- •Господарське законодавство
- •Тема 1. Господарське законодавство та господарські правовідносини.
- •1.1. Поняття господарського права та господарських правовідносин
- •1.2. Відмежування господарських відносин від інших видів правовідносин
- •1.3. Поняття, ознаки та особливості господарського законодавства
- •1.4. Система господарського законодавства
- •Контрольні запитання
- •Тема 2. Правове регулювання підприємницької діяльності
- •2.1. Поняття та ознаки підприємницької діяльності
- •2.2. Види підприємницької діяльності
- •2.3. Суб’єкти підприємницької діяльності та коло осіб, яким забороняється займатись підприємницькою діяльністю.
- •2.4. Умови здійснення підприємницької діяльності. Порядок державної реєстрації суб’єктів підприємництва.
- •2.5. Припинення діяльності суб’єктів підприємництва.
- •Контрольні запитання
- •Тема 3. Майнова основа господарювання.
- •3.1. Майно у господарській діяльності.
- •3.2. Право власності у сфері господарської діяльності, поняття, зміст.
- •3.3. Похідні від права власності майнові права суб'єктів господарювання
- •Контрольні запитання
- •Тема 4. Правовий статус суб’єктів господарювання.
- •4.1. Поняття, ознаки та види суб’єктів господарських правовідносин.
- •4.3. Загальна характеристика деяких видів підприємств.
- •4.4. Загальна характеристика господарських товариств.
- •4.5. Правовий статус громадянина - підприємця та інших суб’єктів господарювання.
- •4.6. Господарські організації
- •Контрольні запитання
- •Тема 5. Господарські зобов’язання та договори.
- •5.1. Поняття, підстави виникнення та види господарських зобов’язань.
- •5.2. Виконання господарських зобов'язань
- •5.3. Забезпечення виконання господарських зобов'язань
- •5.4. Припинення господарських зобов'язань
- •5.5. Господарські договори (загальна характеристика)
- •Контрольні запитання
- •Тема 6. Юридична відповідальність за порушення господарського законодавства.
- •6.1. Поняття та ознаки господарсько – правової відповідальності.
- •6.2. Види господарсько-правової відповідальності
- •6.3. Функції та підстави господарсько-правової відповідальності
- •6.4. Форми господарсько-правової відповідальності
- •Контрольні запитання
- •Тема 7. Вирішення та розгляд господарських спорів.
- •7.1. Досудове врегулювання господарських спорів.
- •7.2. Господарські суди в Україні.
- •7.3. Порядок розгляду справ господарськими судами.
- •7.4. Діяльність третейських судів в Україні.
- •Контрольні запитання
- •Тема 8. Правове регулювання банкрутства суб’єктів господарської діяльності.
- •8.1. Поняття банкрутства
- •8.2. Сторони у справі про банкрутство
- •8.3. Стадії провадження у справі про банкрутство
- •8.4. Санація боржника як судова процедура у справі про банкрутство
- •8.5. Мирова угода як судова процедура у справі про банкрутство
- •8.6. Ліквідаційна процедура у справі про банкрутство
- •Контрольні запитання
- •Тема 9. Правове регулювання оренди державного та комунального майна.
- •9.1. Поняття договору оренди, об’єкту оренди.
- •9.2. Порядок укладення та припинення договору оренди.
- •9.3. Правове регулювання фінансового лізингу.
- •Контрольні запитання
- •Тема 10. Правові засади приватизації.
- •10.1. Поняття і головна мета приватизації.
- •10.2. Об’єкти та суб’єкти приватизації.
- •10.3. Приватизаційний процес та способи приватизації.
- •10.4. Договірні відносини у сфері приватизації.
- •Контрольні запитання
- •Тема 11. Правове регулювання біржової діяльності.
- •11.1. Поняття та юридичні ознаки біржі
- •11.2. Функції, права та обов'язки товарної біржі
- •11.3. Види біржових угод
- •11.4. Правила біржової торгівлі
- •11.5. Правовий статус фондової біржі
- •Контрольні запитання
- •Тема 12. Правове регулювання банківської діяльності та кредитно–розрахункових відносин.
- •12.1. Банківська система України. Національний банк України.
- •12.2. Банківські операції.
- •Контрольні запитання
- •Тема 13.Правове регулювання цін та ціноутворення.
- •13.1. Поняття та функції ціни.
- •13.2. Політика ціноутворення.
- •13.3. Види цін та порядок їх встановлення.
- •13.4. Контроль за додержанням дисципліни цін та відповідальність за їх порушення.
- •Контрольні запитання
- •Тема 14. Правове регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •14.1. Поняття та принципи зовнішньоекономічної діяльності.
- •14.2 Суб’єкти зовнішньоекономічних відносин та види їх діяльності.
- •14.3. Зовнішньоекономічний договір (контракт).
- •14.4. Ліцензування зовнішньоекономічної діяльності.
- •14.5. Державне регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
- •Контрольні запитання
- •Тема 15. Правове регулювання економічної конкуренції.
- •15.1. Мета державного регулювання конкуренції та монополізму, антимонопольні органи.
- •15.2. Відповідальність за порушення антимонопольно-конкурентного законодавства
- •Контрольні запитання
- •Тема 16. Правове регулювання страхової діяльності.
- •16.1. Поняття, суб’єкти та об’єкти страхування
- •16.2. Форми та види страхування.
- •16.3. Договір страхування.
- •16.5. Державний нагляд за страховою діяльністю.
- •Контрольні запитання
- •Список літератури і. Нормативно-правові акти 1
- •Матеріали судової практики
- •Збірники нормативних актів, Науково-практичні коментарі
- •Спеціальна література
9.3. Правове регулювання фінансового лізингу.
Фінансовий лізинг розглядається як господарська операція, в результаті проведення якої лізингоодержувач отримує у платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на термін, не менший терміну, за який амортизується 60 відсотків вартості об’єкта лізингу.
Відносини, що виникають у зв'язку з договором фінансового лізингу, регулюються статтями 806-809 ЦК України, ст. 292 ГК України, Законом України „Про фінансовий лізинг” та іншими нормативно – правовими актами.
Відповідно до Закону України „Про фінансовий лізинг” в редакції від 11.12.2003 р. Фінансовий лізинг (далі - лізинг) - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу (далі - договір лізингу) лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).
Предметом договору лізингу (далі - предмет лізингу) може бути неспоживна річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.
Не можуть бути предметом лізингу земельні ділянки та інші природні об'єкти, єдині майнові комплекси підприємств та їх відокремлені структурні підрозділи (філії, цехи, дільниці).
Суб'єктами лізингу можуть бути:
лізингодавець - юридична особа, яка передає право володіння та користування предметом лізингу лізингоодержувачу;
лізингоодержувач - фізична або юридична особа, яка отримує право володіння та користування предметом лізингу від лізингодавця;
продавець (постачальник) - фізична або юридична особа, в якої лізингодавець набуває річ, що в наступному буде передана як предмет лізингу лізингоодержувачу;
інші юридичні або фізичні особи, які є сторонами багатостороннього договору лізингу.
Сублізинг - це вид піднайму предмета лізингу, у відповідності з яким лізингоодержувач за договором лізингу передає третім особам (лізингоодержувачам за договором сублізингу) у користування за плату на погоджений строк відповідно до умов договору сублізингу предмет лізингу, отриманий раніше від лізингодавця за договором лізингу.
У разі передачі предмета лізингу в сублізинг право вимоги до продавця (постачальника) переходить до лізингоодержувача за договором сублізингу.
Обов'язковою умовою договору сублізингу є згода лізингодавця за договором лізингу, що надається в письмовій формі.
До договору сублізингу застосовуються положення про договір лізингу, якщо інше не передбачено договором лізингу.
Порядок укладення договору лізингу.
Договір лізингу має бути укладений у письмовій формі.
Істотними умовами договору лізингу є:
предмет лізингу;
строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);
розмір лізингових платежів;
інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Закон визначає права та обов’язки сторін договору лізингу.
Лізингодавець має право:
інвестувати на придбання предмета лізингу як власні, так і залучені та позичкові кошти;
здійснювати перевірки дотримання лізингоодержувачем умов користування предметом лізингу та його утримання;
відмовитися від договору лізингу у випадках, передбачених договором лізингу або законом;
вимагати розірвання договору та повернення предмета лізингу у передбачених законом та договором випадках;
стягувати з лізингоодержувача прострочену заборгованість у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса;
вимагати від лізингоодержувача відшкодування збитків відповідно до закону та договору;
вимагати повернення предмета лізингу та виконання грошових зобов’язань за договором сублізингу безпосередньо йому в разі невиконання чи прострочення виконання грошових зобов'язань лізингоодержувачем за договором лізингу.
Лізингодавець зобов'язаний:
у передбачені договором строки надати лізингоодержувачу предмет лізингу у стані, що відповідає його призначенню та умовам договору;
попередити лізингоодержувача про відомі йому особливі властивості та недоліки предмета лізингу, що можуть становити небезпеку для життя, здоров'я, майна лізингоодержувача чи інших осіб або призводити до пошкодження самого предмета лізингу під час користування ним;
відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу;
відшкодовувати лізингоодержувачу витрати на поліпшення предмета лізингу, на його утримання або усунення недоліків у порядку та випадках, передбачених законом та/або договором;
прийняти предмет лізингу в разі дострокового розірвання договору лізингу або в разі закінчення строку користування предметом лізингу.
Лізингоодержувач має право:
обирати предмет лізингу та продавця або встановити специфікацію предмета лізингу і доручити вибір лізингодавцю;
відмовитися від прийняття предмета лізингу, який не відповідає його призначенню та/або умовам договору, специфікаціям;
вимагати розірвання договору лізингу або відмовитися від нього у передбачених законом та договором лізингу випадках;
вимагати від лізингодавця відшкодування збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням умов договору лізингу.
Лізингоодержувач зобов'язаний:
прийняти предмет лізингу та користуватися ним відповідно до його призначення та умов договору;
відповідно до умов договору своєчасно та у повному обсязі виконувати зобов'язання щодо утримання предмета лізингу, підтримувати його у справному стані;
своєчасно сплачувати лізингові платежі;
надавати лізингодавцеві доступ до предмета лізингу і забезпечувати можливість здійснення перевірки умов його використання та утримання;
письмово повідомляти лізингодавця, а в гарантійний строк і продавця предмета, про всі випадки виявлення несправностей предмета лізингу, його поломок або збоїв у роботі;
письмово повідомляти про порушення строків проведення або непроведення поточного чи сезонного технічного обслуговування та про будь-які інші обставини, що можуть негативно позначитися на стані предмета лізингу, - негайно, але у будь-якому разі не пізніше другого робочого дня після дня настання вищезазначених подій чи фактів, якщо інше не встановлено договором;
у разі закінчення строку лізингу, а також у разі дострокового розірвання договору лізингу та в інших випадках дострокового повернення предмета лізингу - повернути предмет лізингу у стані, в якому його було прийнято у володіння, з урахуванням нормального зносу, або у стані, обумовленому договором.
Як і орендар у договорі оренди, лізингоодержувач має право поліпшити річ, яка є предметом договору лізингу, лише за згодою лізингодавця. Якщо поліпшення предмета лізингу здійснене без дозволу лізингодавця, лізингоодержувач має право вилучити здійснені ним поліпшення за умови, що такі поліпшення можуть бути відділені від предмета лізингу без шкоди для нього. Якщо ж поліпшення речі зроблено за згодою лізингодавця, лізингоодержувач має право на відшкодування вартості необхідних витрат або на зарахування їх вартості у рахунок лізингових платежів.
