2. Особливості впровадження системи управління витратами в центрах витрат

Розробляється система оперативного контролю витрат протягом року, обліку та документообігу.

1. Протягом року для обліку витрат на виробництво продукції рослинництва ведеться рахунок 23. На ньому відображаються затрати праці та її оплата працівникам на кінно-ручних роботах, вартість технологічних матеріалів, робіт та послуг, утримання основних засобів, крім машинно-тракторного парку (МТП), та інші прямі витрати, обліковуються витрати на ремонтні роботи технічних засобів, закріплених як за бригадою, так і за іншими виробничими підрозділами. Протягом року ведеться дебетова сторона цього рахунка, а наприкінці року він закривається на рахунок 91. На останньому відображаються витрати на утримання машинно-тракторного парку даного підрозділу (дебетова сторона), а також виконані тракторами умовні та самохідними комбайнами фізичні гектари у плановій оцінці (кредитова сторона). Як і 23-й рахунок, 91-й відіграє роль нагромаджувального регістру розподілюваних витрат. Наприкінці року по 23-му рахунку визначається сальдо як різниця між витратами на ремонтні послуги власному (бригадному) МТП і послуги іншим підрозділам, що розглядаються як доходи рільничо-тракторної бригади. Це сальдо переноситься в дебет 91-го рахунка разом із нагромадженими на ньому витратами на утримання МТП і розподіляється за об'єктами обліку витрат рослинництва, визначених на рахунку 23. Ба­зою розподілу витрат 91-го рахунка виступають умовні еталонні гектари. Таким чином, протягом року прямі технологічні витрати рослинництва ведуться відокремлено: на 23-му — ремонтні роботи, 91-му — витрати на утримання МТП у повному обсязі (крім ремонту), на 23-му — прямі технологічні витрати (крім МТП).

2. Для обліку паливно-мастильних матеріалів, витрат праці та її оплати трактористам-машиністам крім облікового листа тракториста-машиніста, безпосередньо призначеного для цього документа, використовується ще кілька додаткових, а саме: шляховий лист, лімітно-заправна картка, накладні у випадках використання трактора для перевезення технологічних матеріалів та продукції рослинництва. Додаткові документи оформляються як повноцінні бухгалтерські документи. Шляховий лист видається бухгалтером бригади кожному трактористу один чи кілька разів на місяць (за потреби). У цьому документі щодня зазначаються: дата виконання роботи, її назва та підрозділ-замовник, обсяг виконаної роботи у відповідних одиницях, в окремих випадках — відпрацьований час. Підписом керівника підрозділу-замовника підтверджуються обсяги виконаних робіт. У лімітно-заправній картці вказуються ліміти пального та мастил і підтверджуються підписами бригадира (або обліковця бригади) й заправника. Дані шляхового листа та лімітно-заправної картки переносяться в обліковий лист тракториста-машиніста і разом з іншою інформацією відповідним чином обробляються для визначення кількості умовних еталонних гектарів, витраченого пального за нормою й фактично, витрат праці та її оплати. Крім передбачених формою облікового листа даних у ньому щодня вказуються залишки основного пального. Дані облікового листа в подальшому використовуються для:

• нарахування заробітної плати трактористам-машиністам;

• складання нагромаджувальних регістрів для 91-го рахунка;

• ведення журналу-аналізу використання МТП. Обробку облікових листів веде бухгалтер бригади.

3. Для обліку затрат праці та її оплати іншим працівникам рослинництва (на кінно-ручних роботах) використовується типова форма 67, яка ведеться обліковцем бригади і використовується для внесення записів до рахунка 23 через нагромаджувальні регістри довільної форми.

3. Первинним документом обліку затрати технологічних матеріалів (насіння, добрив, засобів захисту рослин) виступає накладна. Як правило, її виписує агроном із захисту рослин на одер­жання бригадиром певної кількості технологічних матеріалів. При цьому вказуються і напрями їх використання та відповідні облікові об'єкти (культури). На підставі накладної затрати відповідних матеріалів відображаються на рахунку 23. Використовується також форма 117 — акт про затрату технологічних матеріалів рослинництва (насіння, добрив, засобів захисту рослин).

Практикується попереднє складання агрономом лімітно-забірних відомостей на насіння, добрива, гербіциди для всіх бригад, які за­тверджує керівник господарства. Згідно з відомостями виписуються накладні, що відіграють роль первинних документів для відображення в обліку відповідних витрат.

5. Роботи та послуги, надані бригаді, обліковуються бухгалтеріями чи спеціалістами підрозділів-виконавців — автомобільних вантажних парків, служб електро- й газопостачання. В цих струк­турних одиницях ведуться первинні документи (шляховий лист вантажного автомобіля та ін.) і відповідні нагромаджувальні регістри. У первинних документах надання послуг підтверджується підписом керівника підрозділу-одержувача. Затверджена підписом у первинних документах кількість (обсяг) послуг зазначається у накладній, на підставі якої тракторна бригада відображає вартість робіт та послуг на рахунках 23 і 91. З електро- й газопостачання, послуг зернотоку єдиним документом на обсяг і вартість послуг внутрішніх допоміжних підрозділів господарства виступає накладна. До її складання в регістрі довільної форми вказуються обсяги послуг, погоджені з керівництвом бригади.

5. Для спецодягу фахівець з охорони праці або керівництво профспілкової організації складає поіменні списки на його видачу відповідно до чинних норм. Бригадир одержує її з центрального складу за накладною, яка є документом для віднесення витрат на рахунок 23.

Обслуговування польових робіт (обіди) оформляється замовленням бригади, списками робітників з їхніми підписами про обіди, додатковими документами на одержання цих послуг.

Розглянемо впровадження системи управління витратами скотарства на прикладі молочнотоварної ферми. В основу побудови системи управління витратами на фермі покладено складання виробничого бюджету доходів та витрат, за допомогою якого проводиться контроль виробничої діяльності підрозділу й стимулювання його працівників за перевищення умовного прибутку (збитку), розрахованого в бюджеті. Для виробництва продукції фермі надаються матеріальні ресурси. Протягом року вироблена продукція передається дирекції товариства. Перелік продукції та ресурсів, а також ціни на них фіксуються в додатках до внутрігосподарського договору між підрозділом і дирекцією товариства (додаток). Передбачається, що ферма одержує матеріальні ресурси й передає вироблену продукцію дирекції за фіксованими цінами. Зміна цін на ресурси та продукцію протягом року не допускається. Такі ціни максимально наближені до ринкових, крім кормів власного виробництва, які оцінюються за собівартістю. Це дає працівникам підрозділу можливість опанувати основи ведення господарської діяльності в ринкових умовах та в майбутньому перевести ферму на самофінансування і самостійне оперування на відкритому ринку.

Упровадженню системи управління витратами в підрозділі передує аналіз виробничо-господарської діяльності. Це дає змогу виявити особливості та роль підрозділу в господарстві.

Основними видами продукції на фермі є молоко і приріст, побічною продукцією — приплід та гній. Тому об'єктами для формування витрат є виробництво молока і приросту. Відповідно по фермі розробляються два річних виробничих бюджети витрат та доходів. Перед складанням виробничого бюджету разом зі спеціалістами господарства розробляють рух поголів'я на фермі, де розраховують помісячно кількість тварин і обсяги виробництва продукції. За основу для розрахунку беруть науково обґрунтовані показники продуктивності тварин з урахуванням якості поголів'я, годівлі та фактичну місткість виробничих приміщень у господарстві.

Витрати у виробничому бюджеті поділяють на змінні й постійні. До змінних відносять витрати, що змінюються пропорційно до обсягів виробництва, а до постійних — ті, що залишаються сталими при зміні обсягів виробництва. Крім того, постійні витрати поділено на умовно-постійні (залежать від кількості поголів'я) та фіксовані (ремонти, послуги сторонніх організацій).

Процес підготовки до впровадження системи управління витратами в такій галузі тваринництва, як свинарство, відбувається у три етапи.

На першому етапі здійснюють аналіз виробничо-господарських особливостей підрозділу:

• визначають рівень господарської самостійності;

• розробляють схему руху ресурсів, що надходять у підрозділ;складають схему руху продукції, яка передається в інші підрозділи або реалізується за межі господарства;

• аналізують результати діяльності підрозділу за попередні періоди.

Як правило, єдиним об'єктом формування витрат тваринництва на свинофермі є виробництво тваринницької продукції. Готують такі основні вихідні документи:

1. Положення про внутрігосподарські відносини в господарстві.

1. Положення про структурний підрозділ господарства.

3. Внутрігосподарський договір між дирекцією господарства та свинофермою.

4. Посадові інструкції для завідуючого фермою і бухгалтера ферми.

Загальними положеннями внутрігосподарського договору передбачено:

— перелік майнових ресурсів, який дирекція передає підрозділу для виробництва продукції та надання послуг;

—обсяги виробництва продукції та внутрігосподарські ціни на неї;

—обсяги постачання ресурсів і внутрігосподарські ціни на них; —виробничий бюджет та бюджет доходів і витрат;