Міністерство Освіти України

Національний університет “Львівська політехніка”

Кафедра автоматизованих систем управління

Методичні вказівки

до комплексу лабораторних робіт

з дисципліни

“Системний аналіз видавничих процесів”

для студентів інженерного рівня підготовки по спеціальності

“Видавничо-поліграфічна справа” (шифр 0927)

Львів-2003

Методичні вказівки до комплексу лабораторних робіт з дисципліни “Системний аналіз видавничих процесів” для студентів спеціальності - шифр 0927 “Видавничо-поліграфічна справа”/ Укл. доц. Ковівчак Я.В., доц. Пелешко Д.Д., доц. Лотошинська Н.Д., асис. Пасєка М.С. – Львів: Національний університет “Львівська політехніка”, 2003.

Методичні вказівки обговорено та схвалено на засіданні кафедри АСУ Протокол № ___________ від «___»___________2003 р.

Завідувач кафедрою АСУ ______________ Рашкевич Ю. М.

Методичні вказівки обговорено та схвалено на засіданні методичної комісії базового напрямку підготовки

Протокол № ___________ від «___»___________2003 р.

1. Теоретичні відомості

Етапи і процедури системного аналізу

1. Виявлення і аналіз проблеми

Перш за все необхідно виявити наявність проблеми, чітко її зформульовати та проаналізувати. Для цього необхідні достовірні початкові дані, що піддаються спеціальному ретельному опрацю­ванню. Опрацювання даних головним чином передбачає застосу­вання трьох видів операцій: фільтрації, укрупнення та комплекс­ного їх представлення. Лише після виявлення проблеми і вста­новлення її актуальності та виконання процедури аналізу проблеми можна приступати до самого процесу її розв’язання. Головною вимо­гою на першому етапі СА є уникнути постановки неіснуючої проб­леми, а відтак і неправдивих цілей. Суттєвим при виявленні проб­леми є те, що не слід базуватись на існуючих структурних обме­женнях і організаційних рамках. Перший етап СА важко форма­лізувати, тому успіх досягається насамперед завдяки високому професіоналізму системного аналітика, його досвідом, інтуїцією, глибиною проникнення поставленою проблемою. Слід додати, що вагомість першого етапу СА дуже висока, бо неправильне або неповне виявлення проблеми може викривити результат першого етапу СА. Процедури першого етапу СА:

а) Збір даних, що відносяться до проблеми, її минулого, сьогод­ення та майбутнього (прогноз). Тут вдається виявити ті еволю­ційні тенденції, характеристики розвитку тих чи інших показників, зміни парадигми побудови системи;

б) Фільтрація та комплексне представлення даних передбачає відбір, укрупнення, сортування, групування певних показників, їх співставлення і представлення в зручній формі існуючого і очі­куваного (прогнозованого) стану системи, встановлення розходжень між ними. Тим самим в результаті виконання цих досить трудо­містких операцій полегшується надалі інтерпретація відібраних даних, а відтак - виявлення та аналіз проблеми. Дуже доцільним є виконання цих двох процедур із застосуванням програмних пакетів електронних таблиць, таких як Excel, QuattroPro, Lotus 1-2-3, які окрім того мають різнорідні засоби візуалізації даних.

в) Виявлення проблемної ситуації. Виявлене вище розход­ження між потрібним (прогнозованим) і існуючими рівнями буде в одних випадках трактуватись як проблема, а може інколи вважатись як відсутність проблеми. Це визначається оцінкою особи, яка наділена правом приймати рішення. Вирішальним тут є розмір та характер виявлених відхилень задуму і існую­чого стану;

г) Наступною дуже важливою процедурою першого етапу СА є точне формулювання проблеми, що по суті забезпечує вста­новлення функції існуючої чи створюваної системи для вирішення проблеми. Рекомендованим в процесі формування є відбір і критичний аналіз основного кола концепцій, що впливають на проблему, а також встановлення суттєвого взаємозв'язку роз­глянутої проблеми із суміжними та іншими проблемами;

д) Аналіз проблеми. Першим кроком аналізу проблеми є здійс­нення декомпозиції, тоб­то розчленення проблеми на її складові частини. Для складних проблем доцільним є побудова дерева проблеми, вершиною якого записується вироблене в 4-й процедурі формулювання проблеми. В гілках першого рівня рекомендуєть­ся постановка питань, які відповідно розкривають, що необхідно знати, створювати і організовувати для вирішення проблеми. Як правило, перша гілка ділиться на три складові:

1.1 - призначення, ціль системи, яка надалі стане вершиною дерева цілей (ДЦ);

1.2 - умови, в яких буде діяти новостворювана система (тут може застосуватись відповідний метод прогнозування);

1.3 - Існуючі та перспективні способи досягнення цілей у виявлених умовах функціонування систе­ми. В п. 1.3 доцільно виконати огляд новинок в царині систем та вия­вити прогностичні тенденції еволюції систем. Друга гілка першого рівня дерева проблеми повинна відповісти на такі питання:

2.1 - функція системи (що повинна виконувати система);

2.2 - структура частини забезпечення системи (інформа­ційне, програмне, апаратне (технічне), лінгвістичне, орга­нізаційне, правове забезпечення);

2.3 - механізм функціонування системи (пакетний, по запиту, інтерактивний (on-line), багато­задачний, розподілений, мережний) - тобто як система має діяти в раціональному режимі;

Третя гілка першого рівня розділюється на такі складові:

3.3 - характеристика способу організації розробки системи;

3.2 - організація функціонування системи (способи взаємодії підсистем системи у виз­на­че­но­му раціо­нальному режимі);

3.3 - організація взаємодії системи з іншими системами.

Для дуже складних проблем дерево проблеми може бути деталізованим ще на один рівень вглиб. Однак для переважної більшості систем наведена тут схема декомпозиції дерева проблеми є достатньою, хоч при потребі може бути роз­ширена.