- •Тема 1. Суть менеджменту апк та його місце в системі економіки і менеджменту
- •1. Суть аграрного менеджменту
- •2. Особливості функціонування ринкової економіки в сільському господарстві та їхній вплив на прийняття управлінських рішень
- •3. Основні функції менеджера
- •4. Розподіл виробничих ресурсів та управлінські рішення
- •5. Особливості аграрного менеджменту за різних організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств
- •Тема 2. Внутрігосподарський механізм
- •1. Внутрішня структуризація підприємства
- •2. Структура внутрігосподарського економічного механізму та принципи його побудови
- •3. Внутрігосподарські підрозділи та їх відносини з органом управління підприємством
- •4. Організація стимулювання у внутрігосподарських підрозділах
- •Тема 3. Процес прийняття рішень, планування та контроль у менеджменті
- •1. Процес прийняття рішень як основа менеджменту
- •2. Функція планування в менеджменті
- •3. Внутрішнє та зовнішнє середовище менеджменту аграрних підприємств Внутрішнє середовище менеджменту
- •Зовнішнє середовище менеджменту
- •Бюджетне планування в менеджменті
- •4. Контроль у менеджменті
- •Тема 4. Менеджмент земельних ресурсів
- •1. Використання земельної ділянки за цільовим призначенням
- •2. Передача земельних ділянок в оренду
- •Визначення розміру орендної плати
- •Форми орендної плати
- •3. Оцінка вартості землі Методологічні підходи до визначення вартості землі
- •Методики розрахунку вартості землі
- •Тема 5. Методичні основи розробки комплексної системи управління якістю сільськогосподарської продукції
- •Основні завдання, принципи та функції ксуяп
- •2. Стандартизація в системі управління якістю праці і продукції
- •3. Контроль за якістю праці і продукції
- •4. Підтвердження відповідності систем якості
- •Тема 6. Система управління витратами у підприємстві. Управління ефективністю в менеджменті
- •1.Суть і завдання системи управління витратами у підприємстві
- •2. Особливості впровадження системи управління витратами в центрах витрат
- •Суть ефективності управління в організації
- •4. Напрями підвищення прибутковості виробництва
- •Список рекомендованих джерел
3. Внутрігосподарські підрозділи та їх відносини з органом управління підприємством
Підрозділ сільськогосподарського підприємства (далі — підрозділ) є його складовою частиною, яка одержує завдання з виробництва продукції (послуг) і результати діяльності якої обліковуються відокремлено. Діяльність, права й обов'язки кожного підрозділу регламентуються Положенням про підрозділ. Завдання останнього на господарський рік, розміри економічного стимулювання та інші умови його діяльності визначаються внутрігосподарськими договорами, які укладаються між дирекцією підприємства (менеджером) і кожним підрозділом.
Дирекція підприємства (менеджер) — це орган його управління, який створюється зборами учасників відповідно до статуту підприємства, що відображає його організаційно-правову форму. Так, у товаристві з обмеженою відповідальністю, акціонерному товаристві та приватному підприємстві це може бути дирекція, а у фермерському господарстві — менеджер. Дирекція підприємства визначає: перелік (кількість) внутрішніх структурних одиниць (підрозділів); організаційно-економічний статус підрозділів як центрів відповідальності; склад і кількість земельних угідь, основних і оборотних засобів виробництва, що передаються підрозділам для виробничого використання з метою забезпечення виконання їхніх завдань згідно з характером та обсягами виробництва; кількість і персональний склад працівників підрозділів за поданням їх керівників з подальшим належним оформленням трудових відносин на засадах найму; щорічні завдання відповідно до характеру діяльності підрозділу; оціночні показники діяльності підрозділів та системи їхньої економічної мотивації (стимулювання); форми обліку, контролю, документообіг і внутрішню звітність центрів відповідальності.
Структурний підрозділ створюють за рішенням дирекції підприємства для виконання статутних завдань останнього. Він діє на підставі законодавства України, Статуту підприємства та Положення про внутрігосподарські відносини.
Внутрігосподарський договір укладають на основі Положення про внутрігосподарські відносини між дирекцією (менеджером), що діє на підставі Статуту, з одного боку, і підрозділом, що діє на підставі Положення про структурний підрозділ, в особі його керівника — з іншого.
4. Організація стимулювання у внутрігосподарських підрозділах
Структуризація підприємства за центрами відповідальності, формування інтегрованої системи планування, обліку, контролю та оцінки діяльності внутрігосподарських суб'єктів покликані сформувати дієву систему менеджменту в господарстві, що дасть можливість активізувати організаційно-економічні чинники ефективності виробництва. Водночас створення та забезпечення функціонування ефективної системи менеджменту зумовлює необхідність розробки системи мотивації колективів центрів відповідальності, їх керівництва та окремих працівників за відповідними показниками. Розробку такої системи необхідно здійснювати, використовуючи досвід розвинених країн з ринковою економікою щодо внутрігосподарської організації системи менеджменту витрат та бюджетного управління виробництвом, а також спираючись на позитивний досвід організації матеріального стимулювання при госпрозрахунковому підряді в сільськогосподарських підприємствах за умов командно-адміністративної економіки.
Система матеріального стимулювання праці внутрігосподарських підрозділів складається з таких основних частин:
основної оплати праці, яка передбачає оплату праці за обсяги виконаних робіт, кількість виробленої продукції та відпрацьований час;
додаткової оплати праці, до якої входить підвищення тарифів з оплати праці під час виконання певних видів робіт: при збиранні урожаю, на роботах із захисту рослин, надбавки за роботу на різних видах техніки, за кваліфікацію, за стаж роботи в господарстві;
підсумкового стимулювання, що здійснюється за виконання планових показників, економію енергоресурсів та зменшення інших прямих витрат, досягнення високих кінцевих результатів діяльності.
Основна і додаткова оплата праці становлять поточне авансування протягом року. При цьому застосовуються переважно дві форми оплати — відрядна та погодинна. Відрядна проводиться за фактично виконаний обсяг робіт відповідно до існуючих норм виробітку і прийнятих у господарстві тарифних ставок. Погодинна оплата праці передбачає добуток погодинної тарифної ставки на кількість відпрацьованих днів або змін у місяці.