1.2. Методи наукових досліджень

Метод – „спосіб досягнення певної мети, спосіб розв’язання конкретного завдання, а також сукупність прийомів і операцій, спрямованих на пізнання реальності” [31, 6].

Метод визначають також як „спосіб пізнання явищ природи чи суспільного життя, прийом або систему прийомів, що застосовуються в якій-небудь галузі діяльності” [24, 11].

Методи можна поділяти на загальнонаукові та спеціальні, емпіричні й теоретичні, такі, що використовуються для збирання емпіричних даних, і такі, що застосовують для їх кількісної та якісної обробки. У журналістикознавстві до основних методів відносяться описові, аналізу документальної інформації, дослідження текстів.

У дослідженні нами використано методи класифікації, типологізації (описові методи), класифікації документів (метод аналізу документальної інформації), контент-аналіз (метод дослідження текстів).

Метод класифікації дозволяє дослідити зв’язки і закономірності розвитку об’єктів. Основним чинником методу є групування – поділ об’єктів на групи так, щоб розходження всередині групи були меншими, ніж між групами. Метод дозволяє окреслити причиново-наслідкові зв’язки між різноріднми фактами і виявити закономірності їх розгортання.

За допомогою класифікації нам вдалося розподілити аналізовані публікації газети „Ваш шанс” на жанрові групи, визначити їх композиційні форми. Також розподілено публікації на групи відповідно до методів збору інформації, які були використані для їх підготовки.

Метод типологізації передбачає систематизацію та класифікацію на основі загальних для явищ ознак. Головне завдання методу – пошук стійких властивостей об’єктів. „Центральне поняття типології – тип як модель, що відбиває деякі істотні ознаки певної кількості явищ, але свідомо ігнорує несуттєві ознаки” [24, 12]. Основна відмінність цього методу від класифікації у у різному принципі розмежування досліджуваних явищ. Якщо „клас” – сукупність реальних об’єктів, то „тип” – ідеальний об’єкт, сконструйований дослідником на основі поєднання ряду ознак.

Метод класифікації дозволив проаналізувати інформаційні приводи для певних жанрів журналістських матеріалів, дослідити доцільність обрання у публікаціях композиційних та жанрових форм.

Методи аналізу документальної інформації ґрунтуються на дослідженні інформації, зафіксованої на матеріальних носіях (друковані, рукописні тексти, цифрові носії). Значеннєве поле поняття „документ” у журналістиці значно ширше за побутове, бо розуміє термін не лише як матеріали офіційних органів. Самі повідомлення ЗМК можна розглядати як документ.

В аналізованих публікаціях крім письмових документів використано іконографічні (фотоматеріали) у публікаціях „Сумскому госпиталю – 25 лет” [18] (див. додаток Є), „Мамы могут спать спокойно” [11] (див. додаток Ж), „Красота в отдельно взятом дворе” [10] (див. додаток З), „Світ краси-2008” [17] (див. додаток И), „Здесь „вытягивают” самих тяжелых” [8] (див. додаток І). Для створення матеріалу „Мест отдыха стало больше” використано офіційні документи (постанову сесії міськради), а для матеріалу „Мамы могут спать спокойно” – статистичні дані, наведені інтерв’юйованим.

Контент-аналіз – метод збирання кількісних даних про досліджуване явище, які містяться в документах. Основне завдання контент-аналізу – „на основі сукупності текстів реконструювати картину світу автора, виявити елементи опису та інтерпретувати їх” [24, 14].

Метод можливо застосовувати і для якісно нової інтерпретації змісту повідомлень. За допомогою контент-аналізу можна „проводити порівняльний аналіз, якщо розглядати тексти, створені різними джерелами; аналізувати динаміку певного явища, якщо розглядати упорядкований у часі набір текстів одного джерела” [31, 20].

За допомогою контент-аналізу динаміку обрання жанрів матеріалів, формування задумів майбутніх публікацій.

У дослідженні використано основні журналістикознавчі методи досліджень: класифікації, типологізації (описові методи), класифікації документів (метод аналізу документальної інформації), контент-аналіз (метод дослідження текстів).