
- •Передмова
- •Лабораторна робота № 1 ознайомлення з основними блоками телевізора. Дослідження структури телевізійного сигналу за допомогою генератора випробувальних сигналів
- •Теоретичні відомості
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота № 2 дослідження принципів роботи селектора телевізійних каналів
- •Теоретичні відомості
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №3 дослідження роботи субмодуля радіоканалу телевізійного приймача
- •Теоретичні відомості
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №4 дослідження субмодуля синхронізації телевізійного приймача
- •Теоретичні відомості
- •Завдання до лабораторної робити
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №5 дослідження рядкової розгортки телевізійного приймача
- •Теоретичні відомості
- •Формування вторинних напруг
- •Субмодуль корекції растра скр-2
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №6 дослідження кадрової розгортки телевізійного приймача
- •Теоретичні відомості
- •Завдання до лабораторної роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №7 вивчення принципів отримання кольорового зображення в телебаченні
- •Теоретичні відомості
- •Основні принципи утворення кольорових сигналів
- •Модуль кольоровості мк-3
- •Канал обробки сигналу яскравості
- •Фіксація (прив'язка) рівня чорного в сигналі.
- •Робота схеми обмеження струму променів
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Лабораторна робота №8 вивчення основних принципів побудови кодуючих і декодуючих пристроїв кольорової телевізійної системи secam
- •Теоретичні відомості
- •Пктс на сигнали кольоровості
- •Порядок виконання роботи
- •Контрольні питання
- •Список рекомендованої літератури
Теоретичні відомості
Модуль рядкової розгортки МР-3 призначений для відхилення променя по горизонталі, формування вторинних напруг живлення:
анодна напруга – +27 кВ,
фокусуюча напруга – +8 кВ,
прискорююча напруга – 1 кВ,
розжарення кінескопа – імпульси розмахом 23 В (середньо-квадратичне значення 6,3 В),
+220 В для живлення відеопідсилювачів модуля кольоровості і схеми формування +30 В.
Додатково формує рядковий імпульс зворотного ходу розмахом 60 В (р.і.з.х. +60 В) для забезпечення роботи модуля синхронізації та модуля кольоровості; сигнал для роботи схеми ОСП (обмеження струму променя); сигнал стабілізації для модуля кадрової розгортки.
До складу модуля рядкової розгортки МР-3 входить субмодуль корекції растра СКР-2, призначений для регулювання розміру зображення по горизонталі, а також усунення подушкоподібних спотворень вертикальних ліній.
Для кращого розуміння принципу роботи модуля рядкової розгортки доцільно скористатись спрощеною схемою, зображеною нижче.
Рисунок 5.1 – Спрощена схема рядкової розгортки
Аналоги елементів, зображених на рисунку 5.1 в схемі ТВ позначаються так: С2 – С4+С5 (4700 мкФ +1000 мкФ); С1 – С3 (0,68 мкФ); VD1 – VD3, VD4, VD5; L – обмотка з виводами 9, 12 ТВР (трансформатор вихідний рядковий); РК – рядкові котушки.
Рядкова розгортка живиться від джерела живлення +130 В (для кольорових телевізорів з діагоналлю екрана 51 см), яке подається по ланцюгу: 12 контакт роз'єму Х3 – 3 контакт Х1 відхиляючої системи – перемичка – 1 контакт Х1 – R10 – обмотка ТВР з виводами 9, 12 – колектор VT2. На колектор VT1 напруга подається по ланцюгу: 1 контакт Х1 – R1 – первинна обмотка T1 – колектор VT1.
З 13 контакту Х1 на базу VT1 поступають рядкові імпульси запуску (р.і.зап.) з модуля синхронізації, які представляють собою прямокутні імпульси типу меандр (тривалість імпульсів дорівнює половині періоду їх слідування). З вторинної обмотки Т1 р.і.зап. подаються на базу транзистора вихідного каскаду VT2.
Переміщення променя від лівого краю екрана до центру здійснюється за рахунок енергії, накопиченої в рядкових котушках за попередній період. При цьому струм тече по ланцюгу: рядкові котушки – контакти 9, 10 роз’єму Х1 – котушка L4 – корпус – діоди VD5, VD4, VD3 – конденсатор С3 – регулятор лінійності рядків L2 – 14, 15 контакти Х1 – рядкові котушки. Коли промінь досягає центру екрана і енергія відхилення зменшується до нуля, на базу VT2 поступає позитивний імпульс. При цьому струм в колекторному ланцюзі транзистора починає лінійно зростати, що супроводжується переміщенням променя від центру екрана до правого краю. В цьому випадку струм тече по ланцюгу: рядкові котушки – 14, 15 контакт Х1 – регулятор лінійності рядків L2 – конденсатор С3 – перехід колектор-емітер VT2 – корпус – діод VD5 – конденсатор C6 – 9, 10 контакт Х1 – рядкові котушки.
Коли промінь досягає правого краю екрана VT2 закривається, в зв’язку з тим, що закінчується позитивний імпульс запуску. Припинення струму в РК викликає коливальний процес в контурі створеному індуктивністю рядкових котушок, обмотками ТВР з виводами 9,12 і ємністю конденсаторів С4, С5. Імпульс напруги на цьому контурі викликає швидку зміну полярності відхиляючого струму. При цьому промінь швидко (протягом 12 мкс) переміщається від правого краю екрана до лівого (зворотній хід променя).