Питання для класної контрольної роботи з дисципліни

“Податкова система”

Чистяк О.А.

1. Поняття і функції податків

2. Класифікація податків та їх характеристика

3. Завдання, принципи та структура побудови податкової служби

4. Завдання та структура побудови податкової міліції

5. Податок з доходів фізичних осіб: об’єкти і суб’єкти оподаткування, ставки податку

6. Податок з доходів фізичних осіб: податкові соціальні пільги, податкова знижка

7. Податок з доходів фізичних осіб: сукупний загальний річний, загальний місячний оподатковуваний дохід

8. Податок на додану вартість: платники та об’єкти оподаткування, база оподаткування, ставки оподаткування

9. Податок на додану вартість: порядок нарахування та сплати податку, фінансова звітність, бюджетне відшкодування ПДВ

10. Податок на прибуток підприємств: об’єкти, суб’єкти оподаткування, ставка оподаткування

11. Податок на прибуток підприємств: валовий дохід, валові витрати, визначення оподаткованого прибутку

12. Амортизація основних фондів і нематеріальних активів

13. Порядок оподаткування за спрощеною системою: Фіксований сільськогосподарський податок

14. Поняття акцизу, суб’єкти та об’єкти оподаткування акцизним податком

15. Місцеві податки: поняття, платники, об’єкти оподаткування, порядок нарахування, сплати.

16. Місцеві збори: об’єкт, платники, ставки, порядок і строки сплати

17. Збір за першу реєстрацію транспортного засобу: поняття, платники, об’єкти оподаткування, порядок нарахування, сплати.

18. Екологічний податок: поняття, платники, об’єкти оподаткування, порядок нарахування, сплати.

19. Збір за провадження деяких видів підприємницької діяльності: поняття, платники, об’єкти оподаткування, порядок нарахування, сплати.

20. Единий соціальний внесок: поняття, платники, об’єкти оподаткування, порядок нарахування, сплати.

21. Основні причини ухилення від сплати податків. Незаконне ухилення від сплати податків: відповідальність. Узаконені способи зменшення сум податкових платежів

Література

1. Податковий кодекс України Онисько С.М., Тофан І.М., Грицина О.В. Податкова система. Підручник/ За заг. ред. С.М. Онисько. – Львів: “Новий світ – 2000”, 2004.

2. Ткаченко Н.М., Горова Т.М., Ільєнко Н.О. Податкові системи країн світу та України. Облік і звітність: Навчально-методичний посібник / Під загальною редакцією Н.М. Ткаченко. – К.: Алерта, 2004.

16.Ввізне та вивізне мито

Ввізне та вивізне мито – непрямий податок, який є одним із найдавніших видів оподаткування.

Мито являє собою податок на товари та інші предмети, що переміщуються через митний кордон. Суб’єктами сплати мита є як фізичні, так і юридичні особи при здійсненні експортно-імпортних операцій.

В Україні порядок справляння мита регулюється Митним кодексом України, який є зведеним документом про ставки мита та порядок оподаткування. Нараховується митною службою України і вноситься до Державного бюджету України.

Запровадження мита може переслідувати цілі: фіскальні, економічні (захист вітчизняних товарів від конкуренції з імпортним), політичні (здійснення тиску на відповідні держави або надання їм режиму найбільшого сприяння).

Об’єктом оподаткування є митна вартість товарів , інших предметів, які переміщаються через митний кордон (плюс витрати на транспортування до пункту перетину кордону, брокерські послуги тощо, зазначені в рахунках-фактурах), або їх кількісні показники. Для визначення митної вартості валюта контракту перераховується у національну валюту України за курсом НБУ, що діє на день подання митної декларації або перетину кордону. При явній невідповідності заявленої митної вартості реальним цінам, їх встановлює митна служба, виходячи з цін на ідентичні товари.

Існує два методи, за якими обчислюється сума мита:

- у відсотках до митної вартості товарів;

- у встановленому грошовому виразі на одиницю товару.

При справлянні мита існує система пільг, яка відображена у відповідних документах.

17. Місцеві податки (податок з реклами, комунальний податок, з власників транспортних засобів, податок на промисел): поняття, платники, об’єкти оподаткування, порядок нарахування, сплати.

Платниками місцевих податків і зборів є юридичні і фізичні особи, незалежно від форм господарювання та власності, які здійснюють діяльність на території України і визначені платниками згідно з базою оподаткування.

Основний документ щодо правового забезпечення системи місцевих податків – Декрет КМУ “Про місцеві податки і збори” № 56-93 від 20.05.1993 р. з відповідними змінами та доповненнями, які постійно вносяться до нього.

Податок з реклами – це податок на послуги, пов’язані з розміщенням або встановленням інформації, яка виражає інтерес рекламодавця.

Рекламою вважаються всі види оголошень і повідомлень, що передають інформацію з комерційною метою для отримання доходу або іншої переваги чи вигоди за допомогою засобів масової інформації (радіо, преса, телебачення, афіші, плакати, листівки, рекламні щити, буклети, вимпели, транспоранти, емблеми, знаки, умовні зображення тощо), якщо це не заборонено чинним законодавством. Крім зазначеного, рекламою може бути демонстрація певних якостей і властивостей товарів чи продукції: випробування зразків зброї, літаків, кораблів, експериментальних зразків машин тощо.

Платниками податку з реклами є юридичні та фізичні особи, від імені яких здійснюється реклама.

Об’єктом оподаткування є вартість послуг за встановлення, розміщення, показ, демонстрацію чи проголошення реклами.

Ставка податку з реклами встановлюється згідно з Законом України “Про рекламу” від 03.07.1996 р. і не повинна перевищувати:

0,1 % вартості послуг за одноразове розміщення реклами;

0,5 % - за розміщення на тривалий час.

Нарахування податку з реклами здійснюють організації, які видають дозвіл на розміщення реклами, або надають послуги з реклами, виділяючи даний податок окремим рядком у платіжних документах.

Податок з реклами перераховується щомісячно до 15 числа місяця, що наступає за звітним.

Відповідальність за своєчасність, повноту розрахунків з податку несуть керівники і бухгалтери підприємств, які надають рекламні послуги.

Комунальний податок – його платниками є юридичні особи, за винятком бюджетних установ, планово-дотаційних та сільськогосподарських підприємств.

Платниками податку є також і ті юридичні особи, які тимчасово не ведуть виробничої діяльності, коли їх статутом передбачена така діяльність.

Обчислення цього податку проводиться на основі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та середньоспискової кількості працюючих на підприємстві:

де - комунальний податок;

- середньоспискова кількість працівників;

- неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Цей податок сплачується за рахунок собівартості продукції

Строк подачі звітності – до 20 числа місяця, що наступає за звітним.