2.4. Факт. Фактичність. Ситуація. Джерела та способи нагро-мадження фактів

Журналістика, на відміну від літератури, має справу не з абстрактними, а з конкретними, реальними подіями та явищами. Головна мета ЗМК – задоволення інформаційних потреб реципієнтів. Згідно Закону України „Про інформацію”, інформацією вважаються „документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому природному середовищі”. Іншими словами, діяльність мас-медіа ґрунтується на ретрансляції фактів.

З.Дмитровський відзначає подвійність поняття „факт”. „В одному випадку це конкретна, об’єктивна, тобто незалежна від нашої свідомості, існуюча реальність. В іншому – її відбиток, віддзеркалення у нашій свідомості” [Цит. за: 20, 484]. Відповідно маємо право говорити про факти реальні та факти відображені.

Д.Григораш визначає факт як „справжню подію чи явище, не видуману пригоду, те, що насправді мало місце, відбулося” [Цит. за: 20, 482]. Цей термін, на його думку, означає щось до певної міри виокремлене, одиничне.

Крім того, слід зазначити, факт – річ відносна, „оскільки те, що автор вважає фактом, для читача може й не бути таким” [30]. За функцією факти поділяють на вхідні (основа твору), деталізуючи, вихідні (авторські міркування), посилкові. В.Різун виділяє такі основін вимоги до фактів: об’єктивність, правдивість; науковість; точність; доречність; типовість, соціально-політична значимість; ідейність [30].

З поняттям факту нерозривно пов’язаний термін фактичність, який В.Карпенко розуміє як „а). вірогідність, відповідність дійсності; б). насиченість фактами” [21, 65]. Під цим мається на увазі, що будь-який журналістський твір має спиратися не на домисли, а на достовірні факти. Звичайно, у процесі роботи вони потребують осмислення, аналізу, а це спричинює привнесення журналістом власного бачення факту. М.Василенко виправдовує таку інтерпретацію, коли журналістові „доводиться, керуючись логікою та інтуїцією, відновлювати реальний перебіг подій. Безумовно, наявний при цьому суб’єктивістський момент дає змогу констатувати фактичну присутність журналістського домислу” [3, 50]. Відповідно маємо право говорити про журналістику факту та журналістику думки. Остання використовує пояснення, коментарі, тлумачення, намагаючись показати реципієнтові правду очима журналіста, адже, як зазначає Р.Барт, „будь-яке пояснення, будучи введеним у твір, одразу ж стає двозначним, лише опосередковано пов’язаним з реальністю” [1].

У медійному творі факт неможливо розглядати вилученим з контексту. Факт разом із контекстуальним середовищем, сукупність взаємопов’язаних фактів прийнято називати ситуацією.

Виклад фактів у журналістському творі залежить від обраного жанру. М.Кім виділяє такі способи подачі та нагромадження фактів: для інформаційних матеріалів – оповідь, опис і роздум; для аналітичних матеріалів – розташування за часовим принципом, за принципом протиставлення та проблемне групування фактів; для художньо-публіцистичних жанрів – типізація, авторська інтерпретація та образне трактування [23].

Розглянемо прийоми подачі фактів у інформаційних повідомленнях. Оповідь – виклад ходу подій у часі. Вона може будуватися у вигляді прямої чи зворотної хронології, хронології з відступами. Цей тип подачі застосовується також для послідовного відтворення окремих частин складного явища. Опис – відтворення складових частин складного явища, зв’язок між якими базується на основі протиставних чи функціональних відношень. Роздум – тип подачі фактів, заснований на їх причиново-наслідковому зв’язку.

Факт, що ліг в основу розширеної замітки „Мамы могут спать спокойно” [11] (див. додаток Ж), – придбання нових казанів для сумської молочної кухні. У матеріалі він поданий у контекстуальному зв’язку з фактами зростання попиту на продукцію закладу протягом останнього року, попереднього оновлення обладнання та можливостей керівництва забезпечити не лише якість продукції, а й нормальні умови роботи працівникам. Таким чином, досліджено ситуацію, що склалася сьогодні в устаові. Для її розгортання у матеріалі використано описовий тип подачі фактів.

Факт – основа будь-якого журналістського твору. Під ним звичайно розуміють невигадану подію, те, що відбулося у реальному житті. Однак слід розмежовувати факти, існуючі реально та відображені у свідомості людини. Крім того слід враховувати їхню відносність – те, що є фактом для автора, необов’язково буде ним для читача. Факти у їх взаємозв’язку називають ситуацією. Залежно від жанру журналістського матеріалу існують способи подачі фактів. Для інформаційних матеріалів такии є оповідь, опис та роздум.