Контрольні питання

1. Охарактеризуйте типи пошкоджень комахам з гризучим ротовим апаратом.

2. Дайте характеристику пошкоджень рослин комахами з колюче-сисним ротовим апаратом.

3. Дайте коротку характеристику кліщам.

4. Охарактеризуйте нематод.

5. Охарактеризуйте слимаків.

6. Дайте характеристику гризунам.

Лабораторна робота № 4

Тема: СКЛАДАННЯ ФЕНОЛОГІЧНОГО КАЛЕНДАРЯ

Фенологічним календарем (феонокалендарем) або фенограмою, називають графічне зображення розвитку біологічних об'єктів (комах, рослин тощо) протягом літнього сезону, виконане в умовних знаках. Фенограми застосовують для співставлення строків розвитку комах різних видів у конкретній зоні і за зонами, тривалість розвитку окремих фаз і генерацій протягом одного року і за роками. Такого ж роду співставлення проводять і для різних сільськогосподарських культур.

Для складання фенограми необхідно мати підбірку первинних матеріалів, у яких відображені фенологічні спостереження. На станціях захисту рослин і наукових установ такими матеріалами є данні детальних і маршрутних обстежень, обліків, різні збори, спостереження в садках і природі. Ці матеріали, як правило, повинні відображувати наступні основні показники розвитку:

1 - зимуючу фазу і час відходу на зимівлю;

2 - час виходу із зимівлі - перших особин і масовий;

3 - початок льоту, масовий літ, закінчення льоту;

4 - початок відкладання яєць, масове відкладання, його кінець;

5 - перша поява личинок, масова їх поява ( якщо можливо визначають вік личинок;

6 - початок заляльковування, масове заляльковування, кінець періоду заляльковування;

7 - початок появи нового покоління, масова його поява;

8 - період інтенсивної шкоди;

9 - рекомендовані строки боротьби.

При наявності декілька поколінь їх опис йде у тому ж порядку, виключаючи перший і другий пункти. Послідовність розташування пунктів може дещо змінюватися у зв'язку з конкретною біологією шкідника.

Наприклад, якщо комаха зимує у фазі яйця, то розташування матеріалу по пунктах буде наступним: 1,5,6,7,4,8,9.

Фенограми складаються щорічно для кожного шкідника, за яким проводять спостереження. У кінці року доцільно складати зведену фенограму по шкідникам культури, яка наочно показує час появи різних шкідників на цій культурі і їх зміну протягом вегетаційного періоду.

Наявність фенологічних спостережень за ряд років (не менше 5-7) дозволяє скласти фенограму, в якій відображені середні строки розвитку шкідників, що відповідають середнім багаторічним кліматичним показникам. Співставлення багаторічних фенограм з погодними умовами вегетаційного сезону і метеорологічним прогнозам, що надходять на пункти, дозволяє передбачити час появи тієї чи іншої фази шкідника, строки його виходу з місць зимівлі і інші моменти.

Більшість шкідників так тісно пов'язані з культурами, що пошкоджують, що розвиток тих і інших у значному ступені проходить синхронно. Шведські мухи, наприклад, відкладають яйця тільки на молоді рослини у фазу двох-трьох листків, яблунева плодожерка - на плоди, що втратили опушення, а до цього моменту відкладає їх на листки. Тому одночасне спостереження за фенологією культур, що пошкоджуються і шкідниками дозволяють у подальшому передбачити строки появи різних фаз комах, що особливо цінне у тих випадках, коли шкідники малопомітні, ведуть схований образ життя або чисельність їх невелика.

Виключно корисні спостереження і за дикоростучою флорою, так як розвиток комах проходить у єдиному і достатньо стійкому ланцюгу різних фенологічних явищ. Співставляючи розвиток дикоростучої рослинності і розвиток шкідників, можна підібрати для кожної місцевості добре помітні фенологічні явища, що співпадають за часом з появою фази шкідника, або, що особливо цінне, передувати їй. Такі явища називають фенологічними сигналами (феносигналами), або фенологічними індикаторами (феноіндикаторами).

У дерев’янистих листкових рослин відзначають:

• початок сокоруху;

• набрякання і початок розпускання бруньок;

• початок розпускання листків;

• масовий розвиток листків;

• поява бутонів, суцвіть;

• початок, масове цвітіння і кінець цвітіння;

• початок і масове дозрівання насіння або плодів;

• початок осіннього пожовтіння листків;

• початок, масовий листопад і кінець листопаду;

у трав 'янистих рослин:

• поява сходів, листків, стебел;

• початок, масове цвітіння і кінець цвітіння;

• початок і масове дозрівання насіння;

• початок в'янення, повне пожовтіння або засихання.

Побудову фенограм рекомендується проводити на міліметровому папері, у такій послідовності: спочатку викреслюється календарна сітка, у яку включають стільки граф, скільки місяців триває розвиток комахи від весняного пробудження до відходу на зимівлю. Праворуч поміщається спеціальна графа для зимуючої фази. Графи кожного місяця розбиваються на три частини відповідно декадам, а у випадку необхідності побудови більш точних фенограм - на п'ятиднівки (пентади). Для того щоб мати можливість порівнювати фенограми різних років, необхідно при їх побудові притримуватися одного масштабу.

Позначення кожної фази розвитку займають окремий рядок у календарній сітці. Найбільш просто будують фенограми шкідників з моновольтинним циклом розвитку. Якщо комахи мають декілька генерацій за сезон, то графіки кожного покоління слідують підряд один за одним.

Дещо інший вигляд мають фенограми комах з багаторічним циклом розвитку. Діло у тому, що у таких комах кожного року спостерігаються всі фази розвитку, але у фенограмах відображують розвиток тільки самої багаточисельної частини популяції. Наприклад, у широкого лускуна у зонах з чотирирічним циклом розвитку літ основної маси жуків спостерігається один раз у чотири роки, заляльковування личинок проходить роком раніше, і 2-3 роки триває розвиток личинок. Фенологія тільки цієї частини популяції відображується у фенограмі. У лівій частині таблиці іноді виділяють графу для запису років спостережень, а умовні позначення фаз розвитку кожного року відокремлюють горизонтальною рискою.

На основі щорічних фенологічних спостережень складають фенокалендарі за багаторічними даними. Для цього записують всі дати появи фаз розвитку за ряд років, а потім розраховують їх середні строки.

Наприклад, поява жуків яблуневого квіткоїда після перезимівля було відзначено:

Рік Строк появи Відхилення строків від ранньої дати, доба

1998 12/V 15

1999 6/V 9

2000 7/V 10

2001 27/ IV 0

2002 30/IV 3

2003 4/ V 7

Самий ранній строк появи 27 квітня, самий пізній - 12 травня. Для визначення середньої багаторічної дати появи шкідника від самої ранньої дати, що приймається за початок відраховування, вираховують ( у добах) відхилення всіх послідуючих, знаходять суми відхилень і ділять її на число років спостережень. Середнє відхилення додають до самої ранньої дати і отримують середню дату появи жуків за багаторічними даними.

У нашому прикладі сама рання дата виходу квіткоїда з місць зимівлі 27 квітня, а сума відхилень 15 + 9+10 + 3 + 7 = 44 доби. Середнє відхилення

44 : 6 = 7днів; отже, до ранньої дати 27 квітня додають 7 днів і отримують середню дату - 4 травня.

Насекомое и место наблюдений	Месяцы	Апрель	Май	Июнь	Июль	Август	Сентябрь	Октябрь	Зимовка
	Декады	1 2 3	1 2 3	1 2 3	1 2 3	1 2 3	1 2 3	1 2 3
	Годы
Стеблевой мотылек Г. Новгород-Северский То же	1932	– – –	– – – ◊ ◊	– – – ◊ ◊ ◊ + + + ● ●	◊ ◊ + + ● ● ● – – –	– – –	– – –	– – –	–
	1933	– – –	– – –	– – ◊ ◊	◊ ◊ ◊ + + + ● ●	◊ + + ● ● ● – – –	– – –	– – –	–
Яблонный цветоед Ростовская область Краснодарский край, Черноморское побережье	Много-летние данные	+ + + ● –	+ ● – – ◊ ◊ ◊ + + +	◊ + + +	+ + +	+ + +	+ + +	+ + +	+
	Много-летние данные	+ + + ● ● ● – – ◊ ◊ +	– ◊ ◊ + + +	+ + +	+ + +	+ + +	+ + +	+ + +	+

+ Взрослое насекомое ● Яйцо – Личинка ◊ Куколка

Рис. Фенологический календарь развития стеблевого мотылька и яблонного цветоеда (по Добровольскому и Щеголеву)

(+)

(+)

(+)

(+)

+

+

+

+

+

•

•

•

•

–

–

(–)

(–)

(–)

+

+

+

+

•

•

•

•

•

–

–

–

–

–

(–)

(–)

(–)

(–)

+

+

+

+

•

•

•

•

–

–

–

–

–

(–)

(–)

(–)

(–)

(–)

(–)

+

+

+

+

+

+

•

•

•

•

•

–

–

–

(–)

(–)

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

1

2

3

Лютий

Березень

Квітень

Травень

Червень

Липень

Серпень

Вересень

П

римітка. (+) імаго в стані спокою, + імаго, • яйця, – личинки, (–) німфи

Р

ис. – Розвиток Psylla pyri L. в умовах степової зони України у 2011 році (за даними Розової Л.В).