
- •Тема 1. Суть менеджменту апк та його місце в системі економіки і менеджменту
- •1. Суть аграрного менеджменту
- •2. Особливості функціонування ринкової економіки в сільському господарстві та їхній вплив на прийняття управлінських рішень
- •3. Основні функції менеджера
- •4. Розподіл виробничих ресурсів та управлінські рішення
- •5. Особливості аграрного менеджменту за різних організаційно-правових форм сільськогосподарських підприємств
- •Тема 2. Внутрігосподарський механізм
- •1. Внутрішня структуризація підприємства
- •2. Структура внутрігосподарського економічного механізму та принципи його побудови
- •3. Внутрігосподарські підрозділи та їх відносини з органом управління підприємством
- •4. Організація стимулювання у внутрігосподарських підрозділах
- •Тема 3. Процес прийняття рішень, планування та контроль у менеджменті
- •1. Процес прийняття рішень як основа менеджменту
- •2. Функція планування в менеджменті
- •3. Внутрішнє та зовнішнє середовище менеджменту аграрних підприємств Внутрішнє середовище менеджменту
- •Зовнішнє середовище менеджменту
- •Бюджетне планування в менеджменті
- •4. Контроль у менеджменті
- •Тема 4. Менеджмент земельних ресурсів
- •1. Використання земельної ділянки за цільовим призначенням
- •2. Передача земельних ділянок в оренду
- •Визначення розміру орендної плати
- •Форми орендної плати
- •3. Оцінка вартості землі Методологічні підходи до визначення вартості землі
- •Методики розрахунку вартості землі
- •Тема 5. Методичні основи розробки комплексної системи управління якістю сільськогосподарської продукції
- •Основні завдання, принципи та функції ксуяп
- •2. Стандартизація в системі управління якістю праці і продукції
- •3. Контроль за якістю праці і продукції
- •4. Підтвердження відповідності систем якості
- •Тема 6. Система управління витратами у підприємстві. Управління ефективністю в менеджменті
- •1.Суть і завдання системи управління витратами у підприємстві
- •2. Особливості впровадження системи управління витратами в центрах витрат
- •Суть ефективності управління в організації
- •4. Напрями підвищення прибутковості виробництва
- •Список рекомендованих джерел
Тема 5. Методичні основи розробки комплексної системи управління якістю сільськогосподарської продукції
1. Основні завдання, принципи та функції КСУЯП
2. Стандартизація в системі управління якістю праці і продукції
3. Контроль за якістю праці і продукції
Підтвердження відповідності систем якості
Основні завдання, принципи та функції ксуяп
Важливою спробою привернути увагу керівників до проблеми якості продукції та праці стало розповсюдження в межах всього колишнього СРСР комплексних систем управління якістю продукції (КСУЯ). Вперше ця система була застосована на початку 70-х років на декількох підприємствах міста Львів. Система базувалась на необхідності обліку всіх стадій життєвого циклу продукції.
Комплексна система управління якістю праці і продукції (КСУЯП) – це регламентована нормативними документами сукупність взаємопов’язаних організаційних, технічних, економічних, соціальних та ідеологічних заходів, методів і засобів, спрямованих на забезпечення, підтримку і встановлення необхідного рівня продукції при її розробці, виготовленні, експлуатації чи споживанні.
У комплексній системі управління якістю продукції в сільському господарстві передбачались перспективні рівні конкретних показників якості та способи їх досягнення з подальшим підтриманням та регулюванням. У систему входили як основні елементи – планування, стандартизація, матеріально-технічне забезпечення, стимулювання якості, її інформаційне та ідеологічне забезпечення.
КСУЯП ґрунтується на наступних принципах:
) єдність управління якістю продукції на усіх рівнях;
) безперервність управління якістю продукції на усіх стадіях її життєвого циклу;
) комплексності управління, що передбачає розробку і виконання сукупності організаційних, технічних, економічних, соціальних заходів;
) активному використанні передових форм і методів організації виробництва, усіх двигунів економічного, матеріального і морального стимулювання;
) застосування нормативних документів для координації взаємодії усіх підрозділів системи.
Основні завдання КСУЯП:
Систематичне вивчення досягнень науки і передового досвіду;
Розробка заходів щодо забезпечення і підтримання належного рівня якості
Організація контролю технологічного процесу і оцінка якості праці виконавців робіт на усіх етапах виробництва
Облік результатів контролю і аналіз усіх факторів, які впливають на якість, і на їхній основі планування якості та розробка необхідних заходів
Забезпечення належного рівня культури виробництва на усіх його етапах
Проведення виховної роботи, днів якості, конференцій з якості, використання засобів агітації, використання усіх методів заохочення
2. Стандартизація в системі управління якістю праці і продукції
Стандартизація – діяльність, що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового користування стосовно розв’язання існуючих чи можливих проблем і спрямована на досягнення оптимального ступеня впорядкованості за таких умов.
Сучасний етап розвитку світової економіки неможливий без стандартизації. Досвід Європейського Союзу переконує: при членстві нових партнерів і налагодженні економічних взаємозв’язків з ними, передусім, захищаються принципи й інтереси вітчизняних виробників, беруть до уваги економічні загрози і можливості пристосування до європейського рівня якості та стандартів якості. У контексті інтеграційних процесів і перспектив для України велике значення має гармонізація стандартів вітчизняної продукції до вимог ЄС (224 діючих ДСТУ лише 63 гармонізовані з ISO та EN).
Стандарти є своєрідним еталоном якості, який формує функціональну базу забезпечення необхідного рівня якості та безпечних умов споживання продукції споживачами. Стосовно сільськогосподарської продукції, то тут ситуацію слід виправляти.
Організаційною й нормативно-технічною базою системи управління якістю продукції є основні та спеціальні стандарти підприємства, зокрема стандарти, які визначають основні положення функціонування системи, координаційно-робочої групи, проведення днів якості, навчання працівників, оцінка якості праці, контроль і стимулювання діяльності працівників, аналіз і облік якості праці та продукції тощо.
Основний стандарт розробляється і затверджується на етапі впровадження КСУЯП. У ньому встановлюються основні положення з побудови КСУЯП в цілому і окремих її елементів. Базовий стандарт включає наступні розділи: загальні положення, ціль і завдання КСУЯП, організаційну структуру, організацію роботи підрозділів зі стандартами підприємства і контроль за їх дотриманням, контроль функціонування КСУЯП. Розробка основного стандарту здійснюється спеціалізованим підрозділом з управління якістю продукції чи групою спеціалістів галузі стандартизації і управління виробництвом під керівництвом директора підприємства.
У загальних стандартах підприємства регламентовані питання, що стосуються роботи різних ланок КСУЯП.
Найбільший масив нормативних документів КСУЯП складають спеціальні стандарти підприємства. Вони встановлюють вимоги до номенклатури і значень показників якості деталей та ін. складових одиниць, методи їх визначення та оцінки.
У впровадженні КСУЯП на основі стандартів виділяють три етапи: підготовчий етап розробки системи, розробка технічного завдання і робочого проекту, впровадження системи. Перший етап передбачає такі дії: прийняття рішення про розробку проекту створення системи та координаційно-робочої групи. Наступний етап – розробка документації про систему інформації в підприємстві, показників якості праці та продукції, формування структури органів управління, делегування повноважень, матеріально-моральне заохочення високої якості праці, розробка стандартів підприємства. На заключному етапі реалізується рішення про впровадження в дію комплексної системи управління якістю.
Поряд із розвитком стандартизації важливим напрямом поліпшення якості є сертифікація. Відповідно до ДСТУ 2462–94 «Сертифікація. Основні поняття. Терміни та визначення» сертифікація – це процедура, за допомогою якої третя сторона дає письмову гарантію, що продукція, процес або послуга відповідають заданим вимогам. Державна система сертифікації УкрСЕПРО створена у 1993 р. і ґрунтується на трьох основних принципових правилах: підтвердження відповідності третьою стороною; продукція, процес, послуга (об’єкти сертифікації) мають бути сертифікованими; встановлення відповідності продукції нормативним вимогам стандартів. Структурні підрозділи національної системи сертифікації (Держстандарт України, науково-технічна комісія, органи із сертифікації продукції, органи із сертифікації систем якості, випробовувальні лабораторії, аудитори, навчально-методичний та інформаційний центри, територіальні центри стандартизації, метрології та сертифікації Держстандарту України, учбово-науковий центр з стандартизації, метрології та якості продукції) здійснюють організаційно-координаційну роботу в галузі сертифікації, розробляють перспективні шляхи вдосконалення та міжнародного співробітництва з питань сертифікації.