженера тощо), малої чи великої групи людей (гендерні іміджі, етнічні іміджі), освіти (наприклад, імідж випускника ХНУРЕ), торгової марки (наприклад, “Nokia”), структури – корпоративний імідж (організації, регіону, країни), предметів (імідж годинника, окулярів).

Створення іміджу – це процес формування образу, уявлення про себе в очах оточуючих, громадської думки. Формуванням іміджу, як правило, займаються спеціалісти – від стилістів і гримерів, до PR-менеджерів, прес-секретарів тощо. Імідж програмує певне ставлення до його носія з боку оточуючих, який змінити буде досить важко. Створення іміджу передбачає створення образів, заміну понять, створення стереотипів тощо. Крім того, імідж впливає на формування внутрішнього образу «Я», тобто, на самооцінку і самоповагу індивіду.

Поняття іміджу багатогранне, його вивченням займається наука іміджологія. Однозначного визначення цієї науки не має. Так, О.Б. Перелигіна визначає іміджологію як комплексну практичну дисципліну, що використовує результати ряду наук, таких як, психологія, соціологія, політологія, культурологія та інші, з метою створення методологічного та методичного оснащення для професійної діяльності по створенню та перетворенню іміджу. На думку О.М. Холода, іміджологія – це наука про функціонування, систематизацію і впровадження у свідомість споживача знакових замінників інформації про носіїв певних атрибутів. Відомий іміджмейкер В.М. Шепель розглядає іміджологію як науку про технологію створення особистісної привабливості. Усі ці визначення мають право на існування та не виключають, а гармонійно доповнюють одне одного.

Сучасні проблеми і питання з іміджу продовжують хвилювати та надихати багатьох вчених на розробку своїх авторських програм, статей, монографій. Цим займаються психологи, соціологи, політологи, PR-спеціалісти, педагоги, такі як В.М. Шепель, О.Ю. Панасюк, Г.Г. Почепцов, О.М. Холод, О.Б. Перелигіна, Елері Семпсон, Полі Берд, Дж. Моллой, Бобби Джи та ін.