Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ортинський В.Л. Господарське законодавство.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.61 Mб
Скачать

Контрольні запитання

  1. Визначте поняття господарської діяльності?

  2. Які види господарської діяльності Ви знаєте?

  3. Дайте визначення поняття господарського права.

  4. Які види господарських правовідносин є в організації та проведенні господарської діяльності?

  5. Які види господарських правовідносин не регулюються господарським правом?

  6. Які види господарсько-правових норм Ви знаєте?

  7. Як систематизовано господарське законодавство України?

  8. Які господарські правовідносини регулюють локальні нормативно-правові акти?

  9. Яким чином має вдосконалюватися господарське законодавство України?

Тема 2. Правове регулювання підприємницької діяльності

2.1. Поняття та ознаки підприємницької діяльності

Як уже зазначалось, господарська діяльність відповідно до положень ГК України поділяється на такі два види: підприємницька (комерційна) господарська діяльність та некомерційна господарська діяльність. Легітимне визначення поняття „підприємництво”, сформульовано в ст. 42 ГК України: „підприємництво – це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб’єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку”.

У ст. 44 ГК України закріплені принципи (основи) підприємницької діяльності, а саме:

  • вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;

  • самостійного формування підприємцем програм діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;

  • вільного найму підприємцем працівників;

  • комерційного розрахунку та власного комерційного ризику;

  • самостійного здійснення підприємцем зовнішньоекономічної діяльності, використання підприємцем належної йому частки валютної виручки на свій розсуд;

  • вільного розпорядження прибутком, що залишається у підприємця після сплати податків, зборів та інших платежів, передбачених законом.

Для визначення поняття "підприємницька діяльність" ("під­приємництво") необхідно передусім виявити його характерні ознаки. Вони позначаються в літературі по-різному. Так, деякі економісти найважливішими ознаками підприємництва називають ризик, мобільність, динамічність підприємницьких дій, інші додають до цих ознак ініціативу, відповідальність, актив­ний пошук рішень.

Вчені-юристи виділяють такі основні ознаки підприємницької діяльності:

Перша ознака підприємницької діяльності - її ініціативність і самостійність, що відображається в нормі ст. 43 ГК України. Зміст цієї ознаки пояснюється в літературі по-різному. Так, в економічній літературі суть ознаки самостій­ності і незалежності господарюючих суб'єктів вбачається в тому, що кожна людина, ставши підприємцем, вирішує самостійно всі питання діяльності свого підприємства, виходячи з економічної вигоди і ринкової кон'юнктури. В юридичній літературі, на думку одних учених, термін "самостійність" підкреслює той факт, що втручання в підприємницьку діяльність органів влади й управління можливе лише у встановлених законом межах. Інші вчені під ініціативністю розуміють те, що підприємець починає діяльність на свій розсуд. На думку третіх, ознака ініціативності і самостійності вказує на вольове джерело підприємницької діяль­ності, оскільки суб'єкти самі ініціюють цю діяльність в норматив­но-явочному порядку і самостійно, тобто своєю владою і в своїх інтересах, здійснюють її.

Ініціативність і самостійність - це зорієнтована на дії природа самореалізації підприємців. Підприємці активно обирають ініціа­тиву. Вони свідомо ставлять себе у таку ситуацію, коли вони персонально відповідальні за успіх або невдачу справи.

Друга ознака підприємницької діяльності - творчий та інно­ваційний характер, що виявляється у пошуку нових можливос­тей, орієнтації на нововведення. Підприємець діє й оцінюється як незалежний і значною мірою такий, що покладається на самого себе, інноватор.

Чимало зарубіжних учених вважають, що інноваційний харак­тер є найважливішим, що характеризує підприємництво, зважаю­чи на його соціальну перспективу, інновація є центральною характеристикою підприємця. У сучасній зарубіжній літературі інновація (нововведення) розуміється як основна функція процесу підприємництва.

Третя ознака підприємницької діяльності – систематичність (регулярність, професійність, постійність).

Учені-економісти інколи не вважають систематичність харак­терною ознакою підприємництва, а, навпаки, відносять її до короткочасних, тактичних способів дії, що здебільшого вписують­ся у відносно короткотривалі угоди. Учені-юристи одностай­но визнають ознаку систематичності необхідною рисою підпри­ємництва, однак називають її по-різному. Деякі вчені називають постійність, інші підкреслюють професійну основу діяльності, треті підкреслюють її регулярний характер. Всі ці характеристики разом утворюють систематичність.

Четверта ознака підприємницької діяльності - ризиковий характер, тобто перекладення на підприємця тягаря передбачення несприятливих наслідків (збитків) і вжиття заходів щодо їх превенції або усунення, не пов'язане з винною поведінкою підприємця.

П'ята ознака - цільове спрямування на отримання при­бутку. Деякі автори підкреслюють, що метою підприємницької діяльності є одержання не прибутку взагалі, а саме підприємниць­кого прибутку. Підприємницьким прибутком в літературі називається особливий вид доходу, винагороди за заповзятливість, специфічну творчу активність у сфері приватного бізнесу. Вважається, що прибуток підприємця складається з двох елемен­тів: звичайного прибутку ділової людини та надлишку над зви­чайним прибутком. Другий елемент і є підприємницьким доходом (прибутком) у вигляді форми суспільної винагороди за інновацій­ний пошук, новаторство у виробництві. Мету одержання прибутку як ознаку підприємницької діяль­ності визнають як законодавець, так і вчені (майже одностайно).

Шоста ознака - самостійна юридична відповідальність. Мається на увазі те, що підприємці зобов’язанні дотримуватися чинного законодавства і їх відповідальність не обмежується якимось одним видом юридичної відповідальності, а є такою, яка поєднує усі її вияви.

Сьома ознака підприємницької діяльності - соціально відпо­відальний характер. Соціальна відповідальність розуміється як суспільна відповідальність, тобто очікування того, що компанії мають діяти в інтересах суспільства і робити свій внесок у вирішення суспільних і соціальних проблем. Важливим тут є розуміння підприємцями необхідності здійснювати свою діяльність вживаючи всіх заходів для мінімалізації негативного впливу на навколишнє середовище (екологічний аспект).