2.4. Умови здійснення підприємницької діяльності. Порядок державної реєстрації суб’єктів підприємництва.

Однією з основних умов здійснення підприємницької діяль­ності є її державна реєстрація, тобто підтвердження права входження суб'єктів господарювання у господарський оборот. Для позначення вищевказаної процедури вживається поняття легітимації (в основ­ному, у зв'язку з державною реєстрацією суб'єктів підприємниць­кої діяльності). Поряд із державною реєстрацією елементом легітимації підприємництва є ліцензування певних видів господарської діяльності, а також патентування, оскільки без нього участь суб'єктів підприєм­ництва в більшості сфер економіки найчастіше виявляється не­можливою.

Встановлені державою і закріплені в законодавстві необхідні вимоги проходження певних процедур, як-то, державної реєстра­ції, ліцензування і патентування певних видів підприємництва, - є умовами здійснення підприємництва.

Головною умовою здійснення всіх видів підприємницької діяльності є державна реєстрація суб'єктів підприємництва, а певних видів діяльності – ліцензування. Ліцензу­вання регулює Закон України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності" від 01.06.2000 р., а також численні відомчі нормативні акти, що визначають особливості ліцензування відповідних видів діяльності.

В Указі Президента України "Про впровадження дозвільної системи в сфері підприємництва" від 20.05.99 р. № 539/99 зазначена необхідність вживання заходів щодо впорядкування встановлених нормативно-правовими актами України правил і порядку одержання суб'єктами підприємницької діяльності доз­волів (спеціальних дозволів, ліцензій, сертифікатів тощо) на здійснення окремих видів підприємницької діяльності, виходячи з того, що єдиним документом дозвільного характеру, що дає право на заняття певним видом підприємницької діяльності, яке підлягає обмеженню відповідно до законодавства, є ліцензія.

Крім того, деякі види підприємницької діяльності потребують одержання торгового патенту - державного свідоцтва, яке засвід­чує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структур­ного (відокремленого) підрозділу займатися ними. Відповідно до Закону України від 23.03.1996 р. "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цін­ностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг, потребує одержання торгового патенту.

Основним призначенням державної реєстрації є:

1. здійснення державного обліку суб'єктів підприємницької діяльності;

2. збір публічно-достовір­них даних про правове, майнове та організаційне становище суб’єктів підприємницької діяльності;

3. контроль за законністю виникнення, зміни та припинення правового статусу підприємця.

Справедливо зазначається, що державна реєстрація встановлю­ється не лише в інтересах держави (зокрема, для виявлення державою платників податків та інших обов'язкових платежів, здійснення державного контролю за виконанням умов здійснення підприємницької діяльності і боротьби з незаконним підприєм­ництвом, одержання державою відомостей статистичної звітності для здійснення регулювання сфери економіки), а й для створення так званої прозорості ринку, тобто можливості не тільки для держави, а й для інших учасників ринкових відносин знати про своїх майбутніх партнерів та контрагентів, виробників продукції (товарів), емітентів цінних паперів. Для того щоб державна реєстрація суб'єктів підприємницької діяльності виконувала всі ці функції, необхідно забезпечити повноту, публічність, загальновідомість та доступність відомостей такої реєстрації.

Питання державної реєстрації суб’єктів підприємницької діяльності визначаються Законом України від 15.05.2003 р. „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Державна реєстрація юридичних осіб та громадян-підприємців - це засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця громадянином, а також вчинення інших реєстраційних дій, шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Порядок проведення державної реєстрації юридичних осіб та громадян — підприємців включає, зокрема:

• перевірку комплектності документів, які подаються державному реєстратору, та повноти відомостей, що вказані в реєстраційній картці;

• перевірку документів, які подаються державному реєстратору, на відсутність підстав для відмови у проведенні державної реєстрації;

• внесення відомостей про юридичну особу або фізичну особу — підприємця до Єдиного державного реєстру;

• оформлення і видачу свідоцтва про державну реєстрацію та виписки з Єдиного державного реєстру.

Зміни до установчих документів юридичної особи, а також зміна прізвища та/або імені, та/або по батькові (далі — імені) або місця проживання громадянина— підприємця підлягають обов’язковій державній реєстрації шляхом внесення відповідних змін до записів Єдиного державного реєстру.

Відокремлені підрозділи юридичної особи не підлягають державній реєстрації.

Представництва, філії іноземних компаній в Україні підлягають акредитації на території України в порядку, встановленому законом.

Державна реєстрація юридичних осіб та громадян — підприємців проводиться державним реєстратором виключно у виконавчому комітеті міської ради міста обласного значення або у районній, районній у містах Києві та Севастополі державній адміністрації за місцезнаходженням юридичної особи або за місцем проживання фізичної особи — підприємця.

Державний реєстратор на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці:

• проводить державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб — підприємців;

• проводить резервування найменувань юридичних осіб;

• передає органам державної статистики (далі — органи статистики), державної податкової служби, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування повідомлення та відомості з реєстраційних карток про вчинення реєстраційних дій, у тому числі щодо створення або ліквідації відокремлених підрозділів юридичних осіб;

• формує, веде та забезпечує зберігання реєстраційних справ;

• здійснює оформлення та видачу свідоцтв про державну реєстрацію, а також їх заміну;

• оформлює та видає виписки, довідки з Єдиного державного реєстру;

• проводить державну реєстрацію змін до установчих документів юридичних осіб та державну реєстрацію зміни імені або місця проживання фізичних осіб — підприємців;

• проводить державну реєстрацію припинення юридичних осіб та державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичними особами — підприємцями;

• звертається до суду із заявою про зміну мети установи у встановленому законом порядку.

Державний реєстратор призначається на посаду та звільняється з посади міським головою міста обласного значення або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації. Він підпорядковується міському голові міста обласного значення або голові районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації.

На посаду державного реєстратора призначається особа з вищою освітою за освітньо-кваліфікаційним рівнем магістра або спеціаліста та стажем роботи за фахом на державній службі не менше одного року, або стажем роботи в інших сферах управління не менше трьох років. Державний реєстратор має посвідчення державного реєстратора та власну печатку. Організаційне та матеріально-технічне забезпечення його роботи здійснює виконавчий комітет міської ради міста обласного значення або районна, районна в містах Києві та Севастополі державна адміністрація.

Методологічне та інформаційне забезпечення діяльності державних реєстраторів здійснює спеціально уповноважений орган з питань державної реєстрації.

Скасування державної реєстрації відповідно до ч. 7 ст. 59 ГК України, позбавляє суб’єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб’єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності. Такий запис вноситься після затвердження ліквідаційного балансу.

Скасування державної реєстрації можливе як у добровільному, так і в примусовому порядку.

На відміну від скасування державної реєстрації в добровільно­му порядку (за особистою заявою суб'єкта) скасування державної реєстрації в судовому порядку є санкцією, правоохоронним засо­бом примусового впливу, спрямованим на припинення дій, що порушують право.

Підстави скасування державної реєстрації суб'єкта підприєм­ницької діяльності різні залежно від того, фізична чи юридична це особа.

Якщо суб'єктом підприємницької діяльності є юридична особа, то скасування його державної реєстрації здійснюється органом державної реєстрації за заявою власника (власників) або уповно­важеного ним (ними) органу, а також на підставі рішення господарського суду в разі:

1. визнання недійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;

2. провадження діяльності, що суперечить установчим доку­ментам та законодавству;

3. несвоєчасного повідомлення суб'єктом підприємницької ді­яльності про зміну його назви, організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;

4. визнання суб'єкта підприємницької діяльності банкрутом (у випадках, передбачених законодавством);

5. неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

6. Зазначений перелік підстав скасування державної реєстрації має вичерпний характер і не підлягає розширювальному тлума­ченню.

Якщо суб'єктом підприємництва є громадянин, то його державна реєстрація скасовується органом державної реєстрації за заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду (арбітражного суду) у разі:

1. провадження діяльності, що суперечить законодавству;

2. несвоєчасного повідомлення підприємцем-громадянином про зміну свого постійного або тимчасового місця прожи­вання;

3. неподання протягом року до органів державної податкової служби податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності згідно із законодавством.

Законодавством передбачений судовий порядок скасування державної реєстрації за порушення законодавства. Отже, орган, що здійснює державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності, не має права скасовувати власне рішення про державну реєстрацію. Ці дії слід визнавати такими, що не відповідають чинному законодавству і не створюють для суб'єктів підприєм­ницької діяльності будь-яких правових наслідків. В іншому разі, тобто коли для скасування державної реєстрації суб'єкта підпри­ємницької діяльності не встановлено судового порядку, рішення про скасування державної реєстрації може бути визнано недійс­ним у порядку, передбаченому законодавством (п. 18.2 роз'яснен­ня Президії Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р.).

Таким чином, оскільки скасування державної реєстрації мож­ливе тільки у судовому порядку, реєструючий орган сам не має права скасувати своє рішення про реєстрацію, інакше таке його рішення визнається в судовому порядку недійсним.

Законодавством передбачена можливість скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи

У разі постановлення судового рішення щодо скасування рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу про внесення змін до установчих документів юридичної особи, або про визнання повністю або частково недійсними змін до установчих документів юридичної особи суд у день набрання законної сили судовим рішенням надсилає його державному реєстратору для внесення запису про судове рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи.

Дата надходження відповідного судового рішення вноситься до журналу обліку реєстраційних дій.

Державний реєстратор у строк, що не перевищує двох робочих днів з дати надходження судового рішення щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, вносить до Єдиного державного реєстру запис щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, якщо інше не встановлено судовим рішенням, та повідомляє органи статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування про внесення такого запису.

У судовому рішенні щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи суд може встановити строк для повторного подання засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом державному реєстратору документів для проведення державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи. У разі, якщо строк для подання документів не порушений, державний реєстратор вносить до Єдиного державного реєстру запис про скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи і проводить державну реєстрацію змін до установчих документів у порядку, встановленому законом. У разі, якщо строк, який встановлено у судовому рішенні щодо скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи для подання документів, порушений, державний реєстратор не пізніше наступного робочого дня після закінчення такого строку надсилає до суду відповідне повідомлення.

Що стосується правових наслідків скасування державної реєс­трації в судовому порядку, то відповідно до законодавства скасу­вання державної реєстрації позбавляє суб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою для виключення його з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.