22. Основні причини ухилення від сплати податків. Незаконне ухилення від сплати податків: відповідальність. Узаконені способи зменшення сум податкових платежів

Недосконалість діючого податкового законодавства та бажання отримати максимум доходів або прибутків створюють для платників податків величезну спокусу недоплатити або взагалі ухилитися від сплати податків, зборів, інших платежів.

Сплата податків є конституційним обов’язком. Ст. 67 Конституції України встановлює обов’язок кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Усі громадяни щорічно подають до податкових інспекцій за місцем проживання декларації про свій майновий стан та доходи за минулий рік у порядку, встановленому законом.

Суспільна небезпечність ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів полягає в умисному невиконанні обов’язку кожної юридичної та фізичної особи сплачувати податки в порядку і розмірах, установлених законом.

Проблема мінімізації податкових платежів в значній мірі вирішується за допомогою формування ефективної податкової політики суб’єкта господарювання.

Основні чинники мінімізації податкових платежів:

• вибір виду діяльності, що дозволяє мінімізувати податкові платежі;

• винайдення можливостей зменшення бази оподаткування за рахунок прямих податкових пільг;

• винайдення можливостей застосування непрямих податкових пільг;

• бізнес-планування майбутніх доходів і платежів;

• врахування регіональної специфіки оподаткування.

Податкові пільги – невід’ємна частина будь-якого податкового законодавства. До таких відносять:

• пільги організаціям інвалідів;

• пільги відносно оподаткування прибутку у вільних економічних зонах з іноземним капіталом;

• пільги, які передбачаються для окремих видів товарів (н-д, дитяче харчування вітчизняного виробництва).

Платник податку повинен звернути увагу на фонд оплати праці, на амортизацію основних засобів для того, щоб таким чином впливати на собівартість продукції (робіт, послуг) та на цінову політику; формування податкового кредиту з ПДВ; застосування для діяльності офшорних зон і зон з проміжним оподаткуванням та ін. моменти.

Державне мито

Державне мито — це плата за вчинення юридичних дій та за ви­дачу документів уповноваженими на те органами. Державне мито сплачується готівкою, митними марками і шляхом перерахувань з рахунка платника в кредитній установі. Платниками державно­го мита е фізичні та юридичні особи.

Державне мито справляється:

1) із позовних заяв, заяв із переддоговірних спорів, заяв (скарг) у справах окремого провадження і скарг на рішення, прийняті відносно релігійних організацій, з апеляційних скарг на рішення судів і скарг на рішення, що набрали законної сили, а також за ви­дачу судами копій документів;

2) із позовних заяв і заяв кредиторів у справах про банкрут­ство, що подаються до господарських судів, та апеляційних і ка­саційних скарг на рішення та постанови, а також заяв про їх пе­регляд за нововиявленими обставинами;

3) за вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами і виконавчими комітетами сільських, селищних, місь­ких рад народних депутатів, а також за видачу дублікатів но­таріально засвідчених документів;

4) за реєстрацію актів громадського стану, а також видачу гро­мадянам повторних свідоцтв про реєстрацію актів громадського стану і свідоцтв у зв'язку зі зміною, доповненням, виправленням і поновленням записів актів громадського стану;

5) за видачу документів на право виїзду за кордон і про запро­шення в Україну осіб із інших країн, за продовження терміну їх дії та за внесення змін до цих документів; за продовження терміну дії візи для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її тери­торію (перебування в Україні іноземців і осіб без громадянства); за видачу або продовження строку дії посвідки на проживання в Ук­раїні іноземцям та особам без громадянства; за оформлення віз для в'їзду в Україну, транзитного проїзду через її територію, а та­кож із заяв про прийняття до громадянства України або про вихід із громадянства України;

6) за видачу нового зразка паспорта громадянина України (крім обміну нині діючого паспорта на паспорт нового зразка); за оформ­лення нового зразка паспорта громадянина України для поїздки за кордон; за видачу громадянам України закордонного паспорта на право виїзду за кордон або продовження терміну його дії;

7) за прописку громадян або реєстрацію місця проживання;

8) за видачу дозволів на право полювання та рибальства; 182

9) за операції з випуску (емісії) цінних паперів, крім облігацій державних та місцевих позик, іпотечних сертифікатів, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю та із видачі приватизаційних паперів;

10) за операції з об'єктами нерухомого майна, що здійснюють­ся на товарних біржах, крім операцій із примусового відчуження такого майна;

11) за проведення прилюдних торгів (аукціону, тендеру) об'єк­тами нерухомого майна, крім операцій із примусового відчужен­ня такого майна;

12) за видачу охоронних документів (патентів і свідоцтв) на об'єкти інтелектуальної власності, а також за дії, пов'язані з під­триманням чинності патентів на сорти рослин;

13) за подання до Кабінету Міністрів України проекту створен­ня промислово-фінансової групи.

Ставки державного мита встановлюються окремо для кожного об'єкта оподаткування у відсотках (від вартості позовних заяв, вартості договорів, суми спадщини тощо) або у твердих сумах -в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян (для окремих заяв, скарг, реєстраційних актів тощо).

Виходячи зі специфіки даного податку на державному рівні визначено близько 46 категорій пільг при оподаткуванні держав­ним митом. Крім цього, місцеві ради народних депутатів мають право встановлювати додаткові пільги для окремих платників що­до сплати державного мита, яке зараховується до місцевих бю­джетів, а Міністерство фінансів України - щодо державного мита, яке зараховується до Державного бюджету України.

Єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України.

В Україні єдиний збір, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, нараховується з 1 січня 2000 року. Єдиний збір складається із зборів за здійснення митного, санітарного, ветеринарного, фітосанітарного, радіологічного та екологічного контролю, а також плати за проїзд транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів автомобільними дорогами України. Єдиний збір справляється один раз при транзиті, ввезенні або вивезенні вантажу за єдиним платіж­ним документом.

Ставки єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, виражаються у євро. Сплачується єдиний збір в національній валюті України за офіційним курсом Національного банку України на день його сплати. Збори за здійснення контролю не можуть перевищувати вартості витрат, пов'язаних із здійсненням такого контролю.

Розміри ставок єдиного збору, який справляється у пунктах пропуску через державний кордон України, встановлюються відносно:

• вантажної партії:

• вантажу в одному дорожньому транспортному засобі;

• вантажу в одному залізничному вагоні, якщо вантаж становить одну вантажну партію;

• вантажу у великовантажному контейнері, якщо цей вантаж становить одну вантажну партію,

Збори, які справляються у пунктах пропуску через державний кордон України у зв'язку із здійсненням відповідно до законодавства України контролю, перераховуються в повному обсязі до Державного бюджету У країни, а плата, яка справляється за проїзд транспортних засобів та інших самохідних машині механізмів автомобільними дорогами України, - до Державного дорожного фонду України.

За даними ДПАУ питома вага місцевих податків і зборів у загальній структурі зведеного бюджету України за 2002 р. була незначною - всього 2%, і це з врахуванням податку з власників транспортних засобів. Протягом останніх трьох років цей показ ник є стабільним і майже незмінним.