4.2. Нумерація

Нумерація сторінок. Всі сторінки складових курсової роботи підлягають суцільній нумерації. Сторінки роботи мають бути пронумеровані в правому верхньому куті арабськими цифрами без знака № та крапки в кінці.

Першою сторінкою курсової роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, але на титульному аркуші номер сторінки не ставлять, як і на сторінках із завданням, бланком оцінювання та змістом.

На сторінках із списком джерел та додатками нумерація проставляється як продовження попередніх сторінок.

Нумерація структурних частин курсової роботи. Такі структурні частини роботи як ЗМІСТ, ВСТУП, ВИСНОВКИ, СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ не мають порядкового номера.

Параграфи, ілюстрації, таблиці і формули нумеруються послідовно. В кінці номера параграфу або ілюстрації повинна стояти крапка.

Приклад нумерації параграфу: 3. (третій параграф).

Якщо параграфи складаються з пунктів, то пункти також можуть мати нумерацію у межах кожного параграфу. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: 3.2. Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту. Але пункт може не мати заголовка.

Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) позначають словом «Рис.» або «Мал.». Приклад нумерації ілюстрації: Рис.1.2. (другий рисунок першого параграфу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують під ілюстрацією симетрично.

Приклад нумерації таблиці: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого параграфу). Надпис: «Таблиця (номер)» розміщують у правому верхньому куті над заголовком таблиці без крапки у кінці.

Формули нумерують аналогічно – послідовно в межах параграфу, але нумерувати слід лише ті формули, на які є посилання в тексті. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша без крапки у кінці на рівні відповідної формули в круглих дужках. Приклад нумерації формули: (3.1) – перша формула третього параграфу.

До тексту і таблиць можуть наводитися примітки з довідковими і пояснювальними даними. Їх нумерують послідовно в межах одної сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:

Примітки:

1. ...

2. ...

Якщо є одна примітка, то її не нумерують і після слова «Примітка» ставлять крапку.

4.3. Ілюстрації, таблиці і формули

Ілюстрації (додаток А10) чи таблиці (дод. А11) повинні відповідати тексту. Вони розміщуються по тексту після першого згадування про них на цілому аркуші або його частині та мають, як було визначено у попередньому параграфі, окрему порядкову нумерацію (в межах розділу).

Ілюстрації чи таблиці слід розміщати так, щоб їх можна було розглядати без повороту або з поворотом за часовою стрілкою. Не рекомендується поміщати в роботу ілюстрації чи таблиці, розмір яких перевищує стандартний формат (210х297мм). Усі частини таблиць та ілюстрацій виконуються в одному кольорі, всі лінії мають бути однієї товщини.

На одній сторінці може розміщуватись декілька ілюстрацій чи таблиць, але вони обов’язково повинні бути розділені текстом. Не допускається розрив речення таблицею чи ілюстрацією.

Кожна ілюстрація (рисунок) повинна мати підпис, який складається з назви графічного чи іншого сюжету, що позначається скороченим словом «Рис.», порядкового номеру ілюстрації та тематичного заголовку, що містить текст із якомога стислою характеристикою зображеного.

Крім цього ілюстрація може містити експлікацію, яка будується так: деталі сюжету позначають цифрами, що виносять у підпис, супроводжуючи їх текстом.

При наявності на ілюстрації суцільної та розривної (пунктирної) чи іншої лінії, перед її назвою повинні бути подані умовні позначення з поясненням.

Наприклад:

У мовні позначення: – прямий взаємозв'язок між показниками;

– зворотний зв'язок між показниками.

Цифровий матеріал, поданий у динаміці, краще подати у вигляді графіків (діаграм) і побудувати їх так, щоб не було великих вільних ділянок. Написи на осях графіка повинні бути короткими і не виходити за межі координатної сітки. На них обов'язково мають бути позначення величин відповідних розмірів у прийнятих скороченнях.

Цифровий матеріал подають, як правило, у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву (заголовок), який розміщується симетрично над таблицею, і порядковий номер, що вказується в правому верхньому куті над заголовком. Слово «таблиця» і заголовок пишуть з великої літери і не підкреслюють. Заголовок може бути виділений жирним шрифтом.

За логікою побудови таблиці її логічний суб’єкт, або підмет (позначення тих предметів, які в ній характеризуються), розміщують у боковику, головці, чи в них обох, а не у прографці; логічний предикат, або присудок, таблиці (тобто дані, якими характеризується підмет) – у прографці, а не в головці чи боковику.

Зразок побудови таблиці:

Таблиця (номер)

Назва таблиці

Головка						Заголовки граф
						Підзаголовки граф
Рядки
(показни-
ки)

Боковик (заголовки рядків) Графи (колонки)

Кожен заголовок над графою стосується всіх даних цієї графи, кожен заголовок рядка в боковику – всіх даних цього рядка. Заголовки повинні починатися з великої літери, підзаголовки – з маленької, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великої – якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою від 8 мм. Графу «№ п/п» у таблицю вводити не потрібно.

Складаючи таблицю, необхідно врахувати таке:

- цифри, що вносяться у таблицю, повинні мати однаковий ступінь округлення (одиниці фізичних величин);

- в асортиментних таблицях слід наводити як абсолютні, так і відносні показники;

- якщо текст у графі таблиці складається з одного слова, то при повторенні його можна замінити лапками, якщо ж з двох і більше слів, то при першому повторенні замінюють виразом: «те саме», а далі – лапками;

- замінювати лапками повторення цифр, знаків і хімічних символів не дозволяється;

- якщо цифрові або інші дані в якомусь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк;

- якщо параметри, що входять до таблиці, мають однакову одиницю виміру (грн., см тощо), то її розміщують над таблицею;

- цифри в графах таблиці повинні ставитися так, щоб вони у всій графі розташовувались одна під одною;

- якщо таблиця не вміщується на одній сторінці, її можна перенести на іншу. У такому випадку вертикальні рядки (графи) під заголовками таблиці слід пронумерувати, а на наступній сторінці замість заголовка в правому верхньому куті пишеться: «Продовж. табл. (номер)».

При використанні формул необхідно дотримуватись таких правил:

великі, громіздкі та нумеровані формули, розміщують на окремих рядках;

номери формул пишуть арабськими цифрами біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках (приклад нумерації розглянуто у попередньому параграфі);

пояснення значень символів і числових коефіцієнтів слід наводити безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони наведені у формулі. Значення кожного символу та числового коефіцієнта треба подавати з нового рядку. Перший рядок пояснення починають зі слова «де» без двокрапки;

формули повинні бути відокремлені від тексту. Вище і нижче кожної формули залишають інтервал, що становить не менше одного рядка.

Загальне правило пунктуації в тексті з формулами: формула входить до речення, як його рівноправний елемент. Тому в кінці формул і в тексті перед ними розділові знаки ставлять відповідно до правил пунктуації.