Проведення підсумкового письмового іспиту

Відповідно до ухвали Вченої Ради від 25 березня 2010 року та розпорядження від 30 березня 2010 року внесено зміни до методичних матеріалів, що стосуються підсумкового контролю у вигляді іспиту. На іспиті студент денної форми навчання може набрати 60 балів, тому екзаменаційному білеті міститься 6 завдань. Для студентів заочної форми навчання білет має містити кількість завдань на 100 балів.

Екзаменаційні завдання іспиту складаються на основі затвердженої програми курсу “Інноваційний менеджмент”. Структурно екзаменаційний білет для студентів денної форм навчання складається з 6 завдань, які включають:

1. два теоретичні запитання за програмою курсу;

2. один блок тестових завдань закритого типу, до складу кожного з яких входить десять запитань;

3. один блок тестових завдання відкритого типу, що містить два таких тести;

4. дві розрахункові задачі.

Для студентів заочної форми навчання екзаменаційний білет складається з 10 завдань, які включають:

1)два теоретичні запитання за програмою курсу;

2)чотири блоки тестових питань закритого типу, що містять по 10 тестів;

3)два блоки тестових питань відкритого типу, до кожного з яких входять по 2 запитання;

4)дві розрахункові задачі.

Оцінювання знань студентів денної форми навчання на іспиті здійснюється за 60-бальною системою, для студентів заочної форми навчання – за 100 бальною. Кожне завдання екзаменаційного білету оцінюється окремо за наступною шкалою: 10; 8; 6; 0 балів.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на теоретичні запитання використовуються такі критерії:

• відмінному рівню (10 балів) відповідає виявлення всебічного системного і глибокого знання програмного матеріалу; засвоєння положень з основної і додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни; вміння використовувати їх для вирішення як типових, так і нетипових практичних ситуацій; виявлення творчих здібностей в розумінні, викладі і використанні навчально-програмного матеріалу;

• рівню знань “добре” (8 балів) відповідає виявлення всебічного системного знання програмного матеріалу, положень з основної літератури, чітке володіння понятійним апаратом, методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою дисципліни, вміння використовувати їх для вирішення типових та нетипових практичних ситуацій, припускаючись окремих незначних помилок;

• задовільному рівню (6 балів) відповідає виявлення знань основного програмного матеріалу; засвоєння інформації в основному з лекційного курсу; володіння необхідними методами, методиками та інструментами, передбаченими програмою; вміння використовувати їх для вирішення типових ситуацій, допускаючи окремі незначні помилки;

• незадовільному рівню (0 балів) відповідає виявлення значних прогалин в знаннях основного програмного матеріалу; володіння окремими поняттями, методиками та інструментами, допускаючи при їх використанні принципові помилки.

Для оцінювання рівня відповідей студентів на тестові завдання закритого типу використовуються такі критерії:

• рівень знань “відмінно” (10 балів) – від 9 до 10 включно правильних відповідей;

• рівень знань “добрий” (8 балів) – від 7 до 8 включно правильних відповідей;

• рівень знань “задовільний” (6 балів) – від 5 до 6 включно правильних відповідей;

• рівень знань “незадовільний” (0 балів) – від 0 до 4 правильних відповідей.

Кожне з відкритих тестових завдань оцінюється за шкалою 0; 3; 4 та 5 балів залежно від таких критеріїв:

• 5 балів студент отримує за умови повної правильної відповіді на поставлене запитання, що свідчить про всебічне системне знання програмного матеріалу і вміння їх викласти без помилок;

• 4 бали студент отримує за умови правильної відповіді на поставлене запитання, що свідчить про всебічне системне знання програмного матеріалу і вміння їх викласти припускаючись окремих незначних помилок;

• 3 бали студент отримує за умови, коли не менше 50% чинників, умов, етапів тощо названі правильно, що свідчить про знання основного програмного матеріалу;

• 0 балів студент отримує за принципові помилки при відповіді на питання, що свідчать про значні прогалини у опануванні основного програмного матеріалу.

Письмове розв'язання розрахунково-аналітичної задачі, що дозволяє перевірити сформованість відповідних умінь та навичок, оцінюється на “відмінно” (10 балів), “добре” (8 балів) “задовільно” (6 балів) та “незадовільно” (0 балів) залежно від:

а) точності вирішення задачі;

б) повноти вирішення задачі;

в) ступеня обґрунтованості відповіді за результатами розрахунків.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результатами поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 і більше балів на іспиті).

В разі, якщо відповіді студента на завдання екзаменаційного білету оцінені менше, ніж у 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільно загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку загальна підсумкова оцінка включає лише результати поточного контролю.

Студенти, які набрали за результатами поточного та підсумкового контролю від 21 до 59 включно балів, після належної підготовки мають право повторно складати іспит. Перескладання іспиту з дисципліни дозволяється двічі. Якщо студент не пересклав іспит двічі, він зобов’язаний повторно вивчити дисципліну і знову скласти іспит (востаннє).

Студенти, які набрали за результатами підсумкового контролю від 0 до 20 балів включно, зобов’язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни на відповідних формах навчання свого факультету і скласти його.

Підсумковий контроль знань студентів здійснюється у письмовій формі за екзаменаційними білетами за 100-бальною системою. Переведення 100 бальної шкали оцінювання у чотирибальну шкалу та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

Оцінка за шкалою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в КНЕУ	Оцінка за національною шкалою
A	90-100	5 (відмінно)
B	80-89	4 (добре)
C	70-79
D	66-68	3 (задовільно)
E	60-65
FX	21-59	2 (незадовільно з можливістю повторного складання
F	0-20	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни