Контрольні питання
1. Зимуюча стадія бурого плодового кліща.
2. Зимуюча стадія у зеленої яблуневої попелиці.
3. Місце знаходження зимуючої стадії зеленої яблуневої попелиці.
4. Кількість поколінь зеленої яблуневої попелиці упродовж вегетаційного сезону.
5. Зимуюча стадія у кров’яної попелиці.
6. Місце знаходження зимуючої стадії кров’яної попелиці.
7. Характер пошкодження кров’яної попелиці.
8. Зимуюча стадія у яблуневої комоподібної щитівки.
9. Личинки яблуневої комоподібної щитівки відроджуються?
10. Кількість поколінь за рік у яблуневої комоподібної щитівки.
11. Зимуюча стадія у каліфорнійської щитівки.
12. Кількість поколінь за рік у каліфорнійської щитівки.
13. Зимуюча стадія у яблуневої горностаєвої молі.
14. У яблуневої плодожерки зимує?
15. У грушевої плодожерки зимує?
16. У сливової плодожерки зимує?
17. Кількість поколінь у розанової листовійки за рік.
18. Гусениці розанової листовійки пошкоджують?
19. Зимуюча стадія у зимового п’ядуна.
20. Місце знаходження зимуючої стадії зимового п’ядуна.
21. У зимового п’ядуна генерація?
22. Зимуюча стадія та місце зимівлі кільчастого шовкопряда.
23. У білана жилкуватого зимує?
24. Місце знаходження зимуючої стадії білана жилкуватого.
25. У яблуневого плодового пильщика зимує?
26. Личинка яблуневого плодового пильщика під час живлення в плоді виїдає?
27. Вишнева муха зимує в стадії?
28. Зимуюча стадія та місця зимівлі казарки.
29. Характер пошкодження яблуневого квіткоїда.
30. Зимуюча стадія та місця зимівлі букарки.
31. Генерація у сірого брунькового довгоносика.
Рис. 1 Зелена яблунева попелиця – Рис. 2 Яблунева горностаєва міль –
Aphis pomi Deg. Yponomeuta malinellus L.
Рис. 3 Яблунева плодожерка – Рис. 4 Грушева плодожерка –.
Laspeyresia pomonella L. Laspeyresia pyrivora Danil.
Рис. 5 Сливова плодожерка – Рис. 6 Розанова листовійка – Archips rosana L.
Grapholitha funebrana Tr.
Рис.7 Зимовий п`ядун – Рис. 8 Кільчастий шовкопряд – Operophthera brumata L. Malacosoma Neustria L.
Рис. 9 Білан жилкуватий - Aporia crataegi L. Рис. 10 Сірий бруньковий довгоносик –
Sciaphobus squalidus Gyll.
Рис. 11 Вишнева муха – Rhagoletis cerasi L. Рис. 12 Яблуневий квіткоїд –
Anthonomus pomorum L.
Рис. 15 Казарка – Rhynchites bacchus L. Рис. 16 Яблунева комоподібна щитівка –
Lepidosaphes ulmi L.
Рис. 13 Букарка – Рис. 14 Яблуневий плодовий пильщик –
Coenorrhinus pauxillus Germ. Hoplocampa testudinea Klug.
Лабораторна робота № 13
Тема: ШКІДНИКИ ЯГІДНИХ КУЛЬТУР ТА ВИНОГРАДУ
Шкідники |
Період пошкодження. Фази рослин. |
Шкодочинна стадія. Характер пошкодження |
Зимуюча стадія, місце зимівлі. Кількість поколінь за сезон. |
1 |
2 |
3 |
4 |
ШКІДНИКИ МАЛИНИ ТА СУНИЦІ |
|||
Родина Малиники – Byturidae Ряд Твердокрилі - Coleoptera |
|||
Малиновий жук – Byturus tomentosus F. |
На початку травня, коли грунт прогрівається до 120С з`являються жуки. |
Жуки на бутонах виїдають отвори, а потім живляться нектаром та пиляками на квітках, внаслідок чого утворюються спотворені ягоди низької якості. Личинки вгризаються в ягоду, проробляючи хвилясті ходи в плодоложе і пошкоджують кістянку. Пошкоджені ягоди стають спотвореними, дрібними, в`януть або загнивають. |
Жуки та личинки в грунті на глибині до 10-15 см. Значна частина личинок діапазує, заляльковується й перетворюється в жуків лише восени наступного року. |
Родина Попелиці – Aphididae Ряд Рівнокрилі - Homoptera |
|||
Пагонова малинова попелиця – Aphis idaei Goot. |
Личинки виплоджуються на початку травня (одночасно з розпусканням бруньок). |
Личинки живляться висмоктуючи сік з бруньок, з нижнього боку молодих листків, які скручуються. На час появи бутонів малинова попелиця утворює великі колонії на верхівках ростових і молодих квіткових пагонів, черешках, листків, квітконіжках та на нижньому боці листків, викликаючи їх скручування, деформацію, випуклості, що утворюються, часто жовтуваті або червоновуті, пагони викривляються й недорозвиваються. |
Чорні, дрібні, блискучі яйця біля бруньок поодиноко або невеликими купками на однорічних пагонах. Розвивається в 6-8 поколіннях на рік. |
Родина Квітниці – Anthomyiidae Ряд Двокрилі - Diptera |
|||
Малинова стеблова муха – Pegomyia rubivora Cog. |
В середині травня спостерігається літ мух, збігається в відростанням пагонів. |
Личинки вгризаються в середину пагонів, де спочатку проточують прямі ходи під шкіркою, а потім опускаються донизу по стеблу, проробляючи спіральні або кільцеподібні ходи. Верхівки пошкоджених пагонів в`януть, чорніють і поступово засихають або загнивають. |
Личинки в несправжньо-коконах у грунті під кущами малини на глибині 5-6 см. За рік одне покоління. |
Родина Різнокігтикові – Tarsonemidae Ряд Акариформні – Acariformes |
|||
Суничний кліщ – Tarsonemus pallidus Banks |
З початком вегетації суниці, а при досягненні температури повітря 130С відкладають яйця |
Личинки і дорослі кліщі переважно живляться на листках, висмоктуючи з них клітковий сік. Внаслідок чого листки зморщуються, стають спотвореними, у місцях пошкодження утворюються жовтувато-маслянисті плями і, як правило, відмирають. Урожайність ягід значно знижується (від 10 до 70%), пошкоджені рослини погано перезимовують і часто вимерзають. |
Запліднені самки біля основи рослин за прилистками. За вегетаційний період кліщ розвивається в 4-5 поколіннях. |
ШКІДНИКИ СМОРОДИНИ ТА АГРУСУ |
|||
Родин Еріофіїди – Eriophyidae Ряд – Акариформні - Acariformes |
|||
Смородиновий бруньковий кліщ – Cecidophyopsis ribis Westw. |
Від початку набубнявіння бруньок відкладають яйця. У нових бруньках кліщі з`являються в кінці травня – на початку червня. |
За наявності великої кількості кліщів бруньки деформуються, і в наступному не розпускаються. При сильному заселенні кліщем бруньки вже восени стають здутими, навесні вони здуваються ще більше (до розмірів великої горошини), із них з`являються зелені деформовані листочки. |
Самка кліща всередині бруньок чорної смородини. За вегетаційний період кліщ розвивається в 4-5 поколіннях. |
Родина Склівки – Aegeryidae Ряд Лускокрилі - Lepidoptera |
|||
Смородинова склівка – Synantedon tipuliformis Cl. |
Гусениці відновлюють живлення у фенофазі «зелений конус». У кінці цвітіння - виліт метеликів. Літають метелики у травні-червні. |
Гусениці проникають через бруньку або поруч з нею через механічні пошкодження в серцевину гілок і вигризають у них гладенькі з чорними стінками ходи. Листки пошкоджених пагонів в`януть, припиняють ріст і поступово засихають. |
Гусениці різних віків усередині пошкоджених пагонів. Розвивається в одному поколінні або одне за два роки. |
Родина Попелиці – Aphididae Ряд Рівнокрилі - Homoptera |
|||
Попелиця велика смородинова (салатова) – Hyperomyzus lactucae Kalt. |
Личинки виплоджуються ранньою весною й перетво-рюються в самок-засновниць. |
Переважно на нижньому боці листків утворюються великі колонії попелиць. Внаслідок висмоктування соку листки скручуються й стають зморшкуватими, на них утворюються випуклі жовтуваті або зеленуваті здуття. |
В стадії яйця на пагонах смородини біля бруньок. |
Родина Справжні пильщики – Tethredinidae Ряд Перетинчастокрилі - Hymenoptera |
|||
Пильщик жовтий агрусовий – Nematus (Pteronidae) ribesii Scop. |
Після розпускання бруньок з`являються дорослі комахи. Виліт дорослих пильщиків починається у період достигання ягід. |
Личинки (несправжньогусениці) грубо об`їдають листки, залишаючи товсті жилки. |
Личинки (несправжньо-гусениці) другого покоління в щільних коричнюватих павутинних коконах у грунті під кущами на глибині до 10-15 см. За вегетаційний період розвивається в 2-3 поколіннях. |
Пильщик блідоногий агрусовий – Pristiphora pallipes Lep. |
Виліт імаго при температурі 11-120С (початок бутонізації й розпускання листків аґрусу й порічок) |
Личинки виїдають дірочки, а пізніше об`їдають листки з країв, залишаючи лише черешки й частину товстих жилок. Знаходяться вони, як правило, у верхньому ярусі кущів, поодиноко живляться переважно молодими листками, знищують також точку росту пагонів, зупиняючи їх розвиток. |
Дорослі несправжньо-гусениці (еонімфи) у темно-бурих, блискучих коконах у грунті на глибині до 5 см під кущами. За рік 2-3 покоління, третє може бути факультативним. |
Родина Вогнівки – Pyralididae Ряд Лускокрилі - Lepidoptera |
|||
Вогнівка агрусова – Zophodia convolutella Zell. |
У кінці квітня в період викидання бутонів починається літ метеликів першого покоління й продовжується до початку червня, а другого (факультатив-ного) – у липні – на початку серпня. |
Гусениці вгризаються в зав`язь, живляться насінням і частково м`якушем ягід; при цьому вони можуть перелити з однієї зав`язі на іншу й таким чином пошкоджувати до шести ягід аґрусу і до 15 – смородини, обплітаючи їх павутиною. Пошкоджені ягоди червоніють, а потім засихають, обпадають або, обплутані павутиною залишаються висіти. |
Лялечки в сірувато-бурих павутинних коконах у поверхневому шарі грунту на глибині 3-5 см під кущами смородини й аґрусу. Розвивається в одному поколінні на рік, але іноді буває часткове друге (факультативне) покоління. |
Родина Златки - Buprestidae Ряд Твердокрилі - Coleoptera |
|||
Смородинова вузькотіла златка - Agrilus viridis L. |
В кінці травня з лялечок виходять мухи, їх літ триває з кінця травня до кінця липня. Личинки виплоджуються на початку липня. |
Жуки живляться листками, вигризаючи їх візерунчасто з країв. Личинки вгризаються в серцевину гілок і роблять у них ходи, пересуваючись зверху вниз. На пошкоджених пагонах листки навесні не розпускаються або дуже поступову й прив`ядають. |
Личинки всередині пошкоджених пагонів. Розвивається в одному поколінні за рік. |
ШКІДНИКИ ВИНОГРАДУ |
|||
Родина Філоксери – Phylloxeridae Підряд Попелиці – Aphidinea Ряд Рінокрилі - Homoptera |
|||
Виноградна філоксера – Viteus vitifolii Fich. |
Навесні з яєць виплоджуються личинки, тому активність проявляється протягом всього вегетаційного періоду. |
Є коренева і листкова форма. Личинки присмоктуються на верхньому боці молодих листочків. У місцях висмоктування соку тканини листків знизу розростаються й утворюються гали (вирости). |
Яйця у тріщинах кори штамбів або дво-, трирічних пагонах виноградної лози. За літо розвивається 6-7 поколінь. Коренева форма філоксери - личинки першого та другого віків на коренях винограду. |
Родина Листокрутки – Torticidae Ряд Лускокрилі - Lepidoptera |
|||
Гронова листовійка – Lobesia botrana Den.et.Schiff |
При середньо-добовій температурі повітря вище 140С (у кінці квітня – травні) починається виліт метеликів. |
Гусениці першого покоління живляться бутонами, квітками та зав`язями, скріплюючи їх павутиною, що призводить до засихання і опадання. Гусениці другого покоління стягують павутиною 2-3 ягоди і виїдають у них ямки і навіть порожнини, через що пошкоджені ягоди засихають, обпадають або загнивають, заражаючи й сусідні. Гусениці третього покоління живляться соком і частково м`якушем ягід, які засихають, а в сиру погоду загнивають. |
Лялечки в білих коконах у різних затишних місцях: серед обпалих листків, під відсталою корою, у її тріщинах тощо. За рік три покоління. |
Виноградна листовійка – Sparganothis pilleriana Den. Et Schiff |
Навесні при сумі ефективних температур 200-2100С (нижній поріг 100С). Літ метеликів відбувається з останньої декади червня до кінця липня. |
Гусениці проникають у бруньки та бутони винограду, виїдають їх з середини, потім переходять до живлення молодими листочками на верхівки пагонів, а також суцвіттями та зав`язями плодів. З розпусканням листків гусениці вигризають у них великі наскрізні отвори; пошкоджені листки скріплюють павутиною й утворюють великі рихлі гнізда. |
Гусениці першого віку, утворюючи білий кокончик у тріщинах і щілинах кори штамбів і гілок, рослинних рештках, а також у грунті на глибині 4-5 і навіть 10 см. За рік одне покоління. |
Родина Галові чотириногі кліщі – Eriophyidae Ряд акариформні кліщі - Acariformes |
|||
Виноградний повстяний кліщ (зудень) – Eriophyes (Colomerus) vitis Pg |
Кліщи з`являються під час розпускання бруньок і розвитку перших листочків (друга половина травня). |
Кліщі висмоктують сік з листків, що призводить до утворення тонких волосинок, які нагадують іржасто-коричневу повсть, під покривом якої живуть і розмножуються. На нижньому боці листків повстяні плями білясті, блідо-коричневі, рудуваті; невеликі здуття, опуклості різної величини утворюються з верхнього боку. |
Дорослі самки переважно під лусочками бруньок, а також у тріщинах кори. Розвивається до семи літніх поколінь. |
Родина Павутинні кліщі – Tetranyichidae Ряд Акариформні - Acariformes |
|||
Садовий павутинний кліщ – Schizotetra-nychus pruni Oudms |
З`являються під час розпускання бруньок |
Кліщі утворюють колонії на нижньому боці листків, прикриваючись шаром павутиння. Внаслідок пошкоджень листки буріють уздовж центральної та бічної жилок, скручуються, засихають і обпадають. |
Діапазуючі самки в тріщинах кори штамбів і товстих гілок. Утворює до 6-8 літних поколінь. |
Родина Трипси – Thripidae Ряд Трипси, або Війчастокрилі - Thysanoptera |
|||
Трипс виноградний – Drepanothrips reuteri Uz. |
Імаго і личинки шкодять з квітня по серпень. |
Найбільша шкода навесні, внаслідок пошкоджень дорослими трипсами бруньки не розпускаються чи розпускаються потворно. Пошкоджена лоза сильно запізнюється в розвитку, пізніше дорослі та личинки викликають відмирання квітконіжок, деформацію листків і з`явлення на них червонуватих плям. При масовому пошкодженні листки засихають й обпадають. |
Дорослі самки в тріщинах, під корою лози та в грунті. У Криму розвивається не менше п`яти поколінь на рік. |