4. Знаходження і оцінка альтернатив

Четвертий етап СА передбачає виділення і послідовний розгляд альтернативних варіантів вирішення проблеми, обґрунтування вибору раціонального шляху побудови системи.

а) Процедура пошуку способів досягнення цілей зводиться насамперед до визначення заходів та матеріально-технічних засобів, що забезпечують реалізацію цілей найнижчого рівня ДЦ. На цій основі може бути встановлена вартісна оцінка тих чи інших способів, а в окремих випадках і очікуваний ефект (при ретельно сконструйованому критерії ефективності). Співставлення затрат та ефекту є найкращим аргументом при виборі кращого із конкуруючих способів, а окрім того дозволяє раціонально використати наявні ресурси.

б) Процедура четвертого етапу СА - оцінка ефективності заходів щодо системи в цілому. Необхідність в такому оцінюванні обумовлена тим, що ефект збільшується із-за корисності окремих засобів (заходів) не тільки для своєї, але й для іншої, або навіть декількох інших цілей. Якщо врахувати ефект взаємодоповнення цілей, це сприятиме уточненню оцінки ефективності системи. Достатньо обґрунтованою оцінкою ефективності тих чи інших засобів або заходів стосовно системи в цілому є застосування вагових коефіцієнтів, що характеризують значимість цілей. Спільне застосування цих коефіцієнтів і економічних оцінок ефективності затрат, що відносяться до тих же цілей, дозволяє отримати задовільні результати для оцінки альтернатив.

5. Вибір остаточного варіанту побудови системи

П'ятий етап СА має забезпечити прийняття рішення, що рівнозначне переходу в ДЦ від графу з логікою "І/АБО" до графу лише з логікою "І". Цей перехід здійснюється шляхом вилучення тих цілей, які не відіграють суттєвої і вирішальної ролі, або ж не забезпечуються необхідними ресурсними засобами та заходами. Після формування ДЦ із логікою "І" ми отримуємо остаточний варіант ДЦ, що найбільш повно відповідає вибраному шляху побудови системи. При виконанні цих робіт особлива увага приділяється збереженню багатоцільових засобів та заходів, які забезпечують досягнення не однієї, а ряду цілей. Ці заходи мають бути зібрані із різних рівнів і гілок ДЦ.

Як правило, для нескладних систем системні дослідження можуть бути завершені на п'ятому етапі. Для складних, унікальних систем доцільно продовжити СА.

6. Діагноз системи

Шостий етап СА, як правило, виконується при вирішенні проблем створення складних систем та перебудові організаційно-економічних систем. Мета діагностичних досліджень в тому, щоб ще на перших стадіях створення нових систем виявити і спрогнозувати дані та кількісні оцінки переваг та недоліків структури і функціонування новопроектованої системи, виявити можливі варіанти погіршення в поступленні достовірної інформації та надійності роботи. Оцінка надійності може здійснюватись, насамперед, виконавши розрахунки надійності функціонування запроектованих апаратно-програмних комплексів. Для розрахунку надійності розгалужених ієрархічних ЮС слід застосовувати алгоритми, розроблені на кафедрі АСУ Національного університету "Львівська політехніка" доцентом, к.т.н. Марунчак Д.Є., які на сьогодні є найбільш ефективними. Що стосується організаційно-економічних систем, то їх діагностичний аналіз може зводитися й до розробки заходів з вдосконалення діяльності та оптимізації структурних складових, які відповідають за взаємодію з оточуючим середовищем, оскільки бар'єри виникають найчастіше на стику системи та середовища.