Тема 4. Контроль і ревізія основних засобів (фондів) і нематеріальних активів

План лекційних занять

4.1. Завдання і напрями ревізії, джерела та об’єкти контролю основних фондів і нематеріальних активів.

4.2. Перевірка стану збереження основних засобів (фондів).

4.3. Контроль операцій по джерелах надходжень і видах вибуття основних засобів (фондів).

4.4. Контроль правильності нарахування амортизації основних засобів (фондів).

4.5. Контроль витрат на ремонт основних фондів.

4.6. Перевірка операцій по нематеріальних активах.

4.1. Завдання і напрями ревізії, джерела та об’єкти контролю основних фондів і нематеріальних активів

Завдання ревізії:

• дати оцінку стану збереження, ефективності використання;

• установити наявні факти порушень чинного законодавства щодо правомірності та обґрунтованості управлінських рішень відповідальних працівників ревізованого підприємства при придбанні, використанні, реалізації і ліквідації окремих об’єктів основних фондів і нематеріальних активів;

• розробити заходи по реалізації результатів контролю: притягнення до відповідальності винних службових осіб з відшкодуванням збитків, нарахування і стягнення штрафних фінансових санкцій на користь державного бюджету за допущені порушення чинного законодавства по об’єкту контролю, які взаємозв’язані з оподаткуванням доходів підприємства (оцінка майна, амортизація, реалізація і т. п.).

Напрями ревізії:

1) контроль стану збереження основних фондів (засобів) і нематеріальних активів;

2) контроль операцій з джерел надходжень та видів вибуття основних фондів (засобів);

3) контроль правильності нарахування амортизації (зносу);

4) контроль операцій по ремонту основних засобів (фондів);

5) контроль операцій по нематеріальних активах.

Об’єкти контролю.

1. Первинні документи про надходження, передачу, реалізацію, інвентаризацію, нарахування амортизації (зносу), ліквідацію об’єк­тів основних фондів і нематеріальних активів: накладні, акти приймання-передавання основних фондів, акти ліквідації основних фондів, відомості нарахування амортизації (зносу), авізо, довідки, акти переоцінки, дефектні акти, акти виконаних робіт по ремонту основних засобів, кошториси та угоди на капітальний ремонт, технічне обслуговування основних фондів підрядними організаціями.

2. Реєстри аналітичного і синтетичного обліку: інвентарні карт­ки з обліку по окремих об’єктах основних фондів і нематеріальних активів; описи інвентарних карток з обліку основних фондів; картки групового обліку основних фондів (для нарахування зносу та амортизації по 4 групах основних фондів); інвентарні списки основних фондів і нематеріальних активів, які ведуться матеріально відповідальними особами структурних підрозділів підприємства, де вони використовуються або знаходяться; оборотні відомості в бухгалтерії у розрізі груп, об’єктів основних фондів по матеріально відповідальних особах та підприємству; журнали-ордери №№ 13, 16, машинограми по кредиту рахунків 01, 04, 02, 86, 88, 85, 33, 87, Книга головних рахунків, баланс, звітність про рух майна підприємства.

Основні джерела інформації — це нормативні акти, якими керується ревізор при здійсненні контролю:

• Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» від 16.07.99 № 996–XIV;

• Інструкція з бухгалтерського обліку балансової вартості основних фондів, затверджена наказом МФУ від 24.07.97 № 159;

• Інструкція про інвентаризацію основних засобів, товарно-ма­теріальних цінностей, грошових коштів і розрахунків, затверджена наказом МФУ від 30.10.98 № 90, зі змінами і доповненнями;

• Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», кодифікований на 01.09.98.

Для вивчення даної теми рекомендується: Романів М. В. Державний фінансовий контроль і аудит: Навч. посібник. — К.: ТОВ «Ніос», 1998 — С. 51—62.