Податок з власників транспортних засобів.

Платники – юридичні та фізичні особи, резиденти і нерезиденти, що мають зареєстровані згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які є об’єктом оподаткування.

Ставки податку з власників транспортних засобів встановлюються в грн.. на 100 см3 об’єму циліндра двигуна для наземних видів транспорту та на 1 см довжини корпусу для водних видів транспорту.

Цей податок сплачується перед реєстрацією, перереєстрацією або технічним оглядом транспортних засобів. Сплата проводиться за період до наступного технічного огляду.

Юридичні особи до 15 березня року, наступного за звітним, подають в ДПІ звіт з розрахунком сум податку.

Податок на промисел.

Платники – фізичні особи, які здійснюють несистематичний продаж товарів. Якщо громадянин здійснює такий продаж більше 4-х разів протягом календарного року, то він зобов’язаний зареєструватись як суб’єкт підприємницької діяльності.

Такий податок стягується шляхом придбання одноразового патенту на торгівлю. Громадянин повинен подати до ДПІ за місцем проживання або місцем торгівлі декларацію, де вказуються його паспортні дані, найменування товарів, кількість, ціна, а також термін реалізації товару.

Ставка податку встановлена у розмірі 10% від вартості товару, якщо продаж здійснюється до 3-х днів, 20% - до 7-ми днів, але не менше одного неоподатковуваного мінімуму.

18.Місцеві збори (готельний збір, збір за припаркування автотранспорту, ринковий збір, збір за видачу ордера на квартиру): об’єкт, платники, ставки, порядок і строки сплати

Платниками місцевих податків і зборів є юридичні і фізичні особи, незалежно від форм господарювання та власності, які здійснюють діяльність на території України і визначені платниками згідно з базою оподаткування.

Основний документ щодо правового забезпечення системи місцевих податків – Декрет КМУ “Про місцеві податки і збори” № 56-93 від 20.05.1993 р. з відповідними змінами та доповненнями, які постійно вносяться до нього.

Готельний збір.

Суб’єктами (платниками) готельного збору є громадяни, в тому числі іноземці, які проживають у готелях, або прирівняному до нього житлі.

Об’єктом оподаткування готельним збором є добова вартість найманого приміщення (житла).

Готельний збір стягується адміністрацією готелю з наймачів одночасно з розрахунком за проживання, з виділенням вказаного збору в платіжних документах окремим рядком.

Граничний розмір готельного збору не повинен перевищувати 20% добової вартості найманого житла (без додаткових послуг).

Відповідальність за повне і своєчасне стягнення і перерахування готельного збору несуть керівники і головні бухгалтери готелів. Цей збір перераховується в місцевий бюджет до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Готельний збір, внесений за рахунок коштів юридичних осіб, відноситься на собівартість діяльності.

З 1.01.04 р. стягнення готельного збору призупинено.

Збір за припаркування автотранспорту – це збір, який стягується з юридичних і фізичних осіб за припаркування автотранспорту в спеціально обладнаних або відведених для цього місцях.

Ставки даного збору встановлюються із розрахунку за одну годину паркування.

Граничні розміри ставки збору за припаркування автотранспорту залежать від місця припаркування, але не повинні перевищувати 3% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у спеціально обладнаних місцях і 1% у відведених для цього місцях.

Збір за припаркування автотранспорту сплачується водіями на місці припаркування разом з оплатою за послуги автостоянки з виділенням збору окремим рядком в платіжних документах. Протягом перших п’яти хвилин припаркування автотранспорту збір не стягується.

Цей збір стягується і перераховується до місцевого бюджету власниками автостоянок чи спеціально виділених для цього місць до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Збір, внесений за рахунок коштів юридичних осіб, відноситься на собівартість діяльності.

Ринковий збір – це податок, який включається в плату за торгові місця на ринках.

Платниками ринкового збору є юридичні та фізичні особи, які торгують на ринку.

Порядок визначення ринкового збору встановлюється шляхом прийняття рішення місцевою державною адміністрацією; стягується до початку торгівлі за кожний день працівниками ринку.

Граничний розмір ринкового збору не повинен перевищувати 20% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян для фізичних осіб і 3-х - для юридичних (з урахуванням місця розташування ринку, його оснащення, виду продукції та ін.). Для окремих видів продукції ринковий збір може встановлюватись в іншому порядку: при реалізації м’яса – на 1 кг ваги.

Цей збір перераховується до місцевого бюджету власниками ринків до 15 числа місяця, наступного за звітним.

Збір, внесений за рахунок коштів юридичних осіб, відноситься на собівартість діяльності.

Збір за видачу ордера на квартиру сплачується за послуги, пов’язані з видачею документа, що дає право на заселення квартири.

Платниками збору є особи, які отримують ордер.

Граничний розмір цього збору не повинен перевищувати 30% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян на час оформлення ордеру.

Облік надходжень здійснюється органами обліку та розподілу житла (відділи районних чи міських виконкомів відповідних рад), керівники яких несуть відповідальність за повне і своєчасне перерахування даного збору та подання звітності.

19. Місцеві збори (курортний збір, збір за участь у бігах на іподромі, збір за виграш на бігах на іподромі, збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі): об’єкт, платники, ставки, порядок і строки сплати

Платниками місцевих податків і зборів є юридичні і фізичні особи, незалежно від форм господарювання та власності, які здійснюють діяльність на території України і визначені платниками згідно з базою оподаткування.

Основний документ щодо правового забезпечення системи місцевих податків – Декрет КМУ “Про місцеві податки і збори” № 56-93 від 20.05.1993 р. з відповідними змінами та доповненнями, які постійно вносяться до нього.

Курортний збір – це збір з громадян, які тимчасово перебувають у курортній місцевості.

Граничний розмір курортного збору не може перевищувати 10% неоподатковуваного мінімуму доходів громадян.

Цей збір справляється під час реєстрації осіб, що прибули в курортну місцевість, установами, відповідальними за дотримання паспортного режиму (адміністрацією готелю або іншою установою готельного типу, квартирно-посередницькими організаціями; в місцевості, де таких організацій немає, збір справляється у порядку, встановленому органами місцевого самоврядування, які встановлюють такий збір. Особи, які проживають у наметах, автомашинах тощо, курортний збір стягується в порядку, визначеному органами місцевого самоврядування, які встановлюють такий збір.

Сплата курортного збору вважається здійсненою після оформлення відповідної квитанції.

Курортний збір перераховується у місцеві бюджети відповідальними органами не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Збір за участь у бігах на іподромі – це збір, який стягується з юридичних осіб та громадян, які виставляють своїх коней на змагання, що носять комерційні цілі і характер.

Граничний розмір цього збору за кожного коня, не повинен перевищувати 3-х неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Цей збір стягується адміністрацією іподромів до початку змагань і клієнтам видається окремий чек. Бухгалтерські служби зобов’язані вести облік коштів, що надходять від цього збору.

Збір перераховується у місцевий бюджет не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Збір за виграш на бігах на іподромі – стягується адміністрацією іподромів за встановленими правилами з осіб, які виграли у грі на тоталізаторі на іподромі під час видачі їм виграшу (за рахунок виграної суми) після кожного заїзду.

Граничний розмір ставки збору не повинен перевищувати 6% від суми виграшу.

Бухгалтерські служби зобов’язані вести облік коштів, що надходять від цього збору.

Збір перераховується у місцевий бюджет не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Збір з осіб, які беруть участь у грі на тоталізаторі на іподромі – справляється у вигляді відсоткової надбавки до плати за квиток, наявність якого надає право на участь у грі на тоталізаторі.

Граничний розмір збору не повинен перевищувати 5% від суми плати за квиток.

Бухгалтерські служби зобов’язані вести облік коштів, що надходять від цього збору.

Збір перераховується у місцевий бюджет не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

20.Місцеві збори (збір за право використання місцевої символіки, збір за право проведення кіно- і телезйомок, збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей): об’єкт, платники, ставки, порядок і строки сплати

Платниками місцевих податків і зборів є юридичні і фізичні особи, незалежно від форм господарювання та власності, які здійснюють діяльність на території України і визначені платниками згідно з базою оподаткування.

Основний документ щодо правового забезпечення системи місцевих податків – Декрет КМУ “Про місцеві податки і збори” № 56-93 від 20.05.1993 р. з відповідними змінами та доповненнями, які постійно вносяться до нього.

Збір за право використання місцевої символіки стягується за використання такої в комерційних цілях.

Місцева символіка – це історично установлені або “фамільно” визначені символи, що являють певні історичні та культурні цінності загальнодержавного або місцевого значення (герби міст чи окремих населених пунктів; назви або зображення архітектурних пам’ятників, фамільних гербів, місць легендарних подій, знаків географічних місць планети; зображення птахів, звірів, риб, рослин тощо).

Платниками (суб’єктами) збору є юридичні та фізичні особи, які використовують місцеву символіку в комерційних цілях.

Об’єкт оподаткування – вартість виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг.

Дозвіл на використання місцевої символіки видається уповноваженими організаціями терміном на один рік, які також ведуть облік платників цього податку.

Граничний розмір збору не повинен перевищувати:

- для юридичних осіб – 0,1% вартості виробленої продукції;

- для фізичних осіб – 5 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Збір перераховується юридичними особами у місцевий бюджет не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним.

Фізичні особи – платники цього збору – через установи Ощадбанку сплачують збір до місцевого бюджету перед отриманням дозволу на ті ж реквізити.

Для юридичних осіб даний збір відноситься на собівартість діяльності. Для фізичних – до витрат, пов’язаних з підприємницькою діяльністю.

Збір за право проведення кіно- і телезйомок.

Платниками збору є комерційні кінотелевізійні організації, включаючи іноземні, які проводять зйомки, що потребують від місцевих органів державної виконавчої влади додаткових заходів по забезпеченню безпеки їх проведення (виділення додаткового наряду міліції для забезпечення громадського порядку на місці зйомок, тимчасове перекриття проїзду на окремих дільницях, організацію чергування групи швидкої медичної допомоги, забезпечення протипожежної безпеки тощо).

Об’єкт оподаткування – фактичні витрати, пов’язані з додатковими заходами для їх проведення.

Граничний розмір збору не повинен перевищувати фактичних витрат на проведення зазначених заходів.

Нарахування суми збору і контроль за його сплатою до місцевого бюджету здійснюється органом, який видає дозвіл на проведення зйомок. Конкретні механізми справляння збору затверджуються рішенням місцевих органів державної виконавчої влади.

Для юридичних осіб даний збір відноситься на собівартість діяльності.

Збір за право на проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей.

Платники – юридичні і фізичні особи, які мають дозвіл на проведення аукціонів, конкурсного розпродажу і лотерей.

Об’єкт – вартість заявлених до місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу товарів, виходячи з їх початкової (стартової) ціни або суми, на яку випускається лотерея.

Граничний розмір не повинен перевищувати 0,1% вартості заявлених товарів, або суми на яку випускається лотерея.

Збір на право проведення місцевих аукціонів, конкурсного розпродажу стягується за три дні до їх проведення.

Збір на право проведення лотерей справляється під час одержання дозволу на випуск лотереї.

Відповідальність за правильність нарахування та своєчасність перерахування покладена на органи, які уповноважені видавати дозвіл на такі дії, а також на юридичних осіб і окремих громадян, що їх проводять.

21.Місцеві збори (збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг, збір з власників собак): об’єкт, платники, ставки, порядок і строки сплати

Платниками місцевих податків і зборів є юридичні і фізичні особи, незалежно від форм господарювання та власності, які здійснюють діяльність на території України і визначені платниками згідно з базою оподаткування.

Основний документ щодо правового забезпечення системи місцевих податків – Декрет КМУ “Про місцеві податки і збори” № 56-93 від 20.05.1993 р. з відповідними змінами та доповненнями, які постійно вносяться до нього.

Збір за проїзд по території прикордонних областей автотранспорту, що прямує за кордон.

Платники – юридичні особи і громадяни України та іноземних держав (виняток: вантажі за державним замовленням; громадяни України, що направляються у службове відрядження; спортсмени, що від’їжджають на міжнародні змагання; громадяни, що від’їжджають у порядку культурного обміну, на лікування тощо).

Об’єкт оподаткування – плата за видачу дозволу на право проїзду.

Граничний розмір ставки збору для громадян України не повинен перевищувати 0,5% неоподатковуваного мінімуму в залежності від марки автомобіля і потужності двигуна. Для юридичних осіб і громадян інших держав – у розмірі від 5 до 50 доларів США, якщо інше не передбачене законом.

Органи, що ведуть облік автотранспорту, який прямує за кордон і здійснюють видачу дозволу на проїзд, отримують від платників збору розрахунковий документ – корінець квитанції Ощадбанку про сплату збору. На підставі цих документів вони звітують перед ДПІ.

З 1.01.04 р. стягнення збору призупинено.

Збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі та сфери послуг

Платники – юридичні особи і громадяни, які реалізують сільськогосподарську, промислову продукцію та інші товари залежно від площі торгового місця та надають побутові послуги населенню з урахуванням територіального розміщення, виду продукції тощо.

Об’єкт оподаткування – плата за оформлення та видачу дозволу, що надає право на розміщення у визначеному органами місцевого самоврядування місці об'єктів торгівлі та сфери побутових послуг.

Порядок стягнення цього збору встановлюється шляхом прийняття рішення органами місцевого самоврядування.

Граничний розмір ставки збору за видачу такого дозволу не повинен перевищувати:

- для суб’єктів, які постійно ведуть торгівлю (надають послуги) в таких місцях - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

- для суб’єктів, які одноразово здійснюють торгівлю (надають послуги) – 1 неоподатковуваний мінімум.

Такий дозвіл видається спеціальними установами, уповноваженими на це посадовими особами (районний архітектор, голова виконкому відповідної ради) після пред’явлення документу, що свідчить про сплату збору.

Відповідальність за повноту та своєчасність сплати збору покладена на уповноважені органи або на відповідних посадових осіб, яким доручено право видачі дозволу. Ці організації (посадові особи) щоквартально, до 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, передають дані обліку в ДПІ.

Юридичні особи сплачують збір за рахунок прибутку, а громадяни – за рахунок власних коштів.