
- •Самостійна робота № 3 Тема: економічні потреби суспільства План.
- •Коментар до п. 1. Економічні потреби суспільства, їхня суть та структура
- •Коментар до п. 2. Класифікація економічних потреб.
- •Коментар до п. 3. Економічний закон зростання потреб
- •Взаємовплив потреб і виробництва
- •Взаємозв’язок потреб і виробництва як основа економічного розвитку
- •Проблема вибору як наслідок суперечності між безмежністю потреб та обмеженістю ресурсів. Коментар до п. 4. Економічні ресурси та їх види.
- •Коментар до п. 5. Крива виробничих можливостей
Самостійна робота № 3 Тема: економічні потреби суспільства План.
1. Економічні потреби суспільства, їхня суть та структура.
2. Класифікація економічних потреб.
3. Економічний закон зростання потреб.
4. Економічні ресурси та їх види.
5. Крива виробничих можливостей.
Рекомендовані джерела:
Економічна теорія. Політекономія. За редакцією проф. В.Д. Базилевича. Київ, 2006р.
Основи економічної теорії, за редакцією доктора економічних наук, професора С.В. Мочерного. Київ, 2003 р.
Основи економічної теорії, І, ІІ кн., за редакцією професора Ю.В. Ніколенка. Київ, 2003р.
Основи економічної теорії, за редакцією академіка НАН України А.А. Чухна. Київ, 2001р.
Електроний посібник самостійних робіт з дисципліни «Економічна теорія».
Людина зі своїми потребами і своєю владою над засобами задоволення останніх складає вихідний і кінцевий пункт всілякого людського господарства.
Карл Менгер
Коментар до п. 1. Економічні потреби суспільства, їхня суть та структура
Потреби як визначальний чинник доцільної поведінки економічних суб'єктів є однією з фундаментальних категорій економічної науки.
Потреба – це нужда в чому-небудь, об'єктивно необхідному для підтримки життєдіяльності і розвитку людини, колективу, нації, суспільства в цілому; внутрішній збудник активності.
Потреби відбивають внутрішні спонукальні мотиви діяльності людей і утворюють складну систему, яку можна структурувати за різними критеріями. У найзагальнішому вигляді виділяють:
біологічні потреби, зумовлені існуванням та розвитком людини як біологічної істоти (їжа, одяг, житло тощо);
соціальні потреби, зумовлені соціальною (суспільною) природою людини (спілкування, суспільне визнання, самореалізація тощо);
духовні потреби (творчість, самовдосконалення, самовираження тощо).
За критерієм нагальності потреб та ієрархічності взаємозв'язків між ними вирізняють моделі Ф. Герцберга, Л. Маслоу, К. Алдерфера.
Незважаючи на певні відмінності всі три моделі виокремлюють потреби порівняно нижчого порядку (первинні) та потреби вищого порядку (вторинні).
Згідно з наведеною ієрархією потреб вищі запити людини не виступають на перший план доти, доки не будуть задоволені найнагальніші. Задоволення первинних потреб породжує бажання задовольнити наступні за вагомістю (вторинні) потреби, які стають рушійною силою свідомої діяльності.
Модель ієрархії потреб Ф. Герцберга |
Модель ієрархії потреб А. Маслоу |
Модель ієрархії потреб К. Алдерфера |
|
||
Досягнення Можливості зростання Відповідальність |
Саморозвиток Самореалізація |
Потреби зростання |
Кар’єра Визнання Статус Стосунки з керівництвом Стосунки з колегами Стосунки з підлеглими Надійна робота Умови роботи Оплата праці |
Повага Визнання |
Потреби взаємозв’язків |
Соціальні потреби |
Потреби існування |
|
Безпека Захищеність |
||
Фізіологічні потреби |
Засоби задоволення людських потреб називаються благами.
Розрізняють такі блага:
неуречевлені (сонячне світло, здоров'я, спілкування, знання);
уречевлені (дари природи, а також продукти праці: їжа, одяг, житло тощо);
неекономічні (необмежені, їхні обсяги перевищують наявні людські потреби);
економічні (обмежені, обсяги яких менші за існуючі потреби).
Економічні потреби - це потреби в економічних благах.
Задоволення економічних потреб виступає внутрішнім спонукальним мотивом виробництва, розподілу, обміну та споживання у рамках певної системи соціально-економічних відносин.
Носіями економічних благ виступають найрізноманітніші товари та послуги. В їхній сукупності розрізняють:
споживчі блага (товари та послуги, призначені для безпосереднього задоволення людських потреб);
виробничі блага (товари та послуги, призначені для виробництва споживчих благ);
матеріальні блага (товари та послуги сфери матеріального виробництва);
нематеріальні блага (створюються у сфері нематеріального виробництва);
теперішні блага (перебувають у безпосередньому користуванні економічних суб'єктів);
майбутні блага (товари та послуги, якими економічні суб'єкти зможуть скористатися у майбутньому) тощо.
Всебічне комплексне вивчення системи економічних потреб зумовлює необхідність їхньої класифікації.