Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Ортинський В.Л. Господарське законодавство.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
1.61 Mб
Скачать

Контрольні запитання

  1. Визначте поняття і порядок створення фондової біржі.

  2. В чому правовий статус товарної біржі та яка її рольна ринку?

  3. Назвіть види біржових контрактів (угод).

  4. Поясніть особливості укладення біржових контрактів (угод).

  5. Назвіть органи управління товарної біржі.

  6. Охарактеризуйте правове становище фондової біржі.

  7. Які основні вимоги до статуту фондової біржі?

  8. Поясніть процедуру проведення біржових торгів.

Тема 12. Правове регулювання банківської діяльності та кредитно–розрахункових відносин.

12.1. Банківська система України. Національний банк України.

Фінансова діяльність у сфері господарювання – це діяльність, пов’язана з обігом коштів, фінансів. Фінансова діяльність суб’єктів господарювання включає грошове та інше фінансове посередництво, страхування, а також допоміжну діяльність у сфері фінансів і страхування. Одним з видів фінансової діяльності є банківська діяльність, яка здійснюється організаціями зі спеціальним правовим статусом – банками.

Банківська система України складається з Національного банку України та інших банків (державних і недержавних), що створені і діють на території України відповідно до Закону України від 7 грудня 2000 р. „Про банки і банківську діяльність”.

Банки - це фінансові установи, функціями яких є залучення у вклади грошових коштів громадян і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах і на власний ризик, відкриття та ведення банківських рахунків громадян та юридичних осіб.

Дещо ширше визначення поняття „банк” міститься в ст.1 Закону України „Про банки і банківську діяльність”, за якою банк – це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб.

Центральним банком України є Національний банк України, правовий статус якого визначається Конституцією України та законом України від 20 травня 1999 року „Про національний банк України”. По відношенню до інших банків він здійснює функції регулювання і банківського нагляду та забезпечення стабільності грошової одиниці України. Окрім цього Національний банк виконує й інші функції:

  • відповідно до розроблених Радою Національного бан­ку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику;

  • монопольно здійснює емісію національної валюти Ук­раїни та організує її обіг;

  • виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування;

  • встановлює для банків правила проведення банківсь­ких операцій, бухгалтерського обліку і звітності, захисту інформації, коштів та майна;

  • організовує створення та методологічно забезпечує систему грошово-кредитної і банківської статистичної інформації та статистики платіжного балансу;

  • визначає систему, порядок і форми платежів, у тому числі між банками;

  • визначає напрями розвитку сучасних електронних банківських технологій, створює, координує та контролює створення електронних платіжних засобів, платіжних си­стем, автоматизації банківської діяльності та засобів захи­сту банківської інформації;

  • здійснює банківське регулювання та нагляд;

  • веде Реєстр банків, їх філій та представництв, валют­них бірж, здійснює ліцензування банківської діяльності та операцій у передбачених законами випадках;

  • складає платіжний баланс, здійснює його аналіз та прогнозування;

  • представляє інтереси України в центральних банках інших держав, міжнародних банках та інших кредитних установах, де співробітництво здійснюється на рівні цент­ральних банків;

  • здійснює відповідно до визначених спеціальним за­коном повноважень валютне регулювання, визначає поря­док здійснення платежів в іноземній валюті, організовує і здійснює валютний контроль за комерційними банками та іншими кредитними установами, які отримали ліцензію Національного банку на здійснення операцій з валютни­ми цінностями;

  • забезпечує накопичення та зберігання золотовалют­них резервів та здійснення операцій з ними та банківськи­ми металами;

  • аналізує стан грошово-кредитних, фінансових, ціно­вих та валютних відносин;

  • організує інкасацію та перевезення банкнот і монет та інших цінностей, видає ліцензії на право інкасації та перевезення банкнот і монет та інших цінностей;

  • реалізує державну політику з питань захисту держав­них секретів у системі Національного банку;

  • бере участь у підготовці кадрів для банківської систе­ми України;

  • здійснює інші функції у фінансово-кредитній сфері в межах своєї компетенції, визначеної законом.

Банки в Україні можуть функціонувати як універсальні або як спеціалізовані - ощадні, інвестиційні, іпотечні, розрахункові (клірингові), коли 50 відсотків їх активів є активами одного типу.

Посадовим особам органів державної влади та органів місцевого самоврядування забороняється участь в органах управління банків, якщо інше не передбачено законом.

Банки не відповідають за зобов'язаннями держави, а держава не відповідає за зобов'язаннями банків, крім випадків, передбачених законом, та випадків, коли держава відповідно до закону бере на себе таку відповідальність. Суб'єкт господарювання не має права у своїй назві використовувати слово "банк" без реєстрації цього суб'єкта як банку в Національному банку України, крім випадків, передбачених законом.

Банки в Україні можуть створюватися у формі відкритого акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю або кооперативного банку.

Учасниками банку можуть бути юридичні особи та громадяни, резиденти і нерезиденти, а також держава в особі Кабінету Міністрів України або уповноважених ним органів. Не можуть бути учасниками юридичні особи, в яких банк має істотну частку в майні, об’єднання громадян, релігійні та благодійні організації.

Забороняється використовувати для формування статутного фонду банку бюджетні кошти, якщо такі кошти мають інше цільове призначення, кошти, одержані в кредит та під заставу, а також збільшувати статутний фонд банку для покриття збитків.

Банки мають право створювати банківські об'єднання, види яких визначаються законом, а також бути учасниками промислово-фінансових груп. Банк може бути учасником лише одного банківського об'єднання.

Умови та порядок створення, державної реєстрації, ліцензування діяльності та реорганізації банків, вимоги щодо статуту, формування статутного та інших фондів, а також здійснення функцій банків встановлюються законом „Про банки і банківську діяльність”

Особливий правовий статус мають державні банки, тобто ті банки, статутний капітал яких належить державі. Відповідно до ст.337 ГК України

Державним є банк, створений за рішенням Кабінету Міністрів України на основі державної власності. Статут державного банку затверджується постановою Кабінету Міністрів України.

Найменування державного банку повинно містити слово "державний". Держава здійснює повноваження власника щодо акцій (паїв),які належать їй у статутному фонді державного банку, через органи управління державного банку. У разі прийняття рішення про часткове або повне відчуження державою належних їй акцій (паїв) державного банку цей банк втрачає статус державного.

Особливий порядок створення має кооперативний банк. Це банк, створений суб’єктами господарювання, а також іншими особами за принципом територіальності на засадах добровільного членства та об’єднання пайових внесків для спільної грошово-кредитної діяльності. Відповідно до законодавства про банки і кооперацію можуть створюватися місцеві та центральний кооперативні банки. Статутний фонд кооперативного банку поділяється на паї. Кожен учасник кооперативного банку незалежно від його участі (паю) у статутному фонді банку має право одного голосу.

Мінімальний розмір статутного капіталу на час реєстрації банку не може бути менше:

- для місцевих кооперативних банків у межах однієї області, – 1 млн. євро;

- для регіональних банків, що здійснюють свою діяльність на території однієї області, у тому числі спеціалізованих та іпотечних банків, – 3 млн. євро;

- для банків міжрегіональних, у тому числі спеціалізованих інвестиційних, іпотечних, центрального кооперативного тощо, - 5 млн. Євро.

Державну реєстрацію банків проводить Національний банк України.